Ухвала суду № 32252682, 18.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р.Справа № 2а/1570/3151/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ТОВ "ТІС-РУДА" - Березовського Дмитра Миколайовича та представника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області - Попова Дмитра Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ТІС-РУДА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0003592301/1 від 27 грудня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог підприємством зазначалось, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними, а тому висновки відповідача про нікчемність та нереальність правочинів укладених позивачем з ТОВ "Техагробуд" на виконання будівельних робіт є неправомірними та такими, що суперечать обставинам справи. Крім того, на думку позивача, реальність та товарність наведених правочинів підтверджується проведеними розрахунками за виконані роботи, належним чином оформленими договорами та актами виконаних будівельних робіт.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області за №0003592301/1 від 27 грудня 2010 року щодо нарахування зобов'язань з ПДВ на загальну суму 793393, 23 грн., у тому числі 528928, 82 грн. за основним платежем та 264464,41 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі службового посвідчення серії УОД за №058888 від 09 грудня 2009 року фахівцями відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин ТОВ "ТІС-РУДА" з ТОВ "Техагробуд" за березень, квітень, травень та червень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати перевірки за №2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року, яким встановлено заниження ТОВ "ТІС-РУДА" ПДВ на 528928,82 грн., в тому числі по періодах: березень 2010 року на 126850,75 грн., квітень 2010 року на 179023,33 грн., травень 2010 року на 116666,66 грн. та червень 2010 року на 206388,08 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки Податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0003592301/0 від 26 листопада 2010 року, яким було донараховано зобов'язання з ПДВ на загальну суму 793393,23 грн., у тому числі 528 928,82 за основним платежем та 264 464,41грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті перевірки та вважаючи, що податкове повідомлення-рішення за №0003592301/0 від 26 листопада 2010 року є необґрунтованим, 06 грудня 2010 року TOB "ТІС-РУДА" подало скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення за № 0003592301/0 від 26 листопада 2010 року.

Однак, зазначена скарга залишена без задоволення, а Податковим органом видано нове податкове повідомлення-рішення за №0003592301/1 від 27 грудня 2010 року, яким підприємству TOB "ТІС-РУДА" було підтверджено суми попереднього податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 793393,23грн., у тому числі 528928,82грн. за основним платежем та 264464,41грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, посадовими особами позивача було подано повторну скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за результатом розгляду якої 15 березня 2011 року TOB "ТІС-РУДА" отримало рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги за №741240/25-0007 від 03 березня 2011 року, яким податкове повідомлення-рішення №0003592301/0 від 26 листопада 2010 року (від 27 грудня 2010 року за № 0003592301/1) залишено без змін, а повторну скаргу без задоволення.

Винесення зазначених податкових повідомлень-рішень та донарахування зобов'язань з ПДВ і стало підставою звернення TOB "ТІС-РУДА" до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача з ПДВ на суму 528928,82грн., повністю підтверджується оригіналами належним чином оформлених податкових накладних, а фактичне здійснення будівельних робіт та сплата за них - відповідними первинними документами. Крім того, суд враховував, що відповідачем не було надано достатніх доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків, викладених в акті проведеної перевірки за № 2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), а також положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно до статті 7.7.1 Закону №168/97-ВР при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, згідно з п.1.7. статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ позивачем до податкового кредиту було надано суду копії договорів на виконання будівельних робіт, зокрема, від 23 грудня 2009 року за № 23-12, від 12 квітня 2010 року за №12-04 та інші правочини, також, підприємством надано акти прийняття виконаних підрядних робіт, зокрема, за квітень 2010 року, локальні кошториси, підсумкові відомості, графічні матеріали (фото) та іншу документацію суб'єкта господарювання, яка підтверджує реальність виконання господарських операцій та, відповідно, право позивача на податковий кредит.

Також, на вимогу TOB "ТІС-РУДА" та для формування податкового кредиту контрагентом позивача було видано підприємству податкові накладні, зокрема, за №173103 від 31 березня 2010 року, №53003 від 30 березня 2010 року та інші. Зазначені накладні видані у відповідності до підпункту 7.2. пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР та в установленому законом порядку не дійсними не визнавались, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність зроблених висновків податковим органом щодо заниження позивачем сум ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновками відповідача, стосовно фіктивності правочинів TOB "ТІС-РУДА" з ТОВ "Техагробуд", оскільки, на підставі частин 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України, позаяк договори на виконання будівельних робіт в судовому порядку недійсними не визнавались, підстав для визнання їх нечинними із суті договорів не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, а також контрагентами було фактично виконано умови договорів.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи Податкового органу стосовно відсутності у ТОВ "Техагробуд" технічного персоналу, складських приміщень, виробничих активів, оскільки на підтвердження наведених доводів відповідачем не було надано жодних доказів в порядку встановленому ст. 71 КАС України, на підставі яких, суд міг би встановити наявність обставин, що обґрунтовують заперечення Податкового органу.

Окрім іншого, висновки відповідача щодо нікчемності договорів на надання рекламних послуг, а також стосовно того, що рекламні послуги не надавались та товари не отримувались колегія суддів вважає неспроможними, позаяк, наведені правочини позивачем з ТОВ "Техагробуд" взагалі не укладались і відповідно рекламні послуги ТОВ "Техагробуд" позивачу надані не були.

Отже, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: