Ухвала суду № 32265224, 27.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р.

справа № 0870/8985/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач) суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 11.03.2013р. у справі №0870/8985/12

за позовом:

Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

до:

третя особа:

про:

1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

2. Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012р. Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (далі – ПрАТ «Завод напівпровідників») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі – УДКС України у м.Запоріжжі), третя особа - Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та стягнення штрафних санкцій /а.с. 3-6 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №0870/8985/12 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що у період 2009-2010р. позивач перебував на податковому обліку в ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, податковим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.20009р., за результатами якої було складено акт №40/23-023/31792555 від 29.01.2010р. на підставі якого ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 584559 грн.., не погодившись з цим рішенням податкового органу позивач оскаржив його до суду та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870 адміністративний позов задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн. скасовано, в задоволенні решти вимог відмовлено, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. у справі №2а-2489/10/0870 апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870 залишена без змін, отже з дати прийняття рішення апеляційним судом рішення суду першої інстанції у справі №2а-2489/10/0870 набрало законної сили, що свідчить про те, що процедура судового оскарження рішення органу державної податкової служби №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. закінчено і у податкового органу відповідно до приписів чинного податкового законодавства, виник обов’язок подати органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету, який у свою чергу на підставі такого висновку видає платнику податків зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків протягом 5 операційних днів після отримання висновку податкового органу, у квітні 2011р. позивача було взято на податковий облік в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, але незважаючи на те, що процедура судового оскарження рішення податкового органу закінчилась 01.03.2012р. податковий орган в порушення вимог чинного законодавства не надав органу державного казначейства відповідного висновку щодо виплати позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн., що свідчить про бездіяльність відповідача – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, яка порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо неподання до УДКС України в м. Запоріжжі висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість ( далі – ПДВ), стягнути з Державного бюджету України через УДКС України у м. Запоріжжі на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн., крім цього позивач зазначив, що з урахування того, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. закінчилась 01.03.2012р. позивач повинен відповідно до приписів Податкового кодексу України отримати бюджетне відшкодування з ПДВ 20.03.2012р., але з вини податкового органу позивач кошти у розмірі 243493,52 грн. в рахунок бюджетного відшкодування з ПДВ не отримав, тому відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України через УДКС України у м. Запоріжжі пеню за прострочення виплати бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9819,56 грн. за 164 дня прострочення сплати ( з 20.03.2012р. по день звернення з позовом до суду) виходячи з 120% облікової ставки НБУ, яка встановлена на момент виникнення пені.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. у справі №0870/8985/12 / а.с. 105-108 том 1/, з урахуванням ухвал Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. / а.с. 109-110 том 1/ та від 27.03.2013р. / а.с. 122 том 1/ у справі №0870/8985/12, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо неподання до УДКС України в м. Запоріжжі висновку про відшкодування ПрАТ «Завод напівпровідників» податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Завод напівпровідників» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Завод напівпровідників» пеню у розмірі 9340,57 грн. (суддя Батрак І.В.).

Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 124-126 том 1/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 11.03.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 136-138 том 1/, письмових поясненнях / а.с. 1-2 том 2/ , посилаючись на те, що судом першої інстанції було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 11.03.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 11.03.2012р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та письмових поясненнях та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 11.03.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представники відповідача – УДКС України у м. Запоріжжі, та третьої особи – ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, у судове засідання не з’явились. Відповідач – УДКС України у м. Запоріжжі, та третя особа – ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 131-133,146 том 1/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представників відповідача – УДКС України у м. Запоріжжі, та третьої особи – ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (далі – ВАТ «Завод напівпровідників») засновано відповідно до наказу Фонду державного майна України №3-АТ від 01.07.2003р. шляхом перетворення Державного підприємства «Завод напівпровідників» у Відкрите акціонерне товариство «Завод напівпровідників», як юридична особа ВАТ «Завод напівпровідників» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.07.2003р., ідентифікаційний код 31792555, у подальшому ВАТ «Завод напівпровідників» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників», яке є правонаступником майнових та не майнових прав та обов’язків ВАТ «Завод напівпровідників» / а.с. 7-14 том 1/, як платник податків, у тому числі податку на додану вартість, ВАТ «Завод напівпровідників» перебував на податковому обліку в ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, 24.12.2010р. ВАТ «Завод напівпровідників» включено до Реєстру великих платників податків / а.с. 79 том 1/ та з 11.04.2011р. ПрАТ «Завод напівпровідників» ( який є правонаступником ВАТ «Завод напівпровідників» перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі / а.с. 80 том 1/.

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.20009р., за результатами якої було складено акт №40/23-023/31792555 від 29.01.2010р. на підставі якого ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 584559 грн., зазначені обставини встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870, яка набрала законної сили / а.с. 18-26 том 1/, та відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не потребують повторного доказування.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням податкового органу позивач оскаржив його до суду та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870 адміністративний позов задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн. скасовано, в задоволенні решти вимог відмовлено /а.с. 18-26 том 1/, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. у справі №2а-2489/10/0870 апеляційна скарга ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870 залишена без змін / а.с. 27-29 том 1/.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що з урахуванням положень пп. 7.7.3-7.7.7, пп. 7.7.8 п.7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який регулював правовідносини між позивачем та податковим органом щодо визначення тих чи інших податкових зобов’язань платника податків з урахуванням часу виникнення цих правовідносин, позивачем у справі фактично було розпочато процедуру судового оскарження рішення податкового органу, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, щодо зменшення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Отже враховуючи положення ч. 1,3,5 ст. 254 КАС України постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870 набрала законної сили 01.03.2012р. – з дати постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали у справі №2а-2489/10/0870 за результатами апеляційного перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. у справі №2а-2489/10/0870, тому відповідно до ст. 255 КАС України це рішення суму є обов’язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ і організацій, посадових чи службових осіб та інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.

З урахуванням вищенаведених обставин, та положень пп. 7.7.8 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який регулював правовідносини між сторонами у справі на момент їх виникнення) колегія суддів вважає, що процедура судового оскарження рішення податкового органу (суб’єкта владних повноважень) про зменшення заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ, яке прийнято за результатами проведеної податковим органом перевірки, завершена 01.03.2012р. ( дата прийняття рішення апеляційним адміністративним судом у справі про оскарження податкового повідомлення рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя №0000082301/0/224 від 10.02.2010р. щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ) та правомірність суми ПДВ у розмірі 243493,52 грн., яка належить до бюджетного відшкодування позивачу у справі, підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили та не потребує додаткового доказування, при цьому податковим органом під час розгляду справи не було надано суду доказів щодо неправомірності формування платником податків спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Крім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. у справі №2а-2489/10/0870 отримала 11.04.2012р. / а.с. 97 том 1/, ця копія ухвали була долучена до касаційної скарги податкового органу на рішення суду апеляційної інстанції за якою Вищим адміністративним судом України було відкрито касаційне провадження, при цьому висновок до органів державного казначейства на отримання платником податків (позивачем у справі) суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 243493,52 грн. податковим органом не складався та не направлявся, зазначені обставини не заперечувались представниками відповідачів та третьої особи під час розгляду даної справи.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), який регулює спірні правовідносини з моменту закінчення процедури судового оскарження рішення податкового органу – 01.03.2012р. (дата прийняття рішення апеляційним адміністративним судом у справі №2а-2489/10/0870), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Оскільки під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що питання про отримання позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 243493,52 грн. податковим органом (відповідачем у справі) фактично не розглядалась після набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, будь-яких висновків на перерахування коштів не складалось та до органів державної казначейської служби не надсилалось, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що відповідачем у справі – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у спірних правовідносинах допущена бездіяльність, яка порушує права та охоронювані законом інтереси позивача у справі, та обґрунтовано задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо неподання до УДКС України в м. Запоріжжі висновку про відшкодування ПрАТ «Завод напівпровідників» податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн., при цьому колегія суддів критично оцінює посилання відповідача щодо необізнаності його стосовно наявності судових рішень у справі №2а-2489/10/0870, які не були йому передані ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя під час передачі підприємства позивача на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, оскільки відповідач у справі з 01.04.2011р. веде оперативний облік податків і зборів позивача у справі та контролює їх надходження відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України,яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України №276 від 18.07.2005р..

У постанові Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81 судом зроблено висновок про те, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Також колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що оскільки право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано окрім чинного законодавства України також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з ПДВ порушила право юридичної особи, зокрема, права користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо, і захист порушеного права позивача у даному випадку полягає у стягненні підтвердженого суми бюджетного відшкодування з ПДВ, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Державного бюджету України на користь позивача у справі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243493,52 грн..

Щодо заявлених позивачем у справі позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9819,56 грн. за 164 дня (період прострочення з дати виникнення права на бюджетне відшкодування – 01.03.2012р. по день звернення до суду з даним адміністративним позовом– 14.09.2012р.) прострочення сплати з бюджету бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 243493,52 грн., то колегія суддів вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та положень п.200.23 ст. 200 ПК України, суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість цієї частини позовних вимог та правильно стягнув з Державного бюджету на користь позивача у справі пеню у розмірі 9340,57 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 11.03.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, та помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. у справі №0870/8985/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 03.07.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко