Постанова № 32262947, 20.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 910/4483/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Большакова К.А. - довіреність № 104/1 від 31.01.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року

у справі № 910/4483/13 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична компанія „Здоров'я"

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі"

про стягнення 843 692,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача (з врахуванням заяви про зміну предмету позову № 1495/3 від 28.03.2013 року) 843 692,98 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 6986 від 04.01.2011 року, з яких: 787 891,33 грн. основного боргу та 55 801,65 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року (повний текст рішення підписано 29.04.2013 року) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПзІІ у формі ТОВ „Фалбі" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу на суму 50 000,00 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПзІІ у формі ТОВ „Фалбі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року - без змін.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року для розгляду справи № 910/4483/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року апеляційну скаргу ПзІІ у формі ТОВ „Фалбі" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013 року.

Представники позивача в судове засідання 20.06.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Нова» задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.06.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПзІІ у формі ТОВ „Фалбі" слід задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року - скасувати частково та прийняти нове, яким позов задовольнити частково, провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2011 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 6986 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язався, передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити готові лікарські засоби (медтовар) в номенклатурі, кількості і по цінам, вказаних в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно із п. 1.2. Договору загальна вартість договору визначається сумою всіх поставок медтовару по даному Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору, позивач передає медтовар представнику відповідача, уповноваженому в установленому порядку на його отримання, разом з видатковою накладною на дану партію медтовару і документами, що підтверджують якість медтовару, а представник відповідача своїм підписом на видатковій накладній засвідчує факт отримання від позивача медтовару.

Видаткова накладна (з підписом на ній представника відповідача) на конкретну партію медтовару є одночасно і документом, що підтверджує факт передачі позивачем у власність відповідачу медтовар, вказаний в видатковій накладній і платіжним документом, відповідно до якого медтовар повинен бути оплачений у погоджений сторонами строк.

У п. 6.1. Договору сторони погодили, що оплата поставленого позивачем медтовару здійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу протягом 70 (сімдесяти) календарних днів, з моменту поставки відповідної партії медтовару.

Умови Договору № 6986 від 04.01.2011 року свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач на виконання умов Договору здійснив позивачу поставку медтовару на загальну суму 877 547,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 121979 від 12.06.2012 року, № 122034 від 19.06.2012 року, № 122145 від 26.06.2012 року, № 122275 від 10.07.2012 року, № 122350 від 17.07.2012 року, № 122423 від 24.07.2012 року, № 122516 від 31.07.2012 року, № 123338 від 09.10.2012 року, № 123517 від 23.10.2012 року, які підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками юридичних осіб та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу відповідач, в порушення умов Договору, оплату поставленого позивачем медтовару здійснив частково в розмірі 89 656,04 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість за Договором в розмірі 787 891,33 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що покупець не виконав свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений медтовар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 78 7891,33 грн.

Місцевий господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 787 891,33 грн. основного боргу визнав законними, обґрунтованими та задовольнив у повному обсязі.

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач до прийняття рішення 27.03.2013 року частково розрахувався за поставлений медтовар згідно Договору у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 000179 від 25.03.2013 року на суму 20 000,00 грн., призначення платежу „за одержані медикаменти згідно накладної № 122034 від 19.06.2012 року" та № 008689 від 25.03.2013 року на суму 30 000,00 грн., призначення платежу „за одержані медикаменти згідно накладної № 121979 від 12.06.2012 року", що призвело до прийняття помилкового рішення в цій частині.

Таким чином, оскільки відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції частково погашено заборгованість сумі 50 000,00 грн., то провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач доказів щодо оплати в повному розмірі поставленого позивачем товару згідно Договору не надав, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 787 891,33 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають частковому задоволенню у розмірі 737 891,33 грн. (за вирахуванням 50 000,00 грн., сплачених відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції).

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за Договором, позивач просить стягнути з відповідача 55 801,65 грн. пені, нарахованої за загальний період з 23.08.2012 року по 12.03.2013 року по кожній накладній.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідачем отриманого медтовару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення пені є законними, арифметично вірними та підлягають задоволенню частково у розмірі 22 579,31 грн. за розрахунком позивача.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року слід скасувати частково, а резолютивну частину рішення викласти в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 803,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 860,25 грн. покладається на позивача.

Крім того, у зв'язку із припиненням провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ „Про судовий збір" на користь позивача з Державного бюджету України слід повернути 1 070,82 грн. судового збору за подання позовної заяви, сплаченого згідно платіжного доручення № 2148 від 28.02.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 49, 80, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/4483/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/4483/13 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року у справі № 910/4483/13 викласти в такій редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі" (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б, фактична адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петровське, вул. Білгородська, 20, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична компанія „Здоров'я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 31437750) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 737 891,33 грн. основного боргу, 55 801,65 грн. пені та 15 803,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична компанія „Здоров'я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 31437750) 1 070,82 грн. судового збору за подання позовної заяви, сплаченого згідно платіжного доручення № 2148 від 28.02.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична компанія „Здоров'я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 31437750) на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі" (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б, фактична адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петровське, вул. Білгородська, 20, код ЄДРПОУ 21568905) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видати накази.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

7. Справу № 910/4483/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 21.06.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.