Постанова № 32265806, 03.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 8/8

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Кузь В.Л.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут інформатики і управління" (вх. № 05.05/1193/13 від 20.06.2013 року) та Ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. (вх. № 05.05/1194/13 від 20.06.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року

у справі № 8/8

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод", м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 207 (ідентифікаційний код 00152394)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від скаржника (Коляда В.І.): - не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від кредитора ДПІ у Шевченківському районі м.Львова (заявника) - Кінь А.В. - представник за довіреністю;

від кредитора ТОВ "Техномаст" - Мартинюк Ю.А. - представник за довіреністю;

від кредитора ПАТ "Банк Форум" - Романів Л.В. - представник за довіреністю;

ліквідатор: - Стадник А.Л.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

03.06.2013 року Господарським судом Львівської області (с.Гутьєва В.В) винесена ухвала у справі № 8/8 за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів до боржника Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод", м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 207 (ідентифікаційний код 00152394) про визнання банкрутом у відповідності до якої:

- скасовано заставу рухомого майна боржника - товари в обороті: кислі гудрони в кількості 11 445 тон заставною вартістю 1 144 500,00 грн., що зберігаються за адресою Львівська область, Жовківський район, с. Грибовичі, накладену на підставі договору застави № 0007/07/01-КL/S-1 від 02.03.2007 року та зобов'язано ПАТ "Банк Форум" вилучити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- відкладено розгляд клопотання ліквідатора ВАТ "ЛДНМЗ" Коляди В.І. про зняття та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна - застави рухомого майна зaреєстраційний запис № 13602714 від 29.03.2013 року, внесеного ТОВ "Техномаст";

- відкладено розгляд заяви ДПІ у Жовківькому районі Львівської області ДПС про визнання кредиторських вимог;

- задоволено скаргу ТОВ "Техномаст" на дії ліквідатора ВАТ "ЛДНМЗ" та клопотання про припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого - Коляди Володимира Ілліча;

- припинено повноваження ліквідатора ВАТ "ЛДНМЗ" арбітражного керуючого - Коляди Володимира Ілліча;

- призначено ліквідатором ВАТ "ЛДНМЗ" арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича (ліцензія серії АВ № 547870 від 18.11.2010 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства);

- зобов'язано арбітражного керуючого Коляду Володимира Ілліча у п'ятнадцятиденний строк передати одержані під час судових процедур банкрутства установчі документи, печатку, штампи, фінансово-бухгалтерську документацію, майнові активи банкрута та ін. ліквідатору Стаднику Андрію Любомировичу за актом приймання-передачі, про що надати суду відповідні докази;

- відкладено розгляд справи.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ліквідатором боржника Колядою В.І. в порушення вимог Закону про банкрутство щомісячно звіти не подавалися, окрім того в порушення вимог закону щодо черговості задоволення вимог кредиторів здійснено погашення вимог кредитора другої черги з врахування того, що заставні вимоги кредитора першої черги залишилися не погашеними; при проведені зборів кредиторів, на яких вирішувалося питання про припинення повноважень комітету кредиторів та обрання іншого складу комітету, відсутні докази надіслання повідомлення про проведення других загальних зборів всім кредиторам, чиї вимоги включені до реєстру вимог кредиторів боржника; ліквідатором також не внесено зміни в реєстр вимог кредиторів на підставі наданого клопотання ТОВ "Ватра" згідно якого, товариство передало право вимоги у сумі 20 тис. грн.. у ПАТ "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко" на підставі договору цесії, більше того ліквідатором не надано відповіді кредитору на заявлене клопотання. Відтак, суд дійшов до висновку про те, що в діях ліквідатора щодо скликання других загальних зборів кредиторів боржника вбачається намір з порушенням встановленого законом порядку припинити повноваження чинного комітету кредиторів банкрута.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут інформатики і управління" (вх. № 05.05/1193/13 від 20.06.2013 року) та Ліквідатор ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляда В.І. (вх. № 05.05/1194/13 від 20.06.2013 року) подали апеляційні скарги, в яких просять прийняти апеляційні скарги до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року у справі № 8/8 в частині припинення повноважень ліквідатора Коляди Володимира Ілліча та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не взято до уваги те, що згідно з рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/894/13-г судом відмовлено у задоволенні вимог ТОВ "Техномаст" щодо відшкодування завданої шкоди позивачу та встановлено, що порушення вимог Закону про банкрутство відсутні. Щодо неповідомлення кредиторів про проведення загальних зборів 08.05.2013 року скаржники зазначили, що згідно поштових відправлень від 26.04.2013 року та 27.04.2013 року мало місце повідомлення кредиторів про їх проведення. Відтак вважають, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 20.06.2013 року справу за № 8/8 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 8/8 введено суддів Кузя В.Л., Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 року подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції розгляд справи призначено на 03.07.2013 року.

03.07.2013 року через канцелярію суду надійшли відзиви на апеляційні скарги від представника ТОВ "Техномаст". У вказаних відзивах зазначено, що скарги є необґрунтованими та такими, що не місять посилання на неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Окрім того, представник кредитора зазначає, що долучені до апеляційної скарги поштові відправлення про повідомлення про проведення зборів не можуть прийматися судом апеляційної інстанції, оскільки скаржник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції при вирішенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора Коляди В.І. Відтак, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційних скарг без задоволення.

Від арбітражного керуючого Коляди В.І. 03.07.2013 року надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Клопотання про відкладення розгляду справи надійшло і від Державного управління навколишнього природного середовища в Львівській області, у якому зазначено, що представник кредитора у той самий час задіяний у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді.

Розглянувши вказані клопотання колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 року, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

У судовому засіданні 03.07.2013 року представники кредиторів, заявника та ліквідатор Стадник А.І. з'явилися, надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови.

Скаржники та інші учасники апеляційного провадження явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут інформатики і управління" (вх. № 05.05/1193/13 від 20.06.2013 року) та Ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. (вх. № 05.05/1194/13 від 20.06.2013 року) слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року у справі № 8/8 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому норми вказаного закону мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

21.01.2008 року за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.04.2008 року у газеті "Голос України" № 76 опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.03.2009 року ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Коляду В.І.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.04.2013 року ліквідатором Колядою В.І. подано клопотання про зняття та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застави рухомого майна та реєстраційного запису про заставу рухомого майна (реєстраційний № 135830012 від 20.03.2013 року).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що в межах розгляду Господарським судом Львівської області справи № 26/159 про визнання договору застави № 0007/07/10-KL/S-1 від 14.03.2007 року укладеного між АКБ "Форум" та ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та додаткового договору № 1 до нього неукладеними, встановлено, що зобов'язання боржника перед кредитором за договором застави відсутні. Однак, АКБ "Форум" вніс реєстраційний запис застави рухомого майна - кислі гудрони в кількості 11445 тонн із заставною вартістю 1 144 500,00 грн. (товари в обороті) про заборону їх відчуження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за клопотання сторони чи учасників провадження у справі про банкрутство суд має право вжити заходів щодо забезпечення позову, однак у відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Однак, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.03.2009 року ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності обґрунтованих підстав для задоволення клопотання ліквідатора про зняття обмежень на нерухоме майно боржника.

Щодо припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" - Коляди В.І. та призначення ліквідатором банкрута - Стадника А.Л. колегія суддів зазначає наступне.

22.04.2013 року, 30.04.2013 року та 30.05.2013 року представник кредитора ТОВ "Техномаст" подав скаргу на дії арбітражного керуючого Коляди В.І., в яких просить припинити його повноваження, як ліквідатора боржника.

Представником кредитора ТОВ "Техномаст" 22.04.2013 року подано клопотання про припинення повноважень арбітражного керуючого ВАТ "ЛДНМЗ" Коляди В.І. До вказаного клопотання доданий Протокол засідання комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод" від 01.03.2013 року, у відповідності до якого прийнято рішення про скасування усіх рішень комітету кредиторів ВАТ "ЛДНМЗ" за 2012 рік, що прийняті на засіданнях комітету кредиторів банкрута, які скликані з порушенням законодавства; визнано роботу арбітражного керуючого ліквідатора - ВАТ "ЛДНМЗ" Коляди В.І. незадовільною та такою, що не відповідає чинному законодавству; прийнято рішення подати до Господарського суду Львівської області клопотання про припинення повноважень - Коляди В.І., а також схвалено кандидатуру арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича для призначення ліквідатором ВАТ "ЛДНМЗ".

Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Варта" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Інвестиційна енергетична компанія "ІНЕКО" (новий кредитор) укладено договір № Р/1 про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до умов якого новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за Договором про надання послуг з охорони № 13/2007 від 02.04.2007 року укладеного між первісним кредитором та ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" на суму 20 000 грн. (том 13, арк. справи 147-148)

Згідно п. 3 вказаного договору право вимоги, що відступається засвідчується рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2008 року у справі № 12/211 та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2012 року по договору № 13/2007 від 02.04.2007 року. В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 32 від 06.03.2013 року, що підтверджує факт сплати ПАТ "ІК "ІНЕКО" на рахунок первісного кредитора - ТОВ "Варта" згідно договору цесії коштів у сумі 20 000,00 грн. (том 13, арк. справи 149).

05.03.2013 року ТОВ "Варта" направило на адресу боржника повідомлення № 1/02 про відступлення права вимоги (факт направлення підтверджується описом вкладення у цінний лист за Ф.107 та квитанцією від 11.03.2013 року). Однак, як вбачається із матеріалів справи ліквідатором не внесено відповідних змін у реєстр вимог кредиторів, та не надано відповіді щодо наявності заперечень про внесення відповідних змін.

Враховуючи те, що клопотання та звіти, які направлялися на адресу суду виготовлені на бланку ВАТ "ЛДНМЗ", на якому вказана адреса банкрута та відсутні реквізити арбітражного керуючого, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо належного повідомлення арбітражного керуючого про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 51 Постанови пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил Цивільного кодексу України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Відповідно до ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, арбітражним керуючим в порушення вимог закону звіти подавалися не щомісячно, а саме, як зазначається самим ліквідатором (у відзиві на скаргу ТОВ "Техномаст" на незаконні дії арбітражного керуючого в процедурі банкрутства) та підтверджується матеріалами справи у 2013 році ним надіслано до комітету кредиторів 3-ри проміжні звіти, зокрема, за виконану роботу за період з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року, та з 29.01.2013 року по 22.04.2013 року, а також звіт про залишок коштів на рахунку боржника станом на 31.03.2013 року.

Окрім того, із звітів ліквідатора ВАТ "ЛДНМЗ" про виконану роботу за 2012 рік долучених арбітражним керуючим до апеляційної скарги, вбачається, що і у 2012 році звіти подавалися не щомісячно, зокрема відсутні звіти за лютий, червень та жовтень місяць 2012 року. Скаржником також не надано суду належних доказів направлення зазначених звітів комітету кредиторів боржника.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що черговість задоволення вимог кредиторів встановлена у ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, згідно п. 2 ст. 31 Закону вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. Окрім того встановлено, що у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, які забезпечені заставою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у межах розгляду господарським судом справи № 914/894/13-г за позовом ТОВ "Техномаст" до арбітражного керуючого ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. про відшкодування шкоди встановлено, що в межах ліквідаційної процедури ВАТ „ЛДНМЗ", шляхом проведення відкритих торгів та укладення на товарній біржі „Наша" договору купівлі-продажу, 18.01.2013 року ліквідатор реалізував частину майна банкрута (майно, необтяжене заставою, а саме: насосу зливу нафти, підземних нафтових і пожежного резервуарів, інших споруд, в т.ч. під'їзної колії, розташованих за адресою - м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207) на загальну суму 1 458 000,00 грн.

З цих коштів ліквідатoром оплачено послуги торгової біржі „Наша" в сумі 48 523,00 грн. Відтак, на основний банківський рахунок банкрута із загальної вирученої за продаж майна суми фактично було перераховано 1 409 477,00 грн.

Виручені за продаж майна банкрута кошти в сумі 1 409 477, 00 грн. направлені на задоволення вимог кредиторів другої черги (та частково першої). Зокрема, відповідно до проміжного звіту ліквідатором задоволено такі вимоги кредиторів другої черги:

1) погашено заборгованість перед УПФУ у Личаківському районі м. Львова в сумі 400 000,00 грн.;

2) погашено заборгованість перед Львівським міським центром зайнятості на суму 34 223,03 грн.;

3) погашено заборгованість перед управлінням виконавчої дирекції ФСС від НВВ та ПЗ України у Л/о в сумі 8 183,10 грн;

4) погашено заборгованість перед державним бюджетом по сплаті єдиного соціального внеску на суму 195 000,00 грн.

Разом з тим, 23.01.2013 року ліквідатор погасив перед ТОВ "Техномаст", як кредитором першої черги, грошові вимоги щодо відшкодування кредиту (позики) наданого банкруту для виплати працівникам зарплати в сумі 274 000,00 грн. Проте грошові вимоги позивача, що забезпечені заставою, так і не були задоволені.

Відтак, при задоволенні вимог кредиторів вбачається порушення арбітражним керуючим вимог ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо черговості задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута, кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом або договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або кошти до ліквідаційної маси.

При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. (ч.10 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині наявності передбачених ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом" підстав для усунення арбітражного керуючого Коляди В.І. від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство - ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод".

За змістом частин першої та другої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 64 постанови від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що правом надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника чи комітету кредиторів, однак рішення про призначення арбітражного керуючого приймає суд, відповідно до ст. 43 ГПК України оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича про участь у справі про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод". Дo вказаної заяви додано ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), диплом про закінчення повної вищої освіти та довідку про досвід роботи в інших судових справах.

Окрім того в матеріалах справи міститься протокол засідання комітету кредиторів ВАТ "ЛДНМЗ" від 01.03.2013 року у відповідності до якого схвалено кандидатуру ліквідатора ВАТ "ЛДНМЗ" арбітражного керуючого Стадника А.Л. Інших заяв та клопотань щодо кандидатури арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора банкрута на адресу господарського суду не надходилo.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині доцільності задоволення клопотання про призначення ліквідатором боржника - Стадника А.Л.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 8/8 від 03.06.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційних скарг без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут інформатики і управління" (вх. № 05.05/1193/13 від 20.06.2013 року) та Ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. (вх. № 05.05/1194/13 від 20.06.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року у справі № 8/8 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.07.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кузь В.Л.

суддя Малех І.Б.