Постанова № 32251877, 04.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 5017/3024/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівДроботової Т.Б, Швеця В.О. (доповідач)перевіривши матеріали касаційної скаргиОдеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської радина постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.13у справі№ 5017/3024/2012 Господарського суду Одеської області за позовомЗаступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОдеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської радипровнесення змін до договору оренди землі

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/763 від 03 липня 2013 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

прокуратури: Гудименко Ю.В. (посв. № 014715).

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.06, укладеного між Одеською міськрадою та відповідачем шляхом викладення пункту 2.3. договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 581 469,20 грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 125/М від 28.02.11, складеного управлінням Держкомзему у м. Одесі" та викладення пункту 4.1. договору в такій редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 9 240 кв.м розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 137 444,08 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі". Позовні вимоги обґрунтовані зміною мінімального розміру річної орендної плати за землю на законодавчому рівні. При цьому позивач посилався на приписи статей 632, 651, 654 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку землі".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.12, ухваленим суддею Смелянець Г.Є., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для внесення змін до спірного договору у зв'язку із зміною мінімального розміру річної орендної плати за землю на законодавчому рівні та необхідності приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства. При цьому суд керувався приписами статей 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 274, 288 Податкового кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Лавриненко Л.В. - головуючого, Картере В.І., Пироговського В.Т., постановою від 06.03.13 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, провадження у справі припинив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з недоведеності матеріалами справи обставин ухилення відповідача від внесення змін до спірного договору оренди землі. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статті 188 Господарського кодексу України, статей 32, 34, 801 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, третя особа у справі - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міськради звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на помилковий висновок апеляційного суду щодо недоведеності факту ухилення відповідача від внесення змін до спірного договору оренди землі. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 43, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу третьої особи - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.09.06 між Одеською міськрадою (орендодавець) та ТОВ "РАФ-ПЛЮС" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міськради 27.12.06 за № 040650500236, за умовами якого орендодавець на підставі рішення № 4198-ІV від 28.04.05 надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку загальною площею 9 240 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33б, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. договору). Розділом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9 240 кв.м., у т.ч. по угіддях: капітальна забудова - 1702,97 кв.м; тимчасова забудова - 2 74,88 кв.м; під проходами, проїздами та площадками - 7 262,27 кв.м (пункт 2.1. договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 621 852 грн. згідно з витягом № 291/М від 07.07.06 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах (пункт 2.3. договору). Оренда плата за земельну ділянку площею 9 240 кв.м розрахована у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 9 327,78 грн. (пункт 4.1. договору). Сторони узгодили, що розмір орендної плати може бути змінений за їх згодою, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міськради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем. (пункт 4.4. договору). Також судами установлено, що 28.12.10 Одеською міськрадою прийнято рішення № 41-VІ "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яким, з урахуванням внесених рішенням Одеської міськради 20.09.11 № 1268-VІ змін, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.11. Водночас 20.09.11 Одеською міськрадою прийнято рішення № 1267- ІV "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі". Згідно з довідкою-витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, яка розроблена Управлінням Держкомзему у м. Одеса, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою м. Одеса, вул. Промислова, 33б та землекористувачем якої є ТОВ "РАФ-ПЛЮС", становить 4 581 469,20 грн. Отже зміна ціни землі призвела до зміни розміру земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим виникла підстава для перегляду останньої та внесення необхідних змін до договору оренди. У зв'язку із прийняттям вказаних рішень, Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міськради листом від 11.09.12 № 01-25/2369-04 було направлено відповідачу пропозицію про необхідність внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, проте зміни до договору внесені не були, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога заступника прокурора м. Одеси заявлена в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.06, зокрема, з підстав змін у чинному законодавстві. За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Приписами пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Таким чином, норми статті 188 Господарського кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про внесення змін до договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору, що і мало місце в даному випадку. За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за неї ґрунтується на вимогах закону. Апеляційний господарський суд викладеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія вважає правомірним висновок Господарського суду Одеської області про наявність підстав для задоволення позову. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Одеської області - залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.13 у справі Господарського суду Одеської області № 5017/3024/2012 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.12 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" на користь Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради 802,90 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Дроботова

В. Швець