Постанова № 32252691, 04.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р.Справа № 2а-1098/12/1470

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, 3-ті особи без самостійних вимог з боку позивача - Приватне підприємство «Санта-Марина», Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика Галина», Приватне акціонерне товариство «Миколаївіндодяг» про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Санта Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 17.02.12 року №0000032200 та №0000042200, якими Товариству нарахована штрафна санкція за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 1020 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 111 406,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно прийняв рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та застосував штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей, оскільки валютну виручку за поставлений товар як позивач, так і інші учасники угоди з нерезидентом, які фактично виготовляли товар, отримали у встановлені законом строки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 17.02.12 №0000032200, яким нарахована штрафна санкція за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 1 020 грн. В задоволенні іншої частини позову суд відмовив.

В апеляційній скарзі ПАТ «Санта Україна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки ПАТ «Санта Україна» щодо перевірки відомостей, отриманих від ПАТ «Укрсоцбанк» щодо наявності дебіторської заборгованості по контракту № 131/2006-А від 04.04.2006 року, укладеному з фірмою «A&M Ritz GmbH&Co.KG» за період з 01.03.11 року по 03.02.12 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 08.02.2012 року № 109/22-00309571.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», зокрема, 90-денного строку зарахування валютної виручки починаючи з моменту митного оформлення готової продукції від фірми «B&M CLOTHING COMPANI SP.Z.O», Польща по контракту на переробку давальницької сировини № 71/2007 від 20.09.2007 року в сумі 4 989 Євро та від компанії «Kirsten Mode Design GmbH &Co.KG», Німеччина, по контракту на переробку давальницької сировини № 101/2009 від 28.04.2009 року в сумі 12 435 Євро, а також п.1 ст.9 Декрету КМ України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яке полягало у ненаданні в Управління Національного банку України Декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки контрагенти позивача - ПП «Санта-Марина», ТОВ «Швейна фабрика Галина», ПАТ «Миколаївіндодяг» не були заявлені як переробники в зовнішньоекономічних контрактах з нерезидентами, вони не є переробниками давальницької сировини в розумінні Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» № 327, отже валютні кошти мали бути зараховані саме на рахунок позивача, як переробника, в уповноваженому банку України в 90-денний термін, починаючи з моменту митного оформлення готової продукції.

Не зарахування валютних коштів на рахунки позивача у встановлений законом строк, на думку суду першої інстанції, є підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

Проте колегія суддів такий висновок вважає помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» під операцією з давальницькою сировиною розуміється операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки (обробки, збагачення або використання) в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менше 20% загальної вартості готової продукції. Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції або якщо вартість сировини менше 20% загальної вартості продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною.

За змістом ст. 1 цього Закону, як давальницька сировина розглядається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Головними особами в операціях з давальницькою сировиною є замовник і виконавець. При цьому виконавець лише надає послуги із переробки, отже, право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить саме замовнику. Взаємини між замовником та виконавцем при здійсненні операцій з давальницькою сировиною оформлюються шляхом укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та фірмою «B&M CLOTHING COMPANI SP.Z.O», Польща було укладено контракт на переробку давальницької сировини № 71/2007 від 20.09.2007 року. Аналогічний контракт № 101/2009 від 28.04.2009 року позивач уклав і з компанією «Kirsten Mode Design GmbH &Co.KG», Німеччина. Предметом зазначених договорів є надання послуг по переробці давальницької сировини Замовника в готову продукцію.

В рамках вказаних зовнішньоекономічних контрактів між позивачем, нерезидентами та підприємствами, які фактично переробляли давальницьку сировину для нерезидента (ПП «Санта-Марина», ТОВ «Швейна фабрика Галина», ПАТ «Миколаївіндодяг»), додатково були укладені трьохсторонні угоди про надання послуг з пошиття швейних виробів із давальницької сировини (№ 125/10 від 22.12.10 року, № 125/10/2 від 22.12.10 року, №124/2010 від 14.12.10 року та № 126/2011 від 01.02.2011 року) на загальну суму 12 435 Євро.

За умовами зазначених договорів нерезидент є замовником, який зобов'язувався поставити давальницьку сировину, залучені підприємства - безпосереднім виконавцем послуг, які зобов'язувались виконати послуги з пошиття швейних виробів з сировини замовника та отримати на свій валютний рахунок валютну виручку за виконані послуги, а позивач зобов'язувався взяти на себе обов'язки вантажоперевізника та вантажовідправника.

Довідками ПАО КБ «Приватбанк» від 21.06.2011 року № 2214, 2215, ПАТ «Укрсоцбанк» від 05.05.2011 року № 75.01.-33/78, від 14.04.2011 року № 75.01.-33/58, АК «Райффайзен Банк «Аваль» від 19.05.2011 № С-15-0000-129-3487 підтверджено надходження валютної виручки на валютні рахунки ПП «Санта-Марина», ТОВ «Швейна фабрика Галина», ПАТ «Миколаївіндодяг» згідно контрактів № 125/2010 та № 125/2010/2 від 22.12.10 року, №124/2010 від 14.12.10 року та № 126/2011 від 01.02.2011 року від нерезидентів фірми «B&M CLOTHING COMPANI SP.Z.O», Польща та компанії «Kirsten Mode Design GmbH &Co.KG», Німеччина.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

Згідно ч.2 ст.9 цього Закону за порушення українським виконавцем (замовником) строків, передбачених частиною третьою статті 6 цього Закону, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

З аналізу зазначених норм випливає, що законом введений контроль держави за надходженням до України валютної виручки за експортовані товари (послуги, роботи) або отримання товарів від нерезидентів у разі здійснення авансових платежів або виставлення векселів в інтересах постачальника, встановлені санкції за не дотримання резидентами встановлених строків розрахунків. Метою застосування санкцій є стимулювання вітчизняних суб'єктів ЗЕД до повернення в Україну валютних цінностей.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ЦК України, не забороняється зарахування на валютний рахунок Виконавця по договору валюти в розмірі, передбаченої умовами договору.

Згідно довідок Переслав-Хмельницької ОДПІ від 28.09.2011 року про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Швейна фабрика «Галина» з питань взаємовідносин з ПАТ «Санта Україна» за період 01.10.2010 року по 28.02.2011року, Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області від 29.07.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Санта Марина» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПрАТ «Санта Україна» за період з 06.12.10 року по 01.04.11 року, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 26.08.2011 року про результати проведення зустрічної перевірки ПАТ «Миколаївіндодяг» з питань взаємовідносин з ПАТ «Санта Україна», звірками повною мірою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПАТ «Санта Україна», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив всі обставини справи, проте надав їм неналежну правову оцінку, внаслідок чого ухвалене у справі рішення в частині відмови від позову підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, 3-ті особи без самостійних вимог з боку позивача - Приватне підприємство «Санта-Марина», Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика Галина», Приватне акціонерне товариство «Миколаївіндодяг» про скасування податкового повідомлення-рішення в частині відмови в задоволенні позову - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 17.02.2012 року № 0000042200 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у ЗЕД в сумі 111 406, 13 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.