Рішення № 32256898, 08.07.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2013 р. Справа № 903/497/13за позовом приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка», м. Рівне

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон будінвест 2», м. Луцьк

про стягнення 97515,60 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шекель Л.І. - довіреність №71 від 28.05.13р.

від відповідача: Пламетюк О.А. - довіреність №б/н від 03.01.13р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон будінвест 2» про стягнення 97515,60 грн., з них 78729,44 грн. основної заборгованості, 13935,97 грн. - пені, 4850,19 грн. 3% річних та судових витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.05.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 29.05.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір субпідряду №46-11 ОБ2 та на акти приймання виконаних будівельних робіт за №№4, 5, 6 за лютий 2012р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2013р. розгляд справи відкладено на 19.06.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи.

У судовому засіданні 19.06.2013р. представник відповідача подав письмові пояснення в яких просить суд у задоволені позову відмовити повністю, оскільки вважає, що позивачем було порушено умови п.2.3 договору субпідряду №46-11 ОБ2 в частині виставлення рахунків та отримання їх відповідачем. Зазначає, що на даний час, між сторонами було підписано акти здачі-приймання виконаних робіт на вказану позивачем суму, однак, рахунки позивачем не виставлялися.

У судовому засіданні 19.06.2013р. було оголошено перерву до 03.07.2013р. для надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 03.07.2013р. представник позивача позов підтримала, вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив суд у задоволені позову відмовити, підтримав подані заперечення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

08.08.2011 року між приватною виробничо-комерційною фірмою «Фіалка» (далі - Субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон будінвест 2» (далі - Генпідрядник) укладено договір субпідряду №46-11 ОБ2 (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Субпідрядник зобов'язується на свій ризик з своїх матеріалів(якщо інше не передбачено кошторисом) і своїми засобами виконати будівельні роботи по реконструкції системи теплопостачання КП «Володимирець-Енергія-Плюс» в смт. Володимирець, Рівненської області(далі - Об'єкт), а Підрядник зобов'язаний прийняти та оплатити їх.

Згідно п.1.2 Договору факт завершення робіт та їх прийняття Генпідрядником підтверджується підписанням останнім акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п.2.1 Договору вартість робіт і матеріалів за цим Договором визначається згідно локальних кошторисів і договірних цін. Ціна Договору є твердою та становить 1115705,53 грн. в тому числі 20% ПДВ.

Згідно п.2.3 Договору розрахунки з Субпідрядником здійснюються Генпідрядником протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку від Субпідрядника.

Згідно п.2.4 Договору розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Субпідрядника, вказаний у цьому Договорі, або вказаний в рахунках Субпідрядника.

Згідно п.3.3 Договору приймання виконаних робіт оформляється актами здачі-приймання, які підписуються сторонами.

Згідно п.4.3 Договору Генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати Субпідряднику виконання останнім робіт за даним Договором.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено дим Кодексом.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що позивач, як Субпідрядник умови договору субпідряду №46-11 ОБ2 від 08.08.2011р. виконав на загальну суму 867872,75 грн. (сума погоджена сторонами згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 01.02.2012р.(а.с.13)), дані роботи відповідачем було частково оплачено по актах виконаних робіт №№1, 2, 3 на суму 504143,31 грн. та по актах №№4, 5, 6 за лютий 2012р. на суму 285000 грн..(згідно банківських виписок наданих позивачем (а.с.52-59)).

Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 78729,44 грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги виконання робіт позивачем та часткову оплату їх відповідачем, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 78729,44 грн. заборгованості за виконані роботи підлягає до задоволення.

Сума заборгованості в розмірі 78729,44 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, контррозрахунку відповідачем не надано.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 13935,97 грн. - пені, 4850,19 грн. 3% річних, потрібно зазначити наступне.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як зазначалося вище згідно п.2.3 Договору розрахунки з Субпідрядником здійснюються Генпідрядником протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку від Субпідрядника.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по розрахунку з позивачем за Договором субпідряду №46-11 ОБ2 від 08.08.2011р. можливо лише після підписання актів здачі-приймання робіт та отримання відповідних рахунків, виставлених позивачем. Тобто термін виконання зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 ст.530 ЦК України).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення(опис вкладення) та вручення(повідомлення про вручення) відповідачу рахунків позивача, а відтак неможливо встановити настання порушення строків оплати згідно умов Договору.

Вимога №143 від 28.12.2012р. як доказ початку виникнення строку на оплату і подальше прострочення відповідачем, судом не приймається, оскільки з долученої копії фіскального чеку від 28.12.2012р. не вбачається направлення саме вказаної претензії(вимоги) та відповідно її пред'явлення відповідачеві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи недоведеність отримання відповідачем рахунків, як підстави для проведення оплати за виконані роботи згідно Договору, у відповідача не настав договірний обов'язок по оплаті цих робіт, тому у позивача не виникло право на нарахування пені та 3% річних.

З огляду на вищевикладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 13935,97 грн. - пені, 4850,19 грн. 3% річних, суд вважає, що в стягненні останніх слід відмовити.

Дана правова позиція також викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах №5020-257/2011 від 19.09.2011р. та №5011-23/5116-2012 від 20.03.2013р..

Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України(далі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 97515,60 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 78729,44 грн., в частині стягнення 13935,97 грн. - пені, 4850,19 грн. 3% річних - відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення сторін від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1574,60 грн. судового збору, в іншій частині сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон будінвест 2» (43006, Волинська область, м.Луцьк, провулок Макарова, 5, код ЄДРПОУ 36452459) на користь приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» (юридична адреса: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Конституції, 24/16, фактична адреса: 33003, м.Рівне, вул.Грушевського, 2а, код ЄДРПОУ 30207687) 78729,44 (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень сорок чотири копійки) грн. та 1574,60 (одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири гривні шістдесят копійок) грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позовних вимог приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» до товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон будінвест 2» в частині стягнення 13935,97 грн. - пені, 4850,19 грн. 3% річних - відмовити.

Повний текст рішення складено

08.07.13

Суддя А. С. Вороняк