Рішення № 32263057, 04.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2013 Справа № 920/490/13 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/490/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сумське науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми,

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе - Сервіс", м. Суми,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія", с. Затишшя, Харківський район, Харківська область,

про стягнення 2280490 грн. 62 коп.

за участю представників:

позивача - Сафронова М.А., довіреність № 18-49/1014 від 30.12.2012 р.

першого відповідача - не прибув

другого відповідача - Сватовського В.І., довіреність б/н від 04.04.2013 р.

В судовому засіданні, розпочатому об 11 год. 30 хв. 25 червня 2013 року, оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 04 липня 2013 року.

Суть спору: позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з першого відповідача на свою користь 500,00 грн. та стягнення з другого відповідача 2280490,62 грн., з яких 2018743,69 грн. - сума попередньої оплати, 246288,33 грн. - пеня за прострочення поставки продукції, 13439,86 грн. - три проценти річних, 2018,74 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить покласти на другого відповідача, неправильні дії якого зумовили виникнення спору.

Позовні вимоги до першого відповідача ґрунтуються на тому, що між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки № 126/3 від 27.12.2012 р., за яким перший відповідач поручився за виконання другим відповідачем зобов`язань перед позивачем по вимозі про повернення грошових коштів в сумі 2018743,69 грн., які сплачені позивачем в якості попередньої оплати за партію товару, передбачену специфікацією № 1 від 27.02.2012 року до договору поставки № 3/54 від 27.02.2012 року. Пунктом 2.1.1 договору поруки визначено, що перший відповідач (поручитель) за порушення другим відповідачем (боржником) зобов`язання за вимогою про повернення грошових коштів у сумі 2018743,69 грн. відповідає в сумі 500,00 грн.

18.03.2013 року позивач направив на адресу першого відповідача вимогу № 18-7/730 про оплату суми поруки у зв`язку з невиконанням другим відповідачем зобов`язань за вимогою позивача про повернення 2018743,69 грн., яку перший відповідач отримав 18.03.2013 року, однак станом на день подання позову перший відповідач не здійснив перерахування суми поруки позивачеві чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Позовні вимоги до другого відповідача ґрунтуються та тому, що останній не виконав забезпеченого зобов`язання, яке виникло з договору поставки № 3/54 від 27.02.2012 року, укладеного між позивачем та другим відповідачем.

Згідно з пунктом 1.1 договору поставки № 3/54, другий відповідач (постачальник) зобов`язався передати у власність позивача (покупця), а останній зобов`язався прийняти та оплатити на умовах договору продукцію, ціна, якість та кількість , а також строки постачання якої викладені в специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору поставки № 3/54 визначено, що постачання товару здійснюється узгодженими партіями у відповідності зі специфікаціями договору.

На виконання умов договору поставки № 3/54 сторони підписали специфікацію № 1 від 27.02.2012 року до цього договору на суму 4925766,48 грн.

Відповідно до специфікації № 1 та умов пунктів 1.1 і 3.2 договору поставки № 3/54 сторони визначили найменування, асортимент, кількісні та якісні характеристики продукції, що є предметом договору, а також встановили умови (порядок та строки) постачання та умови оплати товару на суму 4925766,48 грн.

Вказаний у специфікації № 1 товар на суму 4925766,48 грн. мав бути поставлений на умовах FCA м. Харків у лютому-березні 2012 року за умови попередньої оплати 20 % товару та послідуючої оплати 80% товару на протязі 15 календарних днів з дати його постачання.

Відповідно до специфікації № 1 другий відповідач надав позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000140 від 16 лютого 2012 року на оплату товару, зазначеного в специфікації № 1 на суму 4925766,48 грн.

Позивач здійснив попередню оплату вищезгаданої партії товару в загальній сумі 3240000,00 грн. платіжними дорученнями № 4474 від 23.03.2012 року, № 5515 від 06.04.2012 року, № 6388 від 19.04.2012 року, № 6887 від 25.04.2012 року.

