Рішення № 32265641, 05.07.2013, Сніжнянський міський суд Донецької області

Справа № 244/2141/13-ц

Провадження № 2/244/724/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

"05" липня 2013 р. Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Варнавської Л.О.

при секретарі - Нечипоренко Л.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1.,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми мотивуючи свої вимоги наступним.

Між позивачкою та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж приміщення за адресою АДРЕСА_1. при оформленні угоди у нотаріуса було встановлено, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на це приміщення. Позивачка декількома платежами виплатила відповідачам аванс в загальній сумі 10700 доларів США, але договір купівлі-продажу по теперішній час не уклали. Крім того, позивачкою були оплачені витрати по оформленню документів на це приміщення: за договір будівельного підряду, авторський нагляд, техумови, проектні роботи на загальну суму 10658,26 грн. Відповідачі добровільно відмовляються повертати аванс, тому позивач звернувся до суду. Просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь грошові кошти у вигляді авансу в сумі 85600 грн., 3% річних в сумі 7570 грн., понесені збитки в сумі 10658,26 грн., судові витрати.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідачі позов визнали частково в сумі 84750 грн., пояснив, що дійсно отримали аванс від позивачки в сумі 10700 доларів США, але за курсом НБУ, в гривнях ця сума складає 84750 грн., в іншій частині з позовом не погодились, оскільки інші витрати позивачка понесла з власної ініціативи, попередніх угод з цього приводу не було між ними досягнуто. Вказане в позові нежитлове приміщення було придбано внаслідок купівлі-продажу відповідачами під час шлюбу, але угода оформлена на ім'я відповідача ОСОБА_2

Заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що в квітні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились при купівлю-продаж приміщення за адресою: АДРЕСА_1. У якості передплати ОСОБА_1 шляхом чотирьох платежів різними сумами протягом травня 2010 року - жовтня 2010 року були передані грошові кошти на загальну суму 10700 доларів США. Договір купівлі-продажу не оформили сторони, оскільки у відповідачів були відсутні правовстановлюючі документи на це приміщення. В 2013 році вказане приміщення відповідачами було продано іншій особі. Вказані обставини визнаються сторонами. Згідно ч. 1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з розписок написаних ОСОБА_2 ним 15.05.2010 року отриманий аванс в сумі 3000 доларів США, 05.05.2010 року аванс в сумі 3000 та 4000 доларів США, 03.10.2010 року аванс в сумі 500 доларів США, (а.с. 8-10).

ОСОБА_3 отримала аванс в сумі 200 доларів США 12.10.2010 року, як вона пояснила в судовому засіданні ця сума отримана як аванс за продаж вказаного вище нежитлового приміщення.

Ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) чи іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у випадку недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Недійсною вважається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), в такому випадку визнання такого правочину недійсною судом не вимагається, що передбачено ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Зі змісту ч. 5 ст. 216 ЦК України вбачається, що у випадку недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді,, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення також застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 отримали від позивачки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10700 доларів США без достатньої правової підстави, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна між ними так і не був укладений та не може бути укладений на час розгляду справи, оскільки воно продано іншій особі.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки суму попередньої оплати за купівлю приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання повинно бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначений еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом або договором.

Курс національного банку України на 05.07.2013 року складає 799,3 грн. за 100 доларів США.

7,993 грн.* 10700 доларів = 85525,10 грн. саме така сума підлягає стягненню на користь позивача.

Позивач просить стягнути 3% річних в сумі 7570 грн., а суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Нормами Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Але на правовідносини, які виникли між позивачкою та відповідачами не розповсюджується стаття 625 ЦК України, оскільки між сторонами не було домовленості щодо строку виконання зобов'язання, а сума 10700 доларів США, яку необхідно повернути позивачці не є боргом в розумінні глави 51 ЦК України, яка регулює правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання.

Позовні вимоги про стягнення витрат по оформленню документів на це приміщення: за договір будівельного підряду, авторський нагляд, техумови, проектні роботи на загальну суму 10658,26 грн. задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що позивачка понесла ці витрати за дорученням відповідача.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Позивач просив стягнути грошові кошти з відповідачів солідарно, але суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів по 42762,55 грн., тобто по ? частині від суми 85525,10 грн. виходячи з наступного. Стаття 541 ЦК України передбачає, що солідарний обов'язок виникає у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Договору між позивачкою, відповідачами про солідарне зобов'язання не існує, законом також не встановлений обов'язок відповідачів відповідати солідарно по зобов'язанням.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Як пояснив відповідач ОСОБА_2, та проти цього не заперечувала відповідачка ОСОБА_3, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було придбано під час їхнього шлюбу, кошти отримані як аванс від позивачки, витрачались на потреби спільної сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Отже, з відповідачів рівних частках необхідно стягнути безпідставно отримані ними кошти на користь позивачки.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Ч. 3 вказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 1049 грн., згідно квитанцій №101 від 30.04.2013 р. Оскільки позов задоволено частково на 81,56%, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути пропорційно судовий збір в сумі 855,25 грн., що складає по 427,62 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.220, 547, 625, 1212 Цивільного кодексу України, ст.. 60 СК України, ст.ст. 10, 11, ч.4 ст. 61, 79,88, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42762 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 55 коп.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 42762 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 55 коп.

Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 427 грн. 62 коп. з кожного.

Врешті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом внесення апеляції через цей суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л. О. Варнавська