Рішення № 32262233, 13.06.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4315/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Лободенка О.С.,

при секретарі - Євтушенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Торгова компанія «Влів» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи.

В позовній заяві, зазначив, що працював з 02.12.2012 року майстром дільниці. Згідно наказу № 106/1 від 14.03.2013 року звільнений з роботи. Вказував, що підприємство при звільненні не виплатило йому заробітну плату. Розрахунок з ним провели 08.04.2013р. Затримка виплати розрахункових сум при звільнені становить 17 днів.

Просив стягнути з підприємства на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 1740 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 200 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 1740 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 200 грн.

Представник відповідача ТОВ «Торгова компанія «Влів» в судове засідання з'явився, позов визнав в частині стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати у сумі 1123,63 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 200 грн., в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки визначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом достовірно встановлено, що обставини викладені в позові мали місце. ОСОБА_1 працював у відповідача - ТОВ «Торгова компанія «Влів» на посаді майстра дільниці. Згідно наказу № 106/1-к від 14.03.2013 року звільнений з роботи за власним бажанням. При звільненні за власним бажанням, як цього вимагає ст. 116 КЗпП України, ТОВ «Торгова компанія «Влів» повного розрахунку з ним не провела.

Згідно довідки № 01-356 від 25.04.2013 р. наданої ТОВ «Торгова компанія «Влів» ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за лютий 2013р. - 1200 грн., за березень 2013р.- 1064 грн. 15 коп.

Згідно відповіді наданої ТОВ «Торгова компанія «Влів» за № 01-382 від 30.04.2013р. в березні 2013р. ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата по окладу 140 грн. 88 коп. (відпрацьовано 14 годин) та компенсація за невикористану відпустку (17 календарних днів) у сумі 923 грн. 27 коп., всього нарахування за березень 2013 р. становить 1064 грн. 15 коп.

Згідно виписки наданої ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.04.2013р. по 01.05.2013р. заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 була виплачена відповідачем лише 08.04.2013р.

Відповідач не подав суду належних і допустимих доказів щодо спростування позову в цій частині, і суд погоджується з розрахунками наданими позивачем.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно ч.1 п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплатою йому належних грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Так, невиплатою заробітної плати позивачу завдана і моральна шкода у вигляді фізичних та моральних страждань. Позивач є боржником ПАТ «Дельта Банк» і зобов'язаний погашати періодичні суми кредиту. Внаслідок затримки розрахунку при звільненні з роботи ОСОБА_1 не міг своєчасно погашати кредит і йому нараховувались штрафні санкції. Враховуючи характер і ступінь завданої моральної шкоди, тривалість страждань та істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, що в свою чергу призвело до додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає можливим і необхідним вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн. задовольнити.

На підставі наведеного, необхідно стягнути з відповідача ТОВ «Торгова компанія «Влів» на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 1740 грн. 80 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 200 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то суд на підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача ТОВ «Торгова компанія «Влів» на користь держави у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 14, 27, 57-59, 60-61, 208-209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів», м. Кременчук, ідентифікаційний код 33180598 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 1740 грн. 80 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 200 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Влів», м. Кременчук, ідентифікаційний код 33180598 на користь державного бюджету на р/рахунок № 31212206700009, отримувач: УДКСУ у м. Кременчуці (Автозаводський район), 22030001, код ЄДРПОУ: 37965850, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, код ЄДРПО Автозаводського районного суду м. Кременчука 02886019 - судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: