УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2013 р.
справа № 2а-0870/4951/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 13.07.2011р. у справі №2а-0870/4951/11
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром»
до:
про:
Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області
визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИЛА:
24.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» (далі– ТОВ «Укрнасінняпром») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі – ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області) про визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення / а.с. 3-9 том 1/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/4951/11 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період 23.06.2009р. по 30.09.2010р. за результатами якої складено акт №102/2311/36415181 від 24.11.2010р., у ході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у порушення строків розрахунків у іноземній валюті за імпортними зовнішньоекономічними операціями за контрактом №CUU/2906 від 23.06.2009р., оскільки на думку перевіряючих імпортний товар вважається ввезеним з моменту оформлення вантажно-митної декларації, за результатами перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем у справі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512311від 07.12.2010р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1499101,08 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000062311 від 14.03.2011р. , яким позивачу нараховано грошове зобов’язання у розмірі 45900,51 грн., позивач вважає, що податковим органом за результатами перевірки зроблено помилкові висновки, оскільки поставка товару вважається здійсненою з моменту фактичного перетину товаром митної території України, у зв’язку з чим для нарахування пені у даному випадку існують зовсім інші періоди, що свідчить про те, що податковим органом безпідставно завищено періоди для нарахування пені за прострочення розрахунків в іноземній валюті, тому позивач просив визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512311від 07.12.2010р. в частині застосування штрафних санкцій санкції у розмірі 1499101,08 грн. та зменшити суму штрафних (фінансових) санкцій до 44544,19 грн. та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062311 від 14.03.2011р..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. у справі №2а-0870/4951/11 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано частково рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512311від 07.12.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1454556,89 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області №0000062311 від 14.03.2011р. (суддя Малиш Н.І. ) / а.с.202-204 том 1/.
Відповідач – не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 209-215 том 1/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 13.07.2011р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 227-230 том 1/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення по постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 13.07.2011р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні:
- представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 13.07.2011р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі;
- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових поясненнях позивача на апеляційну скаргу, та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 13.07.2011р. у даній справі залишити без змін;
перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач у даній адміністративній справі - ТОВ «Укрнасінняпром», зареєстрований як юридична особа 02.03.2009р. відділом реєстрації та єдиного реєстру Запорізької районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 36415181 і як платник податків позивач у справі перебуває з 03.03.2009р. на обліку у відповідача у даній адміністративній справі.
В період з 15.11.2010р. по 19.11.2010р. посадовими особами відповідача була проведена документальна виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 23.06.2009р. по 30.09.2010р., про що було складено акт №102/2311/36415181 від 24.11.2010р. /а.с.11-30/.
Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, при здійсненні зовнішньоекономічної операції за контрактом №CUU/2906 від 23.06.2009р., було порушено строки розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями, оскільки на думку перевіряючих імпортний товар вважається ввезеним з моменту оформлення вантажно-митної декларації.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, за порушення позивачем ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в Україні» , відповідачем 07.12.2013р. прийнято рішення №0000512311 про застосування штрафних (фінасових) санкцій у розмірі 1 499 101,08грн./а.с.32/ та на підставі акту перевірки і рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2011р. №2699/7/25-029 , за порушення позивачем ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в Україні» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011р. №000006231, яким нараховано суму грошового зобов’язання у розмірі 45 900,51грн. /а.с.33/.
Під час розгляду даної адміністративної справи як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №CUU/2906 від 23.06.2009р., додатків до контракту №1,2,3 та додаткових угод №2 від 93.08.2009р., №3 від15.12.2009р., №4 від 24.12.2010р. , №5 від 20.01.2010р. Cimbiria Unigran A/S (постачальник) продало а ТОВ «Укрнасінняпром» (покупець) придбало обладнання для очистки, сортування та просіювання зерна, яке перетнуло митний кордон України: 23.03.2010р. на суму 241 635,0 Євро, 24.03.12.2009р. на суму 30 838,0 Євро, 25.03.2010р. на суму 215 130 Євро, 06.04.2010р. на суму 22 386 Євро, 13.09.2010р. на суму 107 745,0. Зазначені обставин підтверджуються вантажно -митними деклараціями (форма МД-2) і сторонами у справі не оскаржуються.
З урахуванням висновку Міністерства економіки України №723 від 24.12.2009р. щодо продовження ТОВ «Укрнасінняпром» термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №CUU/2906 від 23.06.2009р. на суму 255 000 Євро з 23.12.2009р. до 23.06.2010р., на суму 55 000 Євро з 02.02.2010р. до 22.03.2010р., на суму 200 000 Євро з 04.02.2010р. до 22.03.2010р. та дати перетину обладнанням митного кордону України, розмір пені за порушення термінів розрахунку по контракту №CUU/2906 від 23.06.2009р., складає 44 544,19грн. і саме в частині цієї суми відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №0000512311 від 07.12.2010р. прийнято відповідачем у межах та спосіб визначений законодавством і суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у редакції Закону України від 31.05.2007р. №1108-V імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ст..1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Таким чином моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст..2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що нарахування пені на підставі ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюється за умови підтвердження факту поставки з перевищенням законодавчо встановленого терміну відстрочення поставки, та залежить від кількості днів такого перевищення.
За таких обставин висновки акту перевірки про те, що імпортний товар вважається ввезеним з моменту оформлення вантажно-митної декларації і позивачем було порушено строки розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями суперечать вищезазначеним нормам права, а тому суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та законне рішення про визнання протиправним та скасування рішення №0000512311 від 07.12.2010р. в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1 454 556,89грн., які відповідачем були розраховані на час оформлення вантажно-митної декларації з порушенням вищезазначених норм права.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011р. №000006231, яким нараховано позивачу суму грошового зобов’язання у розмірі 45 900,51грн./а.с.33/ прийнято за результатами рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2011р. №2699/7/25-029 у зв’язку з допущеною помилкою при визначенні періоду прострочення. У цьому рішенні про результати розгляду скарги не наведено розрахунку суми нарахування, такий розрахунок, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не було наведено відповідачем, який є суб’єктом владних повноважень, і під час судового розгляду справи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011р. №000006231, яким нараховано позивачу суму грошового зобов’язання у розмірі 45 900,51грн.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 13.07.2011р у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. у справі №2а-0870/4951/11 – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено – 03.07.2013р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Судове рішення № 32261012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/102373/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: