Рішення № 32254720, 03.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2013 р. Справа № 911/2391/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»

про стягнення 876,21 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Дзюбайло О.О. (довір. № 35-30-5 від 02.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (далі - відповідач) про стягнення 876,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за технічне забезпечення електропостачання відповідно до договору від 18.11.2009 р. № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01), у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 867,23 грн. основного боргу, 7,48 грн. пені, 1,50 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

01.07.2013 р. ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було подано пояснення № 35-22/3-486 від 27.06.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив про сплату ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», після звернення з даним позовом до суду, 867,23 грн. основного боргу, що підтверджується випискою з банківського рахунку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 19.06.2013 р.

У судовому засіданні 03.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення 7,48 грн. пені та 1,50 грн. 3% річних.

Відповідач у судове засідання 03.07.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.11.2009 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (власник мереж) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ») (споживач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01), відповідно до п. 1.1 якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п. 4.1 цього договору.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату: за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 5 (за умови середньомісячного споживання активної електроенергії більше 5000 кВт/год); за технічне обслуговування електричних установок споживача (в разі письмового звернення споживача щодо необхідності проведення обслуговування та при можливості власника мереж, а також при умові укладання додаткової угоди до Договору).

У відповідності з п. 7.7 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 05.07.2012 р.) споживач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії власника мереж рахунок та акти. Сплата рахунків проводиться споживачем до 20 числа того ж місяця. Акти споживач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію власника мереж протягом 5-ти днів з дати їх отримання. Якщо протягом 5-ти днів акти не будуть повернуті власнику мереж, вони вважаються підписаними сторонами.

У разі внесення платежів, передбачених п. 7.7 договору, з порушенням встановленого строку, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором (пп. 8.2.1 п. 8.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 05.07.2012 р.).

Пунктами 10.8 та 10.9 договору передбачено, що договір діє з 18.11.2009 р. до 18.11.2010 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01) від 18.11.2009 р., в квітні 2013 року позивачем були надані послуги з забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії відповідачу на загальну суму 867,23 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2013 р. У зв'язку з цим ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було виставлено ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» рахунок-фактуру № 898/248 від 30.04.2013 р. на суму 867,23 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за отримані послуги за договором № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01) про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що після звернення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до суду з даним позовом ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» розрахувалося з позивачем в частині основного боргу за договором № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01) від 18.11.2009 р. в сумі 867,23 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 19.06.2013 р.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 867,23 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 договору № 02.1.2.14/25-67 (19-1078/01) від 18.11.2009 р., в редакції додаткової угоди № 2 від 05.07.2012 р.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного пп. 8.2.1 п. 8.2 договору, у разі внесення платежів, передбачених п. 7.7 договору, з порушенням встановленого строку, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 7,48 грн. за період з 21.05.2013 р. до 10.06.2013 р. на суму 867,23 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі в сумі 1,50 грн. за період з 21.05.2013 р. до 10.06.2013 р. на суму 867,23 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в частині стягнення пені та 3% річних.

Згідно з приписами ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням викладеного вище, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 867,23 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) - 7 (сім) грн. 78 коп. пені, 1 (одну) грн. 50 коп. 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.07.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна