ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1213/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в особі головуючого судді - Бойко О.Я., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень, -
СУТЬ СПОРУ :
Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Манжосова М.П. за №: 37845595, 3744838, 7844688, 37844560, 37844369, 37842133, 37841991, 37841848, 37841830, 37841352, 37841506, 37820745, 37818571, 37815631, 37818418, 37818314, 37818196, 37818020, 37817889, 37817213, 37816920, 37816692, 37815745, 37813153, 37822455, 37824028, 37824513, 37824826, 37825064, 37825323, 37825807, 37648608, 37648503, 37647421, 37648038, 37647938, 37647810, 37647650, 37647530, 37824951, 37635946, 37813044, 37635855, 37648804, 37648248 про відмову у відкритті виконавчих проваджень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - відповідач), для примусового стягнення з боржників, вимоги про сплату боргу, які на момент їх подачі набули чинності та є виконавчими документами.
Однак, позивачем 20 травня 2013 р. отримано від відповідача постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень по примусовому виконанні вимог про сплату боргу.
Відмовляючи у відкритті виконавчих проваджень відповідач мотивував це тим, що згідно з ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі - Закон 2464-VI) у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня находження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. І оскільки по вищезазначеним документам відсутні відмітки про отримання поштових відправлень, дані вимоги про сплату боргу не можна вважати узгодженими.
Позивач вважає, зазначену позиції державного виконавця необґрунтованою, так як згідно із положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (далі - Інструкція №21-1) якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вимоги про сплату боргу (недоїмки), згідно вищезазначеної Інструкції, в кожному окремому випадку, було направлено на адресу боржників рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак повернулись відправнику в зв`язку із закінченням терміну зберігання. Вказані вимоги вважаються узгодженими та набули чинності, а тому є виконавчими документами на підставі яких може бути відкрите виконавче провадження.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне.
Державним виконавцем Манжосовим М.П. було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що позивач направляючи до виконання вимоги про сплату боргу, всупереч чинному законодавству, позбавив боржників права на самостійне виконання вимог про сплату заборгованості та на узгодження суми недоїмки, а також права на оскарження у разі недосягнення згоди з органом Пенсійного фонду.
Відповідач зазначав, що Інструкція №21-1 на яку посилається у позові позивач, суперечить ст.25 Закону №2464, яка передбачає право платників узгодити або оскаржити вказане рішення. Відповідно до Інструкції №21-1, одним із реквізитів вимоги про сплату боргу є дата набрання чинності вимоги про сплату боргу, яка заповнюється лише після набрання чинності вимоги, після закінчення процедури узгодження та процедури оскарження. Вважає, що позивачем було позбавлено боржників права на оскарженням вимог про сплату боргу до суду або вищестоящого органу ПФУ.
Даний факт унеможливлює вручення постанови про відкриття виконавчого провадження боржникам та здійснення подальшого примусового виконання. Позивачем не надано інформацію про місце проживання боржника, у зв'язку з чим неможливо визначити який відділ державної виконавчої служби повинен виконувати вимоги про сплату боргу.
В судове засідання сторони не з'явилися, однак від них до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. А тому, враховуючи положення даної статті, суд на місці ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Протягом лютого-березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції для примусового виконання направлені наступні вимоги про сплату боргу щодо стягнення із фізичних осіб-підприємців недоїмки зі сплати єдиного внеску: №1903/У від 05.03.2013, №1171/У від 20.02.2013, №2181/У від 18.02.2013, №1079/У від 18.02.2013, 1385/У від 01.03.2013, №1941/У від 05.03.2013, №2134/У від 06.03.2013, №2133/У від 06.03.2013, №1424/У від 18.02.2013, №863/У від 15.02.2013, №580/У від 14.02.2013, №16/У від 06.02.2013, №1139/У від 18.02.2013, №705/У від 15.02.2013, №308/У від 12.02.2013, №1581/У від 21.02.2013, №292/У від 21.02.2013, №522/у від 21.02.2013, №42/У від 06.02.2013, №864/У від 15.02.2013, №840 від 15.05.2013, №1322/У від 20.02.2013, №1330/У від 20.02.2013, №357/У від 14.02.2013, №961/У від 18.02.2013, №260/У від 13.02.2013, №811/У від 15.02.2013, №539/У від 21.01.2013, №1403/У від 28.02.2013, №102 від 11.02.2013, №1177/У від 19.02.2013, №127/У від 08.02.2013, №1331 від 18.02.2013, №139/У від 18.02.2013, №273/У від 13.02.2013, №1102/У від 19.02.2013, №250/У від 13.02.2013, №91/У від 11.02.2013, №14/У від 05.02.2013, №1410/У від 05.03.2013, №1198/У від 18.02.2013, №1143/У від 20.02.2013, №1400/У від 28.02.2013, №1030/У від 18.02.2013, №283/У від 13.02.2013, №425/У від 14.02.2013 (а.с.6,8,10,12,14,16,18,20,22,24,26,28,30,32,34,36,38,40,42,44,46,48,50,52,54,56,58 ,60,62,64,66,68,70,72,74,76,78,80,82,84,86,89,91,93,95).
20 травня 2013 року від Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на адресу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях надійшли оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень, а саме:
1. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37845595 від 13.05.2013 року (а.с.5),
2. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 3744838 від 13.05.2013 року (а.с.7),
3. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37844688 від 13.05.2013 року (а.с.9),
4. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37844560 від 13.05.2013 року (а.с.11),
5. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37844369 від 13.05.2013 року (а.с.13),
6. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37842133 від 13.05.2013 року (а.с.15),
7. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841991 від 13.05.2013 року (а.с.17),
8. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841848 від 13.05.2013 року (а.с.19),
9. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841830 від 13.05.2013 року (а.с.21),
10. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841352 від 13.05.2013 року (а.с.23),
11. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841506 від 13.05.2013 року (а.с.25),
12. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37820745 від 08.05.2013 року (а.с.27),
13. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37818571 від 08.05.2013 року (а.с.29),
14. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37815631 від 08.05.2013 року (а.с.31),
15. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37818418 від 08.05.2013 року (а.с.33),
16. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37818314 від 08.05.2013 року (а.с.35),
17. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37818196 від 08.05.2013 року (а.с.37),
18. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37818020 від 08.05.2013 року (а.с.39),
19. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37817889 від 08.05.2013 року (а.с.41),
20. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37817213 від 08.05.2013 року (а.с.43),
21. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37816920 від 08.05.2013 року (а.с.45),
22. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37816692 від 08.05.2013 року (а.с.47),
23. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37815745 від 08.05.2013 року (а.с.49),
24. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37813153 від 07.05.2013 року (а.с.51),
25. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37822455 від 08.05.2013 року (а.с.53),
26. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37824028 від 08.05.2013 року (а.с.55),
27. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37824513 від 08.05.2013 року (а.с.57),
28. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37824826 від 08.05.2013 року (а.с.59),
29. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37825064 від 08.05.2013 року (а.с.61),
30. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37825323 від 08.05.2013 року (а.с.63),
31. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37825807 від 08.05.2013 року (а.с.65),
32. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37648608 від 22.04.2013 року (а.с.67),
33. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37648503 від 22.04.2013 року (а.с.69),
34. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37647421 від 22.04.2013 року (а.с.71),
35. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37648038 від 22.04.2013 року (а.с.73),
36. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37647938 від 22.04.2013 року (а.с.75),
37. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37647810 від 22.04.2013 року (а.с.77),
38. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37647650 від 22.04.2013 року (а.с.79),
39. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37647530 від 22.04.2013 року (а.с.81),
40. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37824951 від 08.05.2013 року (а.с.83),
41. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37841247 від 13.05.2013 року (а.с.85),
42. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37635946 від 22.04.2013 року (а.с.87),
43. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37813044 від 22.04.2013 року (а.с.88а),
44. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37635855 від 07.05.2013 року (а.с.90),
45. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37648804 від 19.04.2013 року (а.с.92),
46. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37648248 від 22.04.2013 року (а.с.94),
Підставою для прийняття зазначених постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження є п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, від 21.04.1999 р. (далі - Закон №606), а саме наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Вказане обґрунтовано тим, що вимоги позивача про сплату боргу є неузгодженими, оскільки конверти про їх направлення боржникам повертались на адресу відправника із поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання" або "за зазначеною адресою не проживає", а тому позивач позбавив боржників на самостійну сплату боргу або його узгодження. Крім цього, позивач не зазначив адресу проживання (місцезнаходження) боржників, що, на думку відповідача, унеможливлює встановити який відділ виконавчої служби повинен виконувати примусове виконання вимог про сплату боргу. Також зазначав, що відсутність інформації про адресу проживання (місцезнаходження) унеможливлює вручення постанов про відкриття виконавчого провадження та здійснення подальшого примусового виконання.
Враховуючи викладене вище, суд вважає оскаржувані позивачем постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з наступними підставами.
Так, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р., №202/98-ВР (далі-Закон №202), державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, а згідно ст.1 цього ж Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, примусове повне і неупереджене виконання рішень, передбачених законом.
Згідно, ст.2 Закону №202 правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Основним нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон №606, на виконання якого, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року, №512/5 (зареєстровано у Мін'юсті 02.04.2012 р., №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).
Крім цього, державний виконавець будучи у розумінні КАС України суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже у своїй діяльності державний виконавець зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом №606 та Інструкцією.
Так, суд встановив, що вказані вище вимоги про сплату боргу, до передачі їх на примусове виконання до органів виконавчої служби, були надіслані позивачем боржникам з метою їх узгодження, проте конверти повертались на адресу відправника із поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання" або "за зазначеною адресою не проживає".
Також, суд встановив, що в кожному окремому випадку, як в вимогах про сплату боргу так і в постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначено боржника та адресу його місцезнаходження (проживання).
Крім того, суд зазначає, що боржниками по вимогам про сплату боргу є фізичні особи-підприємці, які в силу свого статусу, відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, зобов'язані повідомляти у т.ч. Управління Пенсійного фонду України в м.Черінвцях про зміну місця свого проживання, в іншому випадку (у разі відсутності за місцем проживання) підприємницька діяльність такої фізичної особи-підприємця відповідно до ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р., №755-IV може бути припинена.
Перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначено ч.2 ст.17 Закону №606.
Згідно з п.8 ч.2 ст.17 Закону №606 виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Так, відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Порядок відправлення боржнику вимоги про сплату боргу по єдиному внеску та узгодження суми заборгованості врегульовано Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р., №21-5 (зареєстровано в Мінюсті України 27.10.2010 р., №994/18289, далі - Інструкція №21-5), яка по своєму змісту не суперечить положенням Закону №2464, а лише їх деталізує.
Так, відповідно до розд.6 Інструкції №21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вимоги про сплату боргу, за наслідками розгляду яких ДВС винесенні оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) в розумінні Закону №2464 та Інструкції №21-5 є врученими фізичним особам-підприємцям, а отже, у зв'язку з їх не оскарженням, суми боргу, які в них зазначені, є узгодженими.
Згідно з ч.5 ст. 25 Закону №2464 вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону №606 встановлено вимоги до виконавчого документа.
Інструкцією №21-5 затверджена форма вимоги про сплату боргу, яка по своєму змісту не суперечить положенням ст.18 Закону №606.
Перевіркою на предмет відповідності вимог про сплату боргу, за наслідками розгляду яких державним виконавцем були винесенні оскаржувані постанови, положенням Інструкції №21-5, встановлено, що зовнішньому оформленню та змістовому навантаженню вони відповідають вимогам зазначеної Інструкції.
Підстави з яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження зазначені у ч.1 ст.26 Закону №606, а саме такими є: 1) пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
При дослідженням змісту зазначеної норми, у своїй сукупності з іншими нормами Закону №606, дійшов висновку, що при вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виключно формальну відповідність виконавчого документу закону, а також дотримання процедури його подання. Перевірка виконавчого документа не предмет його законності до повноважень державного виконавця не входить. При цьому це у жодному разі не порушує права боржника, який має можливість оскаржити як документ на підставі якого виданого виконавчий документ, так і рішення, дії, бездіяльність державного виконавця прийнятті/вчинення на виконання виконавчого документу.
Як встановлено судом вище, відповідач відмовив позивачу у відкритті виконавчих проваджень на підставі на п.8 ч.1 ст.26 Закону №606 (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження). При цьому державним виконавцем не було встановлено інших підстав, визначених п. 1-7 ч. 1 ст. 26 цього Закону, для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги про сплату боргу формально відповідають вимогам виконавчого документу, пред'явленні до виконання відповідно до встановленої процедури, а суми заборгованості зазначені у них є узгодженими.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що підстави з яких відповідач прийняв оскаржені постанови не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та аналізом законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов №: 37845595, 3744838, 7844688, 37844560, 37844369, 37842133, 37841991, 37841848, 37841830, 37841352, 37841506, 37820745, 37818571, 37815631, 37818418, 37818314, 37818196, 37818020, 37817889, 37817213, 37816920, 37816692, 37815745, 37813153, 37822455, 37824028, 37824513, 37824826, 37825064, 37825323, 37825807, 37648608, 37648503, 37647421, 37648038, 37647938, 37647810, 37647650, 37647530, 37824951, 37841247, 37635946, 37813044, 37635855, 37648804, 37648248 про відмову у відкритті виконавчих проваджень підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАСУ : "Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз". Оскільки в даній справі судових виптрат не було, суд не здійснюснює їх розподіл.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,94, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Манжосова М.П. №: 37845595, 3744838, 7844688, 37844560, 37844369, 37842133, 37841991, 37841848, 37841830, 37841352, 37841506, 37820745, 37818571, 37815631, 37818418, 37818314, 37818196, 37818020, 37817889, 37817213, 37816920, 37816692, 37815745, 37813153, 37822455, 37824028, 37824513, 37824826, 37825064, 37825323, 37825807, 37648608, 37648503, 37647421, 37648038, 37647938, 37647810, 37647650, 37647530, 37824951, 37841247, 37635946, 37813044, 37635855, 37648804, 37648248 про відмову у відкритті виконавчих проваджень.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня проголошення ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя О.Я.Бойко
Судове рішення № 32251203, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 04.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 824/1213/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: