Ухвала суду № 32264304, 29.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.

справа № 2а-0870/8398/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 14.05.2012р. у справі №2а-0870/8398/11

за позовом:

Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила та оливи»

до:

про:

Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011р. Публічне акціонерне товариство «Азовські мастила та оливи» (далі – ПАТ «АЗМОЛ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Бердянська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р./ а.с. 3-6/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/8398/11 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог / а.с. 26-27/ на те, що в результаті проведеної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань правових відносин з платником податку та правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у попередніх періодах та правомірності декларування бюджетного відшкодування у вересні 2008р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, яке призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за вересень 2008р. по операціям з придбання сировини (металопродукції), та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 9 місяців 2008р. на 179073грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що усі зазначені у акті перевірки постачальники позивача на момент укладення договорів та виконання сторонами за договорами своїх зобов’язань були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, посилання податкового органу на постачальників по всьому ланцюгу постачання є безпідставними, оскільки позивач не мав правовідносин з цими підприємствами та не може нести відповідальність за своєчасність та повноту сплати ними податків та зборів, придбана позивачем металопродукція була використана ним у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов’язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, сформовано податковий кредит та було визначено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2008р., станом на 01.10.2011р. на думку податкового органу непідтверджена сума ПДВ, яка віднесена позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2008р., становить 92477 грн., але з огляду на вищенаведені підстави позивач вважає ці висновки відповідача безпідставними, тому просив суд визнати податкове повідомлення-рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р. частково недійсним на суму 92477 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. у справі №2а-0870/8398/11 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ №0000032320/0 від 20.01.2009р. в частині нарахування суми у розмірі 92477 грн. (суддя Сіпака А.В ) / а.с. 1103-104 /.

Відповідач, не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 107-109/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.05.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача та позивача у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 123-126/, відповідач надав суду письмове клопотання про розгляд даної справи у відсутність свого представника / а.с. 127-128/, позивач про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ «АЗМОЛ», є новим найменуванням ВАТ «АЗМОЛ», ідентифікаційний код 00152365, яке засновано шляхом перетворення державного підприємства Бердянський дослідний нафтомаслозавод у відкрите акціонерне товариство та зареєстровано як юридична особа 14.07.1994р., та як платник податків перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ /а.с. 29,32/ .

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі 19.01.2009р. було проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань правових відносин з платником податку та правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у попередніх періодах та правомірності декларування бюджетного відшкодування у вересні 2008р., за результатами якої було складено акт №015/23-208/00152365. (далі – акт перевірки)

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 8-10/ позивачем в наслідок порушення вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 та п.п. 7.71 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за серпень 2008р. та виходячи з обсягу даної операції у загальній сумі дозволеного податкового кредиту завищено суму бюджетного відшкодування згідно поданої податкової декларації за вересень 2008р. у розмірі 179073 грн.

За результатами перевірки на підставі акту №015/23-208/00152365 від 20.01.2009р. податковим органом 20.01.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 9 місяців 2008р. на 179073грн. / а.с. 11/.

На момент розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції розмір непідтвердженого податкового кредиту становить 92477 грн., зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін під час розгляду даної справи судом першої інстанції / а.с. 28/.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що спір з приводу непідтвердженого податкового кредиту у розмірі 92477 грн. виник у зв’язку неотриманням податковим органом матеріалів перевірки по усьому ланцюгу постачання, а саме придбання металопродукції ВАТ «АЗМОЛ» на підставі договору у ТОВ «ТБ «Юг Ойл» ( та по всьому ланцюгу постачання продавцю товару), при цьому під час проведення перевірки та під час розгляду справи відповідачем у справі не заперечувалась наявність між позивачем та ТОВ «ТБ «Юг Ойл», який є єдиним безпосереднім контрагентом позивача у серпні 2008р., протягом перевіряємого періоду договірних відносин з приводу придбання позивачем металопродукції, реальність договірних відносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «ТБ «Юг Ойл», товарність цих операцій, які підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які використовувались позивачем у бухгалтерському обліку та на підставі яких ним було сформовано податкову звітність за відповідні звітні періоди, і які у свою чергу були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів даної адміністративної справи / а.с. 33-46,63-88/

Як вбачається з акту перевірки / а.с. 8-10/ висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , яке призвело до завищення платником податків заявленої за вересень 2008р. суми бюджетного відшкодування ПДВ податковим органом зроблено з огляду на те, що податкові накладні, які виписані по ланцюгу постачання, не підтверджують факт нарахування податкових зобов’язань та факт сплати до бюджету сум податку на додану вартість постачальником, а тому не виконують своїх функцій як розрахункового документу, що свідчить на думку податкового органу про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду суми ПДВ , яка була сплачена в ціні придбаного позивачем товару.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи , які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначені постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС»АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи , які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що відсутність у відповідача (податкового органу, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень) відомостей щодо проведення зустрічної перевірки четвертого підприємства у ланцюгу постачання до контрагента позивача - ТОВ «ТБ «Юг Ойл», не може бути єдиною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2008р., оскільки позивач мав право на формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ сплачених у ціні товарів отриманих від контрагента ТОВ «ТБ «Юг Ойл» протягом перевіряємого періоду, оскільки факт товарності та реальності господарських взаємовідносин між позивачем та цим контрагентом не було спростовано під час проведення перевірки та розгляду справи.

Отже з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем у справі за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення рішення №0000032320/0 від 20.01.2009р. в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 9 місяців 2008р. на 92477 грн. є безпідставним, а заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, тому суд постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.05.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. у справі №2а-0870/8398/11 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 18.06.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко