Постанова № 32265848, 09.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 910/377/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

при секретарі судового засіданні - Ковальчуку Р.Ю.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.07.2013 року по справі № 910/377/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1», м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 26.02.2013 року) по справі № 910/377/13 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1», м. Київ

про стягнення 687 411,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1», м. Київ, про стягнення 687 411,64 грн.

29.01.2013 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму заборгованості у розмірі - 575 677,64 грн., щодо решти позовних вимог - повідомив суд, що ним були перераховані грошові кошти в цій частині.

20.02.2013 року представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію від відповідача за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає - 590 677,39 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року позов задоволено повністю. Провадження у справі щодо стягнення 81 000 грн. припинено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» на користь публічного акціонерко товариства «Київенерго» 590 677, 39 грн. - основного боргу, 15 734,25 грн. - 3 % річних та 13 748,23 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 1», м. Київ, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року у справі № 910/377/13 скасувати та прийняти нове, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» основного боргу в сумі: 575 677, 39 грн.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/377/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

17.04.2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно до розпорядження голови суду від 17.04.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» по справі № 910/377/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Яковлєву М.Л.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/377/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою суду від 19.04.2013 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду.

18.05.2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» надійшла до Київського апеляційного господарського суду втретє, в якій відповідач просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» основний борг в сумі - 587 382,68 грн. та 3% річних в сумі 15 734,25 грн.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що відповідачу надано пільги у сумі 3 294,71 грн. у грудні 2012 року, то вони повинні були бути враховані за спірний період.

Крім того, апелянт зазначає, що ним було здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 209 000,00 грн., у зв'язку з чим, він просить стягнути основний борг в сумі - 587 382,68 грн., 3% річних в сумі 15 734,25 грн.

Розпорядженням голови суду від 18.05.2013 року передано апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року у справі № 910/377/13 для розгляду головуючому судді Яковлєву М.Л.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/377/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року по справі № 910/377/13 відновлено строк на подання апеляційної скарги товариству з обмеженою відповідальністю «Рада 1» та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 02.07.2013 року.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м. Київ, на підставі ст. 96 ГПК України надало до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року у справі № 910/377/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

У судовому засіданні, призначеному на 02.07.2013 року, оголошено перерву до 09.07.2013 року.

Відповідно до розпорядження Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Гончаровим С.А., Куксовим В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року по справі № 910/377/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» прийнято до провадження зазначеною колегією.

09.07.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» надійшли уточнення до апеляційної скарги, в яких відповідач просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» основний борг в сумі - 587 382,68 грн. та 3% річних в сумі 15 734,25 грн.

Представник відповідача був присутнім в судових засіданнях та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року скасувати та прийняти нове, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» основний борг в сумі - 587 382,68 грн. та 3% річних в сумі 15 734,25 грн.

Представник позивача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року по справі № 910/377/13 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

30.09.2005 року між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 1» (відповідач, споживач) укладено договір № 530336 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити теплову енергію у вигляді гарячої води для треби опалення в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (а.с. 14-15).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.

Предметом договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 530336 постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаженнями зазначеними в додатком № 1 (а.с. 17).

Між сторонами укладено додатки до договору № 530336, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії (а.с. 17-24).

Позивачем умови договору виконано належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за та відомостями за період 26.10.2011 року по 26.10.2012 року (а.с. 25-36).

Згідно з п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

У додатку до договору встановлено порядок розрахунків за теплову енергію. Відповідно до якого відповідач щомісяця з 12 по 15 числа отримує в МВРТ - 5 за адресою: вул. Товарна, 1, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії вт поточному місяці: табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання (а.с. 19).

Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

За період з листопада 2011 року по грудень 2012 року позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу енергії на суму 977 752,63 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості (а.с. 5).

Вартість використаної за період 01.11.2011 року по 01.12.2012 року теплової енергії сплачувалась відповідачем позивачу з порушенням умов договору № 530336, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 671 677,39 грн.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було сплачено 81 000,00 грн., що підтверджується бухгалтерської довідкою та платіжними дорученнями № 3 від 11.01.2013 року на суму 42 000,00 грн., № 1 від 15.01.2013 року на суму 15 000,00 грн. та № 2 від 14.01.2013 року на суму 24 000,00 грн. (а.с. 54-57), у зв'язку з чим припиняється провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 81 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо встановлення факту наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем в сумі 590 677,39 грн., а відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 15 734,25 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором за період з листопада 2011 року до грудня 2012 року включно.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання місцевий суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 15 734,25 грн.

Щодо припинення провадження у справі в частині оплати основного боргу у сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 21.01.2013 року (а.с. 58), то воно задоволенню не підлягає, оскільки призначенням платежу є оплата за теплову енергію згідно договору № 530336 від 30.09.2005 року за грудень 2012 року, в той час як заборгованість у відповідача нараховано за період з 01.11.2011 року по 01.12.2012 року, тобто оплату здійснено за наступний період.

Щодо посилань скаржника на те, що ним було здійснено оплату заборгованості у сумі 209 000,00 грн. не береться до уваги, оскільки зазначене будо здійснено після прийняття рішення судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року у справі № 910/377/13 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року по справі № 910/377/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року у справі № 910/377/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/377/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Гончаров С.А.

Куксов В.В.