Ухвала суду № 32252922, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року м. Київ К/800/24483/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярова І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду міста Києва

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р.

у справі № 1570/3714/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Інтернешнл Компані»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Інтернешнл Компані» (далі - позивач, ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 р. № 0000322200 та № 0000332200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. і залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р.

Позивач своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «ЮКМАС» за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р., ТОВ «Тала Групп» за період з 01.05.2011 р. по 31.08.2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт № 383/22-0302/33798983 від 04.04.2012 р. та встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000322200 від 23.04.2012 р., щодо зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 324 грн.; № 0000332200 від 23.04.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 432 801 грн., з яких за основним платежем - 338 879 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 922 грн.

За результатами розгляду первинної скарги від 21.05.2012 р. було залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000322200 від 23.04.2012 р. та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000332200 від 23.04.2012р. в частині 2 715 грн. визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 1357, 05 грн. застосованих фінансових санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Про результати розгляду первинної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702200 від 23.05.2012 р.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржуваними податковими повідомленням-рішенням податкові зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток визначені відповідачем позивачу у порушення норм діючого законодавства, а відтак й штрафні (фінансові) санкції нараховані позивачу не правомірно.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК (який набрав чинності з 01.01.2011р. та діяв в період взаємовідносин позивача з контрагентами) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що договір на ремонт та технічне обслуговування автотранспорту № 01/09-11 від 01.09.2011 р., згідно умов якого ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані» (замовник) доручення ТОВ «ЮКМАС» (виконавець), а виконавець зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту належних замовнику автотранспортних засобів. На підтвердження виконання умов даного договору було надано наступні документи: акт здавання-приймання наданих робіт та послуг, податкова накладна, виписка по рахунку ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані».

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Тала Груп» (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01/07-11 від 01.07.2011 р. згідно умов якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з прибирання території, в порядку та на умовах визначених даним договором. На підтвердження виконання умов даного договору було надано наступні документи: акт надання послуг, податкову накладну.

Між ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані» (замовник) та ТОВ «Тала Груп» (виконавець) було укладено договір на ремонт та технічне обслуговування автотранспорту № 01/06-11 від 01.06.2011 р. згідно умов якого, замовник доручення виконавцю, а виконавець зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту належних замовнику автотранспортних засобів. На підтвердження виконання умов даного договору було надано наступні документи: акти здавання-приймання наданих робіт та послуг; податкові накладні.

Між ТОВ «Тала Груп» (продавець) та ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані» (покупець) було укладено договір постачання товару № 01/05-11 від 01.05.2011 р. згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. На підтвердження виконання умов даного договору було надано наступні документи: видаткові накладні, податкові накладні.

З врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» досліджено питання щодо реального вчинення зазначених правочинів та за наявності доказів: договорів, податкових накладних, актів тощо, судом апеляційної інстанції вірно встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «ЮКМАС».

Вказаним спростовуються висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів реальності виконання сторонами спірних угод. Вказані первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем послуг, що були предметом вищезазначених договорів та обсяг цих послуг.

Крім того, суд касаційної інстанції приймає до уваги наявність господарської мети при виконання зазначених правочинів, укладених платником податку з контрагентами, а саме: відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 488091 одними з видів діяльності за КВЕД, що здійснюється позивачем є вантажний автомобільний транспорт (49.41). Таким чином, угоди, що були укладені позивачем з ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «ЮКМАС» направлені на здійснення господарської діяльності позивача.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. З зазначених підстав не приймається до уваги твердження податкового органу щодо порушення податкового законодавства ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «ЮКМАС».

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що податковий орган не довів при вирішенні справи те, що правочини вчинено позивачем з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для отримання бюджетного відшкодування.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 р. № 0000322200 та № 0000332200, вимоги щодо скасування зазначених податкових-повідомлень були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. у справі № 1570/3714/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська