Рішення № 32263888, 04.07.2013, Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим

04.07.2013 2/111/558/2013

Справа № 111\2089\13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст рішення виготовлений 08.07.2013 року)

04 липня 2013 року Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого: судді Красікова С.І.

при секретарі: Бураковій Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є онучкою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у виді житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем той частки майна дідуся, яка б за законом належала б її матері. У зв'язку з тим що в неї двоє малолітніх дітей та також вона доглядає за дитиною свого брата, то вона була позбавлена можливості займатися чим не будь окрім як дітьми, у зв'язку з чим була позбавлена можливості подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Позивачка просить встановити їй додатковий строк три місяця для прийняття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_4

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні на задоволенні своїх позовних вимог наполягала у повному обсязі з підстав викладених нею у позовній заяві від 28.05.2013 року.

Представник позивача за дорученням ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві від 28.05.2013 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі та пояснив, що підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у ОСОБА_2 не має і остання мала можливість своєчасно надати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 не визнала та суду пояснила, що підстав, передбачених ЦК України для надання останній додаткового строку для прийняття спадщини не має, остання мала можливість подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що після смерті її батька залишилося спадкове майно. Приблизно після спливу двох місяців після смерті батька вона зверталася до нотаріуса та останній їй пояснив, що вона не може вступити у спадщину а її діти можуть. Вдома вона про це розповіла доньці ОСОБА_2 однак остання у зв'язку з тим що у неї було на утриманні дві малолітні дитини та ще дитина брата, не мала можливості звернутися до нотаріуса з заявою. Приблизно після спливу восьми місяців її донька ОСОБА_2 направила до нотаріуса письмову заяву, але їй прийшла відповідь про те що вона пропустила строк для звернення до нотаріуса.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні надали пояснення однакові між собою та пояснили, що їх сестра ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що в неї на руках було двоє малолітніх дітей та ще дитина їх брата, то остання не мала можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Вислухавши пояснення учасників процесу, всесторонньо дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає, що вимоги позивачці ОСОБА_2 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають в повному обсязі з наступних обставин.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12) та останньому згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 11) належав буд. АДРЕСА_1 Згідно повідомлення від 14.03.2012 року ОСОБА_2 відмовлено у прийняття заяви про прийняття спадщини у зв'язку з пропуском строку (а.с. 13)

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійноі з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначалось, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачка, посилається на те, що в неї дві малолітні дитини та на утриманні дитина старшого брата, які постійно хворіли та потребували постійного догляду. Цю обставину позивачка зазначає як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини.

До наведених позивачем причин пропуску строку для прийняття спадщини суд ставиться критично.

Так, неподання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що у позивачці на утриманні було троє дітей, не доводить наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів. Це свідчить лише про наявність виключно субєктивного небажання позивачки приймати спадщину, хоча вона з слів матері знала що має право на частку майна після смерті ОСОБА_4 і мала достатньо часу щоб звернутися з заявою до нотаріуса. Тобто, неприйняття спадщини викликано не обєктивними непереборними труднощами, а субєктивними причинами - власним небажанням позивачки приймати спадщину.

Суд критично ставиться до пояснень позивачці про те, що вона не мала можливості не тільки поїхати до нотаріуса але навіть надати письмову заяву, так як це ні чим не підтверджується, а як слідчить з поясненнь позивачці та підтверджується повідомленням Ленінської державної нотаріальної контори (а.с. 13) остання по вспливу шестимісячного строку звернулася з письмовою заявою.

Суд не може визнати зазначену позивачем причину як поважну причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Також судом прийнято до уваги, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Враховуючи, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про те що вона є спадкоємцем позивачка дізналася на протязі двох місяців після смерті дідуся, таким чином з моменту коли позивачці стало відомо про відкриття спадщини і до кінця строку прийняття спадщини залишалося ще чотири місяці, що є достатнім строком для прийняття спадщини. Але, позивачка не вжила жодних заходів для вчасного її прийняття спадщини.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім того, судом встановлено, що у червні 2012 року позивачка вже зверталася до суду з аналогічним позовом, у якому просила надати їй додатковий строк для прийняття спадщини. Але, ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 06 червня 2012 року дана заява була залишена без руху та ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 15.06.2012 року була повернута позивачці.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1270, 1272ЦК України, ст.ст. 3, 7, 10,11, 88,179,208,209, 212-215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ленінського районного суду

Автономної Республіки Крим С.І.Красіков