Постанова № 32251816, 03.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11:50год. 03 липня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/918/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.

за участю: :

представника позивача - Капустинської Н.П.,

представника відповідача - Войткової З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини»до державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» (позивач) звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області (відповідач) про скасування повністю податкових повідомлень-рішень від 23.02.12р. форми «Р»:

№0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 5435,44 грн.;

№0000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161677,50 грн.;

№0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн.;

та про визнання неправомірними дій посадових осіб щодо проведення коригування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 938651,00 грн. та суми податку на додану вартість, яка включається до валових витрат платника (від'ємне значення) в сумі 938651,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 938651,00 грн.

В даній справі 28 травня 2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову якою позов задоволено в повному обсязі (т.3, а.с.68-80). 23 серпня 2012 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою апеляцію відповідача було частково задоволено та в задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.12р. форми «Р» №0000013500/2603 - відмовлено (т.3, а.с.129-131), сторонами постанова була оскаржена в касаційному порядку.

28 травня 2013 року Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу, якою касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, касаційну скаргу відповідача задоволено частково та постанови Чернівецького окружного адміністративного суду та Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.12р. №0000061700/2605 та в цій частині направлено на новий розгляду до суду першої інстанції (т.3, а.с.200-205) .

Виходячи з наведеного, суд розглядає справу лише в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.12р. №0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 06 лютого 2012 року відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.09.2011р. по 30.09.2011р. валютного та іншого законодавств за період з 01.10.2009р. по 30.096.2011р. був складений акт перевірки №32/2300/35654747 (далі - Акт). На підставі Акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000061700/2605 (далі - Податкове повідомлення) про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн.

Позивач вважає, що Податкове повідомлення прийняте відповідачем суперечить законодавству з питань оподаткування, не відповідає фактичним обставинам справи, а відтак підлягає скасуванню з наступних підстав.

В Акті зазначено, що позивачем порушено вимоги пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 та пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за безпідставно виплачені кошти фізичним особам - підприємцям ОСОБА_4 в сумі 82307,00 грн. та ОСОБА_3 в сумі 79357,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено ряд договорів про надання інформаційних, маркетингових та рекламних послуг. Оплата отриманих послуг здійснювалася на підставі актів прийому-передачі наданих послуг.

Відповідач вважає, що позивачем порушено пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 ПК України, оскільки останній здійснив виплату ПП ОСОБА_4 інших доходів, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, а відтак позивач будучи податковим агентом до доходів, що виплачуться фізичній особі був зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України за ставкою згідно п.167.1. ст.167 ПК України.

Однак, позивач вважає, що такі висновки не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Так, пояснення ПП ОСОБА_4, на які зроблено посилання у Акті, не можуть вважатися належними матеріалами, які є для посадових осіб органів державної податкової служби підставами для висновків під час проведення перевірок, в розумінні ст.83 Податкового кодексу України, оскільки отримані не в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Також, зважаючи на окреме цитування пояснень ФОП ОСОБА_4, за відсутності змісту заданих питань, останні не дають можливості відтворення та використання таких пояснень в якості доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно з наданих для перевірки актів здачі-прийняття робіт, які укладалися між позивачем та ПП ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг №000011 від 01.01.2009 року, ПП ОСОБА_3 надавалися позивачу послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладення в подальшому з власниками вказаних земельних ділянок договорів оренди земельних ділянок.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до актів здачі -прийняття робіт у 2011 році було здійснено за період з 11.01.2011 р. по 29.07.2011 р. пошук та підбір земельних ділянок в кількості 177 шт. по с.Тереблече Глибоцького району, за що позивач перерахував ФОП ОСОБА_3 79357,00 грн. В той же час, відповідно до отриманих відповідей з відділу Держкомзему у Глибоцькому районі №0389 від 02.02.2012 року та Теребелченської сільської ради №70 від 03.02.2012 року, позивач державну реєстрацію договорів оренди на землю в 2011 році не проводив.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважає, що позивач виплатив кошти в сумі 79357,00 грн. ФОП ОСОБА_3 як інші доходи, а не як доходи від результатів його підприємницької діяльності з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення та в даному випадку діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди у вигляді не сплати податку з доходів фізичних осіб в бюджет.

Однак, як свідчать акти здачі-прийняття робіт, на які посилається відповідач, вони складені про те, що виконавцем по договору від 01.01.2009 року №ДГ-000011 були надані послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладання Замовником з власниками вказаних земельних ділянок договорів оренди земельних ділянок. Таким чином, сам процес надання послуг не залежить від подальшого матеріального результату таких послуг, як-то подальша державна реєстрація договорів оренди, оскільки не залежить від волі Виконавця.

Позивач також не вважає доказами щодо порушення податкового законодавства та підтвердження факту порушення листи-відповіді з відділу Держкомзему у Глибоцькому районі №0389 від 02.02.2012 року та Тереблеченської сільської ради №70 від 03.02.2012 року.

Позивач звертає увагу суду на те, що в Акті зазначені неправдиві дані, що до того, що ПП ОСОБА_3 в 2011 році відповідно до актів здачі-прийняття робіт було здійснено за період з 11.01.2011р. по 29.07.2011р. пошук та підбір земельних ділянок в кількості 177 шт. по с.Тереблече Глибоцького району, оскільки в актах здачі-прийняття робіт відсутня інформація щодо такої одиниці вимірювання.

Виходячи з наведеного, позивач просить суд скасувати Податкове повідомлення-рішення.

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що перевірка позивача проводилася у відповідності до норм чинного законодавства.

Так, відповідач стверджує, що висновки зроблені в Акті за наслідками проведення перевірки позивача відповідають фактичним обставинам.

В ході перевірки було встановлено, що ПП ОСОБА_4 згідно із 22 актами прийому-передачі в період з 03.03.10р. по 28.02.11р. надавала позивачу інформаційно-консультативні послуги, про що зазначено в 14 актах, в решті 8 актах зазначено, що позивачу надавалися маркетингові та рекламні послуги. Однак, згідно із поясненнями ПП ОСОБА_4 маркетингові та рекламні послуги в зазначений період позивачу не надавалися, тобто не було реального настання правових наслідків, передбачених договором укладеним між позивачем та ПП ОСОБА_4

Крім того, в ході перевірки було встановлено між позивачем та ПП ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого ПП ОСОБА_3 надавалися позивачу послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв). Дані послуги, згідно із договором про надання послуг, позивач повинен був оплачувати лише у випадку укладення договорів оренди земельних ділянок (паїв).

В ході періоду, що перевірявся складено та підписано 20 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо надання ПП ОСОБА_3 послуг з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) із зазначенням в даних актах кількості договорів, терміну дії, площ землі та вартості виконаних робіт. За період з 11.01.11р. по 29.07.11р. ПП ОСОБА_3 здійснив пошук та підбір земельних ділянок в кількості 177 шт. по с. Теребляче Глибоцького району, за що позивач перерахував 79357,00 грн.

Однак, відповідно до відповідей наданих Держкомземом у Глибоцькому районі Чернівецької області та Теребелченської сільської ради позивач державну реєстрацію договорів оренди на землю в 2011 році не проводив. Тобто, позивач кошти в сумі 79357,00 грн. ПП ОСОБА_3 виплатив як інші доходи, а не як доходи від результатів його підприємницької діяльності з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв).

Таким чином, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з отриманням податкової вигоди у вигляді несплати податків з доходів фізичних осіб до бюджету.

Це призвело до порушення позивачем вимог п.п.176.2 а) п.176 ст.176 Податкового кодексу України щодо забезпечення виконання податкових зобов'язань, до інших доходів в сумі 82307,00 грн. нарахованих (виплачених) ОСОБА_4, які не пов'язані з її підприємницькою діяльністю та в сумі 79357,00 грн. нарахованих (виплачених) ОСОБА_3 (позивач не застосував відповідну ставку податку, не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб).

Виходячи з наведеного відповідач просить у задоволені позову відмовити за безпідставністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням вимог ухвали Вищого адміністративного суду України) підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Під час судового розгляду представник відповідача наполягав на відмові у задоволені позову (з врахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України) з мотивів зазначених у запереченні.

Судом встановлено, що в період з 10.01.12р. по 29.01.12р. було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.11р. (т.,1 а.с.18-71). В Акті, окрім іншого, зазначено, що позивачем порушено вимоги пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 та пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету за безпідставно виплачені кошти фізичним особам.

За наслідками розгляду Акту 23.02.12р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061700/2605, в якому зазначено, що за порушення позивачем вимог пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 та пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 26767,34 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 4187,84 грн. (т.1, а.с.76).

Не погоджуючись з Податковим повідомленням позивач звернувся зі скаргою до ДПС у Чернівецькій області.

Рішенням ДПС у Чернівецькій області від 30.03.2012 року №1444/10/10-208 був продовжений строку розгляду первинної скарги позивача до 13 травня 2012 року в частині податкових повідомлень-рішень від 23.02.2012 р. №0000042300/2601, 0000061700/2605 та №0000013500/2603. Розпочата позивачем процедура адміністративного оскарження не була завершена, оскільки до прийняття рішення по скарзі позивач вирішив оскаржити спірні податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.180. пункту 14.1. ст..14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.176.2. а) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до висновків відповідача про порушення Позивачем пп.176.2 ст.176 ПКУ в частині не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за безпідставно виплачені кошти фізичній особі ОСОБА_4 в сумі 82 307 грн. з наступних підстав.

Так, в акті перевірки перевіряючи зазначили, що позивач здійснив виплату СПД ОСОБА_4 інших доходів, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності., а відтак - ТОВ "Мрія Глибоччини", являючись податковим агентом до доходів, що виплачуються фізичній особі, було зобов'язане нарахувати, утримувати та сплачувати податок відповідно до п.168.1 ст.168 ПКУ за ставкою згідно з п.167.1 ст.167.

В ході судового розгляду встановлено, що між ТОВ "Мрія Глибоччини" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 з 01.03.2010р. по 30.09.2011р. було укладено ряд договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг, маркетингових та рекламних послуг (т.2, а.с.129-177).

Згідно п.1.1. досліджених в судовому засіданні договорів видно, що їхнім предметом є надання маркетингових та рекламних послуг, або здійснення інформування (консультування) Замовника з питань можливості, доцільності та обліку проведення рекламних кампаній.

В актах прийому-передачі наданих послуг №9 від 18.08.2011р., №8 від 21.07.2011р., №7 від 15.07.2011р., №6 від 10.06.2011р., №5 від 31.05.2011р., №4 від 27.02.2011р., №3 від 15.04.2011р., №2 від 31.03.2011р. зазначено, що Виконавець надав, а Замовник прийняв маркетингові та рекламні послуги (т.1, а.с.50).

Згідно копії свідоцтва про сплату єдиного податку на ім'я ОСОБА_4 від 15.12.2009р., термін дії якого з 01.01.10 по 31.12.2010р., у видах діяльності зазначено: консультаційні послуги, інші види діяльності, не передбачені в переліку (т.2, а.с.94). Також згідно копії свідоцтва про сплату єдиного податку на ім'я ОСОБА_4 від 09.12.2010р. у видах послуг вказано: інші види діяльності, не передбачені в переліку (т.2, а.с. 93).

За таких обставин, суд вважає, що дані документи спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки, про те, що виплачені доходи ПП ОСОБА_4 не пов'язані з її підприємницькою діяльністю.

Пояснення СПД ОСОБА_4, на які зроблено посилання в акті, на думку суду, також не спростовують того факту, що виплачені доходи ОСОБА_4 не пов'язані з її підприємницькою діяльністю. Також суд вважає, що дані пояснення не свідчать про те, що умови Договору не виконувалися відповідно до його предмету. Так, в даних поясненнях ОСОБА_4 зазначає: "… надавалися інформаційні (консультативні) послуги, обумовлені предметом договору" (т.1, а.с.50). Окрім цього, ОСОБА_4 листом від 22.02.2012р. на запит відповідача також підтверджує, що нею укладались договори про надання інформаційних (консультаційних) послуг; маркетингових та рекламних послуг, за якими були надані відповідні послуги, обумовлені предметом даних договорів (т.3, а.с.24-25).

Також, суд звертає увагу, що згідно листа начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління мін доходів у Чернівецькій області від 02.07.2013р. в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Мрія Глибочини» відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960р.)

За таких обставин, суд вважає, що податковий орган не довів належним чином порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні ним господарської діяльності з ПП ОСОБА_4

Проте, суд погоджується з твердженнями відповідача, що кошти в сумі 79 357,00 грн. були виплачені позивачем ПП ОСОБА_3 не як доходи від результатів його підприємницької діяльності з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення виходячи з наступного.

В ході розгляду справи було встановлено, що 01.01.2009р. між ТОВ "Мрія Глибоччини" та СПД ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг з пошуку та підбору земельних ділянок (т.1, а.с.212-214). Даний факт сторонами в судовому засіданні не заперечувався.

Згідно п.п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати йому послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) для укладання Замовником з власниками вказаних земельних ділянок договорів оренди земельних ділянок, а Замовник зобов'язується оплачувати якісно надані Виконавцем послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Дані послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) ПП ОСОБА_3 мали оплатитися позивачем лише в тому випадку, якщо би позивач уклав договори земельних ділянок (паїв), що випливає із п.3.1 Договору, зокрема за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю плату в розмірі:

- 300 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк не менше 5 років;

- 500 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк від 5 до 10 років;

- 700 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк 10 років і більше.

Тобто Договір пов'язує факт оплати послуг безпосередньо з укладеними договорами оренди земельних ділянок, тобто кінцевим результатом мали стати укладені договори оренди на земельні ділянки (паї).

Протягом періоду, що перевірявся, складено та підписано 20 актів здачі-прийняття робіт між підприємством та фізичною особою-підприємцем щодо надання останнім послуг з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення з зазначенням в даних актах кількості договорів, термін дії, площу землі та вартість виконаних робіт. Так у зазначених актах виконаних робіт зазначена кількість укладених договорів в с.Тереблече та строк їх укладення (т.2, а.с.215-222).

Однак, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Тереблеченської сільської ради від 22.05.2012 року №201 за період з 2010-2011роки Тереблеченською сільською радою не було зареєстровано договорів оренди між громадянами та ТОВ "Мрія Глибоччини" (т.2 а.с.126). Також відповідно до довідки відділу Держкомзему у Глибоцькому районі від 21.05.2011р. №03/483 протягом 2011 року ТОВ "Мрія Глибоччини" не зверталась до відділу Держкомзему у Глибоцькому районі із заявами про реєстрацію укладених договорів оренди на земельні частки (паї) на території Тереблеченської сільської ради ( т.2, а.с.122).

Отже, всі ці обставини дають підстави для ствердження, що господарські відносини між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не мали місце.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23 лютого 2012 року №0000061700/2605 слід скасувати в частині донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб та штрафної санкції по фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, що згідно наданого відповідачем розрахунку становить 17276,57грн., з них 13770,35грн. - за основним платежем, 3506,22грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.

У відповідності до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частково задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Глибоцькому районі, форми "Р" №0000061700/2605 від 23.02.2012р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 17276 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн.57 коп., з них 13770,35грн. - за основним платежем, 3506,22грн. - штрафні (фінансові) санкції.

3. В решті позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 08 липня 2013 р.

Суддя В.О. Ковтюк