Постанова № 32258038, 02.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 927/236/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гресків І.І. - посв. №002668 від 05.09.2011р.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013 року

у справі № 927/236/13-г (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави (далі - прокурор) особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (далі - відповідач), за участю третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Чернігівської дирекції (далі - третя - особа) про внесення змін до договору оренди № 147-10 від 25.10.2010 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Приватним акціонерним товариством «МТС Україна» та викладення п. 3.1 договору в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 р. 4727,47 грн.».

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р. у справі № 927/236/13-г позов задоволено повністю. Внесено зміни до п.3.1 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 147-10 від 25.10.2010 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Приватним акціонерним товариством «МТС Україна», виклавши п. 3.1. договору в наступній редакції:

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 року. 4727,47 грн.».

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1147,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р. у справі №927/236/13-г та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не захистив право відповідача, а порушив його - зобов'язуючи внести зміни до спірного договору, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. у справі №927/236/13-г, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 02.07.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовими повідомленнями №№08582282, 08582274, 08582290 та відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України», порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 02.07.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства МТС Україна» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.10.2010 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 147-10 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності( далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення 1-го поверху двоповерхової будівлі відділення поштового зв'язку площею 9,1 кв.м та частину даху загальною площею 15,0 кв. м, розміщене за адресою м. Чернігів, вул. Лесковицька, 18, що перебуває на балансі Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (далі - балансоутримувач).

25.10.2010 р. між сторонами підписано акт приймання-передавання нерухомого майна в оренду.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду для розміщення технічного обладнання стільникового зв'язку.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2010 р. 3214,04 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2010 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень, вересень, жовтень 2010 р.

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 10.1 договору договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 25.10.2010 р. по 23.10.2013 р. включно.

Умови договору зберігають силу протягом усього строку договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 10.2 договору).

Відповідно до п. 10.3 договору зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін та погодження балансоутримувача. Зміни, що пропонуються внести розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

24.10.2011 р. позивач звернувся до відповідача листом № 18.4.03333 щодо здійснення перерахунку орендної плати, посилаючись на постанову КМУ від 14.09.2011 р. № 961 «Про внесення змін до постанов КМУ від 10.08.1995 р. № 629 і від 04.10.1995 р. № 786», яка набрала чинності 20.09.2011 р. та якою було збільшено розмір орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, а також нерухомого майна по окремих напрямах використання. Даним листом позивач направив для підписання відповідачу проект угоди щодо здійснення перерахунку орендної плати.

Відповідач листом № NT-11-18761 від 16.12.2011 р. надав відповідь на лист позивача та проінформував про свою згоду на підвищення орендних ставок з 30 до 40 відсотків з відповідним збільшенням орендної плати за договорами оренди, які укладені між РВ ФДМУ по Чернігівській області та нашим підприємством. Зазначені зміни до договорів пропонуємо здійснити при їх переукладанні.

Листом № NT-12-2341 від 14.02.2012 р. відповідач повідомив позивача, що в останньому листі № 18-4-03333 від 24.10.2011 р. відповідача було повідомлено про зміну розміру орендних ставок у відповідності до постанови КМУ № 961 та в односторонньому порядку збільшили суму оренди по договором на 25 %.

Так, в попередньому листі відповідач повідомив про згоду на зміну сум оренди по договорам, але тільки після закінчення чергових термінів оренди. Просив надати роз'яснення додатку 2 Методики (в редакції постанови КМУ від 14.09.2011 р. № 961) в саме абзаців "антени, офісні приміщення" п. 9, а також вказати які об'єкти відносяться до вищезгаданих.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, з наведених дій відповідача вбачається незгода та фактичне не підписання та не укладення додаткової угоди до договору оренди щодо зміни п.3.1. договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано гл. 53 Цивільного кодексу України, а порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однієї з істотних умов договору оренди визначає орендну плату з урахуванням її індексації.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно п. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторонами була досягнута домовленість щодо можливості внесення змін до договору оренди в частині зміни орендної плати в разі зміни Методики, зафіксованої письмово по тексту п.3.5. договору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 14.09.2011р., яка набрала чинності 20.09.2011р. було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Додатком 2 до методики встановлено ставку орендної плати за використання нерухомого державного майна за цільовим призначенням для розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв'язку, операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету в розмірі 40%.

Наведене свідчить, що внесення змін до Методики, що відповідно до умов п.5.3 є підставою для перегляду на вимоги однієї з сторін договору розміру орендної плати.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що позивачем має застосовуватись п.9 додатку 2 до Методики, яким передбачено 18% ставку оренди за розміщення антен, оскільки саме в п.3 додатку 2, якою позивач мотивує зміни до розміру орендної плати, встановлено 40% ставка виходячи з суб'єкта розміщення - оператора телекомунікацій, які надають послуги з рухомого мобільного зв'язку, яким є відповідач, виходячи з п.2.2.1 Статут відповідача.

Отже, застосована на момент укладення договору орендна ставка 30%, зазначена по тексту розрахунку орендної плати до договору та підписана відповідачем, відповідно до п.3 додатку 2 до Методики відповідала цільовому призначенню для розміщення оператора телекомунікацій, які надають послуги з рухомого мобільного зв'язку аналогічно застосованому позивачем при формуванні додатку до договору в частині змін до п.3.1., змінився лише розмір орендної ставки з 30% на 40% й таке використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням не заперечувалось на момент укладення договору.

Відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановлено судом першої інстанції позивачем було дотримано вище встановлений порядок та норми діючого законодавства, правомірно надіслано пропозицію орендарю про зміну умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 147-10 від 25.10.2010 р.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що судом першої інстанції порушені права відповідача, зобов'язуючи внести зміни до спірного договору, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин вбачається з Постанови ВГСУ у справі № 5011-3/4960-2012 від 12.11.2012 р.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що, оскільки рішення прийнято в березні 2013 року, позивачу слід врахувати обставину набрання рішенням законної сили при визначення орендної плати з урахуванням індексу інфляції станом на дату, місяць та рік набрання судом рішенням законної сили в частині внесених змін до п.3.1 договору.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р. у справі №927/236/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р. у справі №927/236/13-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/236/13-г повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.