Другий відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не поставив позивачеві всієї партії товару, визначеної специфікацією № 1. Другим відповідачем поставлено позивачеві товару, визначеного специфікацією № 1 до договору поставки № 3/54 лише на суму 1221256,31 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000188 від 06.04.2012 р., № РН-0000234 від 10.04.2012 р., № РН-0000266 від 24.04.2012 р., № РН-0000324 від 22.05.2012 р.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на те, що позивач здійснив оплату товару на суму 3240000,00 грн., а отримав товар лише на суму 1221256,31 грн., то сума попередньої оплати, повернення якої позивач має право вимагати від другого відповідача, складає 2018743,69 грн.

26.12.2012 року позивач направив другому відповідачеві вимогу № 18-7/3294 щодо повернення суми попередньої оплати, яку останній отримав 03.01.2013 року, але суми попередньої оплати не повернув позивачеві до цього часу.

Вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення строків постачання товару ґрунтуються на тому, що відповідно до умов специфікації № 1 до договору поставки № 3/54 партія товару на суму 4925766,48 грн., визначена специфікацією № 1, мала бути поставлена другим відповідачем позивачеві у лютому-березні 2012 року, але в порушення взятих на себе зобов`язань другим відповідачем поставлено товар лише на суму 1221256,31 грн. у квітні-травні 2012 року.

Сплата пені за прострочення поставки товару у розмірі 0,2 % вартості товару, поставленого з простроченням, за кожен день прострочки, але не більше 5% від вартості товару, поставленого з простроченням, передбачена пунктом 6.3 договору поставки № 3/54.

Сума пені, нарахованої позивачем за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року, складає 1436471,63 грн., але зважаючи на те, що сторони у п. 6.3 договору № 3/54 домовилися, що розмір пені не може перевищувати 5% від вартості непоставленого в строк товару, позивач просить суд стягнути з другого відповідача пеню у розмірі 246288,33 грн. (4925766,48 грн.*5%).

Вимоги позивача щодо стягнення з другого відповідача трьох процентів річних у сумі 13439,86 грн., нарахованої за період з 11.01.2013 року по 01.04.2013 року від суми неповернутої другим відповідачем на вимогу позивача попередньої оплати в розмірі 2018743,69 грн., та втрат від інфляції в сумі 2018,74 грн. ґрунтуються на ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки другий відповідач у семиденний строк з дня отримання вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати, який скінчився 10.01.2013 року, не виконав грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати в розмірі 2018743,69 грн.

Перший відповідач у своєму відзиві на позовну заяву визнав позовну вимогу щодо стягнення з нього 500,00 грн. у повному обсязі і просить розглядати справу без участі його представника.

Платіжним дорученням № 1298 від 08.05.2013 року перший відповідач сплатив позивачеві суму поруки в розмірі 500,00 грн., стягнення якої є предметом розгляду у даній справі, а тому позивач, керуючись ст. 78 ГПК України, подав суду заяву № 18-7/1029 від 13.05.2013 року про відмову від позову в частині стягнення з першого відповідача 500,00 грн. заборгованості за договором поруки № 126/3 від 27 грудня 2012 року та про припинення провадження у справі в цій частині.

Господарський суд Сумської області ухвалою від 25.06.2013 року у даній справі, керуючись ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з першого відповідача 500,00 грн. заборгованості за договором поруки № 126/3 від 27.12.2012 року та припинив провадження у справі в цій частині.

Позиція другого відповідача у даній справі викладена ним у його відзиві від 14.06.2013 року на позовну заяву, поданому суду 20.06.2013 року, в якому він просить суд відмовити позивачеві в повному обсязі в задоволенні позову до другого відповідача про стягнення 2280490,62 грн.

Другий відповідач вважає, що специфікація № 1 до договору поставки № 3/54 не відповідає вимогам чинного законодавства до первинних документів та може бути визнана недійсною в судовому порядку (за позовом другого відповідача про визнання недійсною згаданої специфікації ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.05.2013 року порушено провадження у справі № 920/875/13), а тому ця специфікація не може бути належним доказом у даній справі.

Другий відповідач вважає, що позивач порушив умови пункту 3.2 договору поставки № 3/54 щодо здійснення попередньої оплати 20% вартості товару протягом п`яти днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на товар, оскільки попередня оплата за рахунком-фактурою № СФ-0000140 від 16.02.2012 року здійснена позивачем лише 23.03.2012 року платіжним дорученням № 4474.

Посилаючись на невиконання позивачем обов`язку щодо попередньої оплати та на ч. 3 ст. 538, абз. 2 ч. 1 ст. 693 ЦК України, другий відповідач стверджує, що він має право зупинити виконання свого обов`язку, а тому здійснив часткову поставку позивачеві товару у квітні-травні 2012 року на загальну суму 1221256,31 грн., після чого правомірно призупинив виконання зобов`язань по поставці товару в зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань щодо оплати товару як за договором поставки № 3/54 від 27.02.2012 року, так і за іншим договором, а саме - за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року.

Другий відповідач посилається на ч. 5 ст. 692 ЦК України, якою передбачено, що якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, а тому другий відповідач вважає, що невиконання позивачем зобов`язань перед ним по сплаті в повному обсязі товару за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року надає право зупинити відвантаження товару за договором поставки № 3/54 від 27.02.2012 року.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у даній справі є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

27.02.2012 року між позивачем (покупцем) та другим відповідачем (постачальником) був укладений договір поставки № 3/54, за умовами якого другий відповідач зобов`язався передати у власність позивачеві, а останній зобов`язувався прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію, іменовану в подальшому «товар», ціна, кількісні та якісні характеристики і строки поставки якої викладені у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 договору поставки № 3/54).

У пункті 2.1 договору поставки № 3/54 сторони визначили, що постачання товару здійснюється узгодженими партіями у відповідності до специфікацій.

На виконання умов договору поставки № 3/54 сторони підписали специфікацію № 1 від 27.02.2012 року на суму 4925766,48 грн., в якій визначили, відповідно до умов пунктів 1.1, 2.1, 3.2 договору поставки № 3/54, найменування, асортимент, кількісні та якісні характеристики партії товару, а також встановили умови (порядок та строки) постачання та оплати цієї партії товару.

Матеріалами справи спростовується твердження другого відповідача стосовно неналежного використання позивачем свого зобов`язання щодо попередньої оплати партії товару, визначеної специфікацією № 1 до договору поставки № 3/54, а також щодо правомірного призупинення другим відповідачем виконання свого зобов`язання по поставці товару за договором поставки № 3/54 та специфікацією № 1 до нього.

Умови оплати товару в частині першій пункту 3.2 договору поставки № 3/54 від 27.02.2012 року викладені одним реченням наступного змісту: «Оплата товару здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 20% від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок постачальника на протязі п`яти днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на товар; оплата 60% від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок постачальника на протязі п`яти днів з дати поставки товару; оплата 20% від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок постачальника на протязі 10 банківських днів з моменту підтвердження органами податкової служби заявленого покупцем до відшкодування податку на додану вартість, сплаченого покупцем у ціні товару, придбаного у постачальника, у випадку якщо інші умови оплати не вказані у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору»

У специфікації № 1 до договору поставки № 3/54 вказані (визначені сторонами) інші умови оплати, що передбачено умовами частини першої пункту 3.2 договору поставки № 3/54, та викладено (визначено сторонами) строк поставки партії товару за специфікацією № 1, що передбачено умовами пункту 1.1 договору поставки № 3/54, а саме: умови оплати - 20 % попередня оплата, 80% - на протязі 15 календарних днів з дати поставки товару; строк поставки - лютий-березень 2012 року.

Таким чином сторони договору поставки № 3/54 у специфікації № 1 до цього договору визначили істотні умови згаданого договору щодо поставки партії товару, зазначеної у специфікації № 1, - найменування, асортимент, кількісні та якісні характеристики товару, що входить до складу даної партії товару, вказали умови оплати даної партії товару та строк її поставки.

При цьому слід підкреслити, що строк поставки партії товару за специфікацією № 1 до договору поставки № 3/54 (лютий-березень 2012 року) не пов`язаний з отриманням 20% попередньої оплати (не залежить від здійснення позивачем 20% попередньої оплати), оскільки у специфікації № 1 до договору поставки № 3/54 сторони не вказали (за взаємною згодою) строку здійснення попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладених обставин справи, позивачем не було порушено свого зобов`язання щодо попередньої оплати партії товару за специфікацією № 1 до договору № 3/54, а другий відповідач, розпочавши з порушенням строку поставки товару, вказаного, згідно умов пункту 1.1 договору поставки № 3/54, у специфікації № 1 до цього договору, безпідставно, всупереч умовам договору та вимогам ст.ст. 525,526,530,629 ЦК України, ст. 193 ГК України відмовився від свого зобов`язання за договором поставки № 3/54 щодо поставки партії товару на умовах визначених у специфікації № 1 до договору поставки № 3/54, яка є невід`ємною частиною цього договору

Твердження другого відповідача щодо порушення позивачем умов пункту 3.2 договору поставки № 3/54 щодо здійснення попередньої оплати протягом п`яти днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на товар спростовується вищевикладеним, оскільки тим же пунктом 3.2 договору поставки № 3/54 (частина перша) сторони обумовили, що оплата товару на викладених у частині першій пункту 3.2 договору поставки № 3/54 умовах здійснюється лише у разі, якщо інші умови оплати не вказані у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. Крім того, стверджуючи у відзиві на позов, що рахунок-фактуру № СФ-0000140 від 16 лютого 2012 року було ним направлено позивачеві 16.02.2012 року, другий відповідач будь-яким доказом цього не підтвердив, між тим як згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи спір між позивачем та другим відповідачем у даній справі, предметом якого є вимога про стягнення з другого відповідача на користь позивача суми попередньої оплати за договором поставки № 3/54 та специфікацією № 1, яка є невід`ємною частиною цього договору, господарський суд виходить з того, що згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Недійсність договору поставки № 3/54 та специфікації № 1 до нього прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними, а відтак вони є належними та допустимими доказами у даній справі поряд з іншими доказами, які згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Звернення другого відповідача до Господарського суду Сумської області з позовом до позивача про визнання недійсною специфікації № 1 від 27.02.2012 року до договору поставки № 3/54 від 27.02.2012 року майже через два місяці після порушення провадження у даній справі є дією другого відповідача, спрямованою на ухилення від виконання правомірної вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 2018743,69 грн., отриманої другим відповідачем від позивача за партію товару, яка мала бути поставлена другим відповідачем на умовах, визначених у договорі поставки № 3/54 та у специфікації №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною згаданого договору.

Безпідставним та необґрунтованим є посилання другого відповідача у його відзиві на позов на невиконання позивачем іншого зобов`язання за іншим договором (№ 3/235 від 25.05.2011 року) перед другим відповідачем щодо оплати поставленого товару та на ч. 5 ст. 692 ЦК України як на підставу для зупинення виконання зовсім іншого зобов`язання,що виникло на підставі іншого договору (№ 3/54 від 27.02.2012 року), а саме: зупинення передання партії товару за договором № 3/54 від 27.02.2012 року та специфікацією № 1 до договору № 3/54 від 27.02.2012 року до повної оплати всього раніше переданого товару за іншим договором № 3/235 від 25.05.2011 року, на підставі якого виникли інші обов`язки сторін та спір щодо виконання обов`язків за яким вирішується у даний час Господарським судом Харківської області у справі № 5023/5433/12 за позовом другого відповідача до позивача.

Згідно частини п`ятої статті 692 ЦК України, якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Зміст ч. 5 ст. 692 ЦК України, в якому йдеться про право зупинення передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором, свідчить про те, що у цій нормі закону йдеться про зобов`язання за одним договором, а не різними договорами (якщо інше не встановлено договором), а також про те, що зупинення передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару можливе лише, якщо умовами договору передбачена попередня сплата покупцем продавцеві повної ціни товару (100% попередньої оплати) або передбачена поставка кожної наступної партії товару за договором поставки після повної оплати попередньої партії товару за цим договором.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, тобто, певні цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених певним договором (кожним окремим договором), а не в межах усих існуючих між сторонами договорів разом взятих.

У статтях 525,526,530,629 ЦК України та інших також йдеться про певні зобов`язання за кожним окремим договором або правочином, які сторони договору мають виконувати у відповідності з умовами договору, обов`язкового для виконання сторонами.

Невиконання стороною зобов`язання за одним договором не може бути підставою для відмови від зобов`язання за іншим договором, оскільки це не встановлено ні договором № 3/54, ні законом.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предмет спору у даній справі є лише виконання зобов`язань за договором поставки № 3/54 від 27.02.2012 року та специфікацією № 1 від 27.02.2012 року, що є його невід`ємною частиною, а виконання зобов`язань за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року є предметом спору в іншій справі № 5023/5433/12, яка розглядається Господарським судом Харківської області.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (у даному випадку - умов договору № 3/54 та специфікації № 1 до нього) та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір (у даному випадку - договір № 3/54 та специфікація № 1 до нього) є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується факт надіслання 26.12.2012 року позивачем другому відповідачеві вимоги № 18-7/3294 щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 2018743,69 грн. та факт отримання останнім тієї вимоги 03.01.2013 року (а.с. 28-30), але згадана сума попередньої оплати не повернута до цього часу.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги позивача до другого відповідача щодо стягнення з останнього суми попередньої оплати в розмірі 2018743,69 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відповідності з п. 1.1 договору поставки № 3/54 строк поставки товару викладений у специфікації № 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною договору.

За умовами специфікації № 1 до договору поставки № 3/54 партія товару на суму 4925766,48 грн., визначена у цій специфікації, підлягала поставці у лютому-березні 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Другий відповідач порушив договірне зобов`язання та вимоги закону, поставивши лише частину партії товару, визначеної специфікацією № 1, на суму 1221256,31 грн. і не в лютому-березні, а у квітні-травні 2012 року.

Пунктом 6.3 договору поставки № 3/54 передбачена сплата пені у розмірі 0,2 % вартості товару (партії товару), що поставлено з простроченням, за кожний день прострочки, але не більше 5 % від вартості товару, поставленого з простроченням.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача загальна сума пені за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року, нарахована у розмірі 0,2% вартості партії товару, поставленого з простроченням, складає 1436471,63 грн., але пунктом 6.3 договору поставки № 3/54 передбачено, що розмір пені не може перевищувати 5% від вартості непоставленого в строк товару, тому позивач правомірно просить суд стягнути з другого відповідача на свою користь пеню за порушення строку постачання товару в сумі 246288,33 грн. (4925766,48 грн.*5%) і ця позовна вимога підлягає задоволенню повністю в сумі 246288,33 грн.

Укладаючи договір поставки № 3/54 сторони не визначили строку виконання продавцем (другим відповідачем) зобов`язання з повернення попередньої оплати, сплаченої покупцем (позивачем), у разі, якщо продавець, одержавши попередню оплату за товар, не передасть товар у встановлений строк.

У частині другій статті 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки вимогу позивача щодо повернення суми попередньої оплати другий відповідач отримав 03.01.2013 року, то строк виконання останнім грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 2018743,69 грн. сплинув 10.01.2013 року.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правомірною вимогою позивача з другого відповідача підлягає стягненню три проценти річних за період з 11.01.2013 року по 01.04.2013 року у розмірі 13439,86 грн., згідно обґрунтованого розрахунку позивача, а також втрати від інфляції (індекс інфляції) в розмірі 2018,74 грн.

Згідно ст.49 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 45619,82 грн. покладаються повністю на другого відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32-34,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ферросплавна компанія» (вул. Харківська, 5, с. Затишшя Харківського району Харківської області, 64406, ідентифікаційний код 35350616) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) суму попередньої оплати в розмірі 20187443,69 грн., пеню за прострочення поставки продукції в розмірі 246288,33 грн., три проценти річних в розмірі 13439,86 грн., суму індексу інфляції в розмірі 2018,74 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 45619,82 грн.

Повний текст рішення складено 08.07.2013 року.

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО