Ухвала суду № 32261078, 03.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1588/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

представника позивача (апелянта): Юрцева В.С.

представників відповідача: Лисюк А.О., Високогляда А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до Вінницької митниці Міністерства доходів про скасування рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року приватне акціонерне товариство «Вінницяпобутхім» (ПАТ «Вінницяпобутхім») звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці Державної митної служби про скасування рішень про коригування митної вартості товару №401000003/000017/1 від 27 лютого 2013 року та №401000003/2013/000021/1 від 07 березня 2013 року.

29 квітня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Разом з тим апеляційним судом задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача - Вінницьку митницю Державної митної служби на її правонаступника згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" на Вінницьку митницю Міністерства доходів.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 10 лютого 2013 року між ПАТ «Вінницяпобутхім» (покупець) та ТОВ «Союз-Полімер Флекс» (постачальник) укладено договір поставки №222-ф, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити товар (вироби із плівки), а покупець прийняти та оплатити товар.

Так, позивачем для митного оформлення вказаного товару подало до Вінницької митниці вантажні митні декларації за №401090000/2013/003344 та №40109000/2013/004032.

Однак, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості документів відповідачем виявлено, що задекларована у ВМД №401090000/2013/003344 митна вартість товару значно нижча, ніж була при попередніх оформленнях аналогічного товару, у зв'язку із чим митним органом були витребувані додаткові документи у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України, а саме: страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів, якщо таке здійснювалося; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; прайс-листи фірми-виробника товару; інші документи - за власним бажанням.

На що, позивачем надано наступні документи: лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №799 від 26.02.2013 р.; прайс-лист №00236 від 01.01.2013р. від продавця товару (не від виробника товару); розрахунок ціни (калькуляцію) №000000054 та №000000055 від 18.02.2012р., лист фірми відправника б/н від 18.02.2013р. щодо особливих умов продажу продукції та інші документи, що не стосуються підтвердження митної вартості: паспорти якості №23354 від 17.02.2013 та №23360 від 18.02.2013р., а також контракт №222-ф від 10.02.2013р., який вже був наданий митному органу при подачі даної МД до митного оформлення, про надання інших документів позивач відмовився.

Крім того, митним органом вимагався прайс-лист фірми виробника товару, а позивачем надано прайс-лист фірми продавця, яка не є виробником.

Також, 06 березня 2013 року на МП «Вінниця-Центральний» до митного оформлення надано МД з довідковим номером (гр.7) - 773, якій було присвоєно номер 401090000/2013/004032, однак в ході контролю за правильністю визначення митної вартості з'ясовано, що задекларована митна вартість товару значно нижча, ніж була при попередніх оформленнях аналогічного товару, у зв'язку з цим інспектором митного поста "Вінниця - Центральний" направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, які передбачені ст.53 МКУ, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; інші документи - за власним бажанням.

На виконання вищезазначеного, позивачем надано наступні документи : контракт №222-Ф від 10.02.2013 р., специфікацію №1 від 10.02.2013 р., специфікацію №1-3 до договору №222-Ф від 26.02.2013 р., договір №1 від 10.02.2009 р., додаткову угоду №1 від 12.02.2009 р., додаткову угоду №2 від 10.01.2013 р., паспорт якості №23392 від 20.02.2013 р., паспорт якості №23416 від 23.02.2013 р., лист відправника б/н від 27.02.2013 р., калькуляцію собівартості №000000142 від 27.02.2013 р., калькуляцію собівартості №000000143 від 27.02.2013 р., прайс-лист №00236 від 01.01.2013 р., лист укрпромзовнішекспертиза №876 від 04.03.2013 р., експертний висновок №0011 від 01.03.2013 р., СТ №RU UA 3026001430 від 01.03.2013 р., рахунок-фактуру №Р00000221 від 28.02.2013 р., іноземну декларацію №10504080/010313/0000978 від 01.03.2013 р., платіжне доручення №62 від 28.01.2013 р., лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №799 від 26.02.2013 р.; прайс-лист №00236 від 01.01.2013р. від продавця товару (не від виробника товару); розрахунок ціни (калькуляцію) №000000054 та №000000055 від 18.02.2012р., лист фірми відправника б/н від 18.02.2013р. щодо особливих умов продажу продукції та інші документи, що не стосуються підтвердження митної вартості: паспорти якості №23354 від 17.02.2013 та №23360 від 18.02.2013р., а також контракт №222-ф від 10.02.2013р., який вже був наданий митному органу при подачі даної МД до митного оформлення. Зазначено, що інші документи надаватись не будуть.

З аналізу поданих позивачем для підтвердження митної вартості документів виявлено, що у листі ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №799 від 26.02.2013 р., директор центру визначає вартість товару на основі цінової інформації отриманої від представництва компанії виробника даної продукції ТОВ "Союз-Полимер ФЛЕКС", тоді як, відповідно до даних, заявлених декларантом в гр.31 митної декларації, виробником продукції є інша особа, а саме ПП ОСОБА_5, також в експертному висновку Вінницької ТПП №0011 від 01.03.2013 р. експертом вартість підтверджується, але на інших умовах поставки - СІР, а задекларовано DAP.

Крім того, митним органом вимагалися виписка з бухгалтерської документації та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця - їх надано не було. Натомість надано платіжне доручення №62 від 28.01.2013р. - розрахунки між ВАТ "Союз-полимер флекс" та ПП ОСОБА_5, в якому зазначена сума (2546000 рос. руб) значно більша ніж задекларована відповідно до рахунку-фактури №Р00000221 від 28.02.2013р. (2390968 рос. руб).

Оскільки позивачем не були надані на вимогу митниці всі необхідні додаткові документи, 27 лютого 2013 року Вінницькою митницею прийнято рішення за №401000003/000017/1 та 07 березня 2013 року №401000003/2013/000021/1, яким за шостим (резервним) методом оцінки вартості товару кориговано вартість товарів.

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що рішення відповідача прийняті обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється ст.ст. 259-273 Митного кодексу України (МК України) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року №1766 (Постанова №1766).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 МК України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст..ст. 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Так, згідно п. 11 Постанови №1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Як встановлено судом першої інстанції, між декларантом та Вінницькою митницею проведено консультації, в ході яких встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою, ніж задекларована.

Оскільки позивачем в повній мірі не надано документів, запитуваних митним органом, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач правомірно застосував шостий метод (резервний) керуючись інформацією з бази даних ЄАІЄ ДМСУ про митне оформлення схожого товару в найбільш наближений час до митного оформлення товару позивача, у зв'язку із неможливістю застосування у спірних правовідносинах першого, другого, третього, четвертого та п'ятого методів визначення митної вартості.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 липня 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.