Ухвала суду № 32264081, 09.07.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1810/3440/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А.О.Номер провадження 11/788/294/13 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю. Категорія - Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Демченка М. О., Безверхого О. М.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_3 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 24 січня 2013 року, за яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимий

засуджений:

- за ст.309 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк один рік;

- за ст.309 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк два роки;

- за ст.317 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст.76 ч.1 п.п.3 і 4 КК України, покладені обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи;

- періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимий

засуджений:

- за ст.309 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст.76 ч.1 п.п.3 і 4 КК України, покладені обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи;

- періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області в рахунок відшкодування витрат за проведення хімічних експертиз по 662,04 грн. з кожного, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними і засуджені за вчинення таких злочинів.

Чотири року тому ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину - 157,8 г, який переніс за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 для власного вживання, а 09.09.2012 р. під час проведення обшуку у господарстві вказаного будинку працівники міліції виявили та вилучили в приміщенні дровника вказаний наркотичний засіб.

На початку липня 2012 р. ОСОБА_4 у приміщенні нежилого будинку в АДРЕСА_1, що належав його сім'ї, організував місце для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів шляхом створення відповідних умов і в період часу з липня 2012 р. по вересень 2012 р. повторно надавав вказане приміщення ОСОБА_5 для незаконного вживання наркотичних засобів, які спільно з ним виготовляв. Окрім цього ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 у вказаному місці та періоді часу займалися виготовленням особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрату макової соломки (опій екстракційний) для власних потреб без змети збуту.

07.09.2012 р. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 у приміщенні нежилого будинку в с. Гринівка виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломки (опій екстракційний) для власних потреб без мети збуту загальною масою в перерахунку на суху речовину 4,001 г, який відразу був вилучений працівниками міліції.

В поданій апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки зазначений у мотивувальній частині вироку суду час вчинення злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України не відповідає показанням засуджених у цій частині, а також те, що кваліфікувавши окрім інших дії ОСОБА_4 за ст.309 ч.2 КК України, суд зазначив, що він вчинив незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Савостьянової Л.В., яка повністю підтримала апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та просила скасувати судове рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, виконавши вимоги ст.318 КПК України (1960 р.), перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляція прокурора Лазаренка О.В. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.367 КПК України (1960 р.), підставою для скасування вироку при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ч.1 ст.370 КПК України (1960 р.) істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України (1960 р.), мотивувальна частина обвинувального вироку, крім іншого, повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд при кваліфікації дій ОСОБА_4 не дотримався вказаних вище вимог кримінально-процесуального закону і безпідставно зазначив, що цей підсудний «вчинив незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб та є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України», хоча по даному епізоду злочину органом досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення за ст.309 ч.2 КК України і суд у своєму вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним фактично виклав об'єктивну сторону аналогічного злочину.

Також у резолютивній частині вироку суд визнав ОСОБА_4 винним, крім іншого, у вчиненні злочину, передбаченого саме ст.309 ч.2 КК України, а не за ст.307 КК України, як фактично кваліфікував його дії.

Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотними та такими, що перешкодили суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а апеляція прокурора частковому задоволенню.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що суд неправильно зазначив в мотивувальній частині вироку показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо часу вчинення ними злочину 06.09.2012 р., то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки суд у своєму вироку навів саме ті показання підсудних, які останні давали під час судового розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання.

Крім того, зазначені показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аналогічним чином викладені і у обвинувальному висновку.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне справу після скасування вироку направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 24 січня 2013 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Запобіжні заходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити підписки про невиїзд.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Демченко М. О. Безверхий О. М.