Рішення № 32256986, 02.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 915/965/13

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представника позивача - Білозерської К.О., дов. № 4100/27 від 18.06.2013,

представник відповідача у судове засідання не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району,

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137;

фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Араміс",

юридична адреса: 54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, 20/1,

фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 59,

про стягнення коштів у сумі 11776 грн. 58 коп., -

встановив:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (далі - позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Араміс" (далі - відповідач) з позовом про стягнення коштів у сумі 11776 грн. 58 коп. - борг за спожиту в періоди з грудня 2011 року по квітень 2012 року, а також жовтня 2012 року по квітень 2013 року, теплову енергію на підставі Договору № 201560 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного сторонами 01.04.2009, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на його юридичну та фактичну адреси ухвали від 06.06.2013 про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за повідомленими позивачем юридичною та фактичною адресами - 54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, 20/1 та 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 59, повернута підприємством зв'язку до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. (підпункт 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із подальшими змінами).

Отже, суд вважає, що ухвала про дату, час і місце розгляду справи вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому:

01.04.2009 між сторонами укладено Договір № 201560 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з положеннями пунктів 10.1 та 10.4 Договору він є чинним дотепер.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3 Договору підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання -передачі.

Сторони встановили, що відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4 Договору).

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.7 Договору відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Згідно з п. 6.7.1 Договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання.

У разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідача, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року, а також - жовтня 2012 року по квітень 2013 року відпущено відповідачу теплової енергії на суму 11887 грн. 84 коп.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині отримання та оформлення розрахункових документів за спожиту теплову енергію у вказані періоди не виконував, тому позивач направив відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії цінними листами з описами вкладення, а акти приймання-передачі теплової енергії оформив відповідно до п. 6.7.2 Договору.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за спожиту у вищевказані періоди теплову енергію належним чином не виконував; сплатив позивачу лише 111 грн. 26 коп.

Таким чином станом на день розгляду спору борг відповідача перед позивачем за спожиту в періоди з грудня 2011 року по квітень 2012 року, а також - жовтня 2012 року по квітень 2013 року, теплову енергію складає 11776 грн. 58 коп. (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 5).

Несплатою 11776 грн. 58 коп. боргу за спожиту теплову енергію відповідач порушує права позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Араміс" (54025, м. Миколаїв, вул. Флотська, 20/1; ідентифікаційний код 23290271) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код 32121458) 11776 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 58 коп. - борг за спожиту теплову енергію; 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "08" липня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька