Постанова № 32262943, 17.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 911/361/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербак Є.М. - представник, дов. № 4196/4 від 20.05.2013;

від відповідача: Антоненко І.В. - представник, дов. б/н від 28.05.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2013

у справі № 911/361/13-г (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест"

про стягнення 57 774 725,60 грн.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 911/361/13-г змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 10.06.2013 оголошено перерву до 17.06.2013.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/361/13-г провадження у справі № 911/361/13-г припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що між позивачем та відповідачем укладено третейську угоду про передачу спору на розгляд третейського суду; спір між позивачем та відповідачем не відноситься до переліку спорів, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", які не можуть розглядатись третейськими судами; посилання позивача на те, що третейська угода не відповідає чинному законодавству, оскільки укладена одночасно із укладенням кредитного договору, тобто, коли спору між сторонами ще не існувало, не береться судом до уваги, тому що відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом; матеріали справи не містять доказів того, що включена до кредитного договору № 58/11-КЛ від 30.03.2011 третейська угода визнана недійсною чи втратила чинність; відсутні відомості про внесення до п.п. 7.4.1, 7.4.4 кредитного договору будь-яких змін, як і про виключення вказаного пункту з тексту кредитного договору.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/361/13-г скасувати з підстав порушення норм процесуального права, справу передати на розгляд Господарського суду Київської області.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що третейська угода надає право сторонам звернутися до третейського суду, а не покладає на них такий обов'язок; договори, які обмежують право на звернення до суду, є недійсними; коли між сторонами укладена третейська угода, але одна із сторін заперечує проти розгляду спору у третейському суді, то друга сторона має право на захист своїх інтересів в судовому порядку, а саме: в господарському суді; чинне законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому, такі домовленості звужують право осіб на судовий захист тільки в третейському суді, що суперечить вимогам ст. 55 Конституції України та ст. 1 ГПК України; однак, оскаржувана третейська угода укладена одночасно із укладенням договору застави товарів в обороті, тобто, коли спору між сторонами не існувало.

Скаржник зазначає, що на момент звернення до Господарського суду Київської області для відновлення свого порушеного права, шляхом стягнення з боржника заборгованості в межах судового провадження, позивач діяв не як самостійна установа, а безпосередньо, як державна організація в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Ерде Банк", тому судом першої інстанції неправомірно застосовано положення ч. 2 ст. 12, п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України та ст. 5 Закону України "Про третейські суди", на підставі чого ухвалою від 15.03.2013 було припинено провадження у справі № 911/361/13-г.

10.06.2013 до Київського апеляційного господарського суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи № 911/361/13-г для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове його задоволення та оголошення у судовому засіданні перерви до 17.06.2013.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/361/13-г залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Київської області позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за "Договором зростання" кредитний договір № 58/11-КЛ (кредитна лінія) від 30.11.2011 в сумі 57 774 725,60 грн.; судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2013 порушено провадження у справі № 911/361/13-г та розгляд справи призначено на 14.02.2013.

07.02.2013 від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 911/361/13-г на підставі ст. 12, п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2013 у справі № 911/361/13-г відкладено розгляд справи на 28.02.2013; у судових засіданнях 28.02.2013 та 07.03.2013 оголошено перерву до 07.03.2013 та 15.03.2013, відповідно, а ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2013 провадження у справі № 911/361/13-г припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі № 911/361/13-г на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.03.2011 між позивачем та відповідачем укладено "Договір зростання" кредитний договір № 58/11-КЛ, відповідно до п.п. 1.1, 3.3.3 якого, позивач, за договором кредитодавець, надає відповідачу, за договором позичальнику, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору; відповідач зобов'язаний повернути кредит відповідно до умов п. 2.3 цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору.

У п.п. 7.3, 7.4.1 договору № 58/11-КЛ сторони погодили, що усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами протягом 15-ти робочих днів; у разі недосягнення сторонами згоди, усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку із ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню виключно у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Захист прав споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010), розташованого за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 21, оф. 2, тел. 0(44)501-01-87 відповідно до його регламенту.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV (далі - Закон № 1701-IV) передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Так, постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 № 4 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 № 3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" призначено Куреного О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд; здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Таким чином, на момент звернення позивача до Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" діяло не як самостійна установа, а безпосередньо як організація, в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

При цьому, згідно із ч. 2 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Таким чином, господарський спір у справі № 911/361/13-г відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону № 1701-IV не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону № 1701-IV юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом; спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

В ст. 2 Закону № 1701-IV встановлено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Таким чином, передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору.

Зазначеної позиції притримується Верховний Суд України в ухвалі від 09.12.2009.

Колегією суддів встановлено, що на момент укладення кредитного договору № 58/11-КЛ, між сторонами не існувало ніякого спору, тому сторони не мали права укладати третейське застереження.

Також, слід зазначити наступне.

Як встановлено судовою практикою (постанова Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 17/085-11, постанова Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у справі № 25/5005/12528/2011, постанова Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5023/6007/12) відповідно до положень статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції; норми діючого законодавства не містять обмеження юрисдикції господарського суду, у зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди; за приписами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом; угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними; таким чином, припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись лише третейським судом, прямо порушує норми Конституції України та права особи на судовий захист встановленого процесуальним законом; в силу ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів; частина 3 даної статті передбачає, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною; звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів; третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір; за відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом.

Згідно із ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду першої інстанції та передачі справи на розгляд Господарського суду Кивської області.

Згідно із ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/361/13-г скасувати повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 12 А; ідентифікаційний код юридичної особи 33212472) на користь Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

5. Справу № 911/361/13-г передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.