Постанова № 32251631, 06.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. Справа №818/579/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведена документальна планова перевірка його діяльності. За наслідками перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, якими зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість, збільшено зобов'язання з податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції, збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, застосовано штрафні санкції. Вважає такі рішення протиправними. Так, ним не подавались декларації невчасно. 20 число місця випадало на вихідні, тому останнім днем подання декларацій є наступний робочий за вихідним. Крім того, відповідач безпідставно застосовує санкції, передбачені ПК України, який у 2010 році не діяв. В зв'язку з цим, відповідачем безпідставно збільшено зобов'язання позивача по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач безпідставно вважає, що позивач не мав підстав для включення витрати по придбанню пально-мастильних матеріалів до складу валових та ПДВ до складу податкового кредиту. Придбані матеріали були використані позивачем при здійсненні господарської діяльності, а тому дії позивача є правомірними. Просить податкові повідомлення-рішення скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що позивач надає послуги з перевезення вантажів з використанням власного автомобіля та орендованих машин. Пально-мастильні матеріали використовувались при наданні послуг, тобто витрати на їх придбання безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства, допущених позивачем. Встановлено, що в 2010 році позивач невчасно подавав декларації, в зв'язку з чим застосовано штрафні санкції. Інші порушення стосуються безпідставного відображення позивачем в звітності витрат на придбання пально-мастильних матеріалів та відображення податку на додану вартість, сплаченого в ціні таких пально-мастильних матеріалів в складі податкового кредиту. Встановлено, що використання пально-мастильних матеріалів в господарській діяльності позивача не підтверджується. Збільшено зобов'язання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб. Вважає, що податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ДПІ в м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року. за наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 21.12.2012 року №0496081701/0/66224, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 16417 грн., № 0496051701/0/66221, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 97526 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14368 грн.; № 0496061701/0/66220, яким збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 69630 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17407 грн. 50 коп.; № 0496071701/0/66217, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн.

Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0496071701/0/66217 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог ст. 44 п. 44.1, 44.3, 44.5, 44.6, ст.. 85 п. 85.2 ПК України, якими передбачено обов'язок платника податків вести облік доходів та витрат, зберігати бухгалтерські документи та надавати їх в повному обсязі на перевірку податковому органу (т. 1 а.с.19). За невиконання таких обов'язків до позивача і було застосовано санкції. В акті перевірки не зазначено зберігання яких саме документів не було забезпечено позивачем та не надано для перевірки. Акт про відмову надати копії документів у відповідності до ст. 85 п. 85.6 відповідачем не складався. Не надано доказів вчинення таких порушень і в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн.

Відповідно до розрахунку, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 грн. на підставі ст. 120 п. 120.1 ПК України за несвоєчасне подання податкових декларацій за лютий, травень, серпень та вересень 2010 року (т. 1 а.с. 15). Декларація за лютий подана 22.03.2010 року, за травень 2010 року - 21.06.2010 року. При цьому відповідачем не враховано, що 20.03.2010 року та 20.06.2010 року, тобто граничні дні для подання декларацій, були вихідними днями. Відповідно до вимог п. 4.1.5 ст. 4 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення правовідносин, в такому випадку останнім днем подання декларації є наступний за вихідним чи святковим робочий день. З викладеного вбачається, що позивачем порушень не було допущено. Крім того, розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення не відповідає акту перевірки, на підставі якого таке повідомлення-рішення було видано. Відповідно до п. 2.1 акту перевірки позивачем звіти платника єдиного податку та декларації про доходи до ДПІ в м. Сумах подавались своєчасно (т. 1 а.с. 46). Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 120 ПК України за порушення, що за висновком відповідача вчинено в 2010 році. Відповідно до ст. 58 ч.1 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 року, тобто після виникнення обставин, які відповідачем визнаються порушенням. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій встановлювалась ст.17 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011 року. Податковий кодекс України не передбачає менш суворо покарання за таке порушення податкового законодавства порівняно з вказаним законом, тобто відповідальність не пом'якшено. За таких обставин, у відповідача не було ніяких законних підстав застосовувати норми Податкового кодексу України до подій, що відбулися до набуття цим нормативним актом чинності, а правомірність таких дій відповідачем не доведено.

Збільшення зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, відповідно до розрахунку до податкових повідомлень-рішень та акту перевірки пов'язані з висновком відповідача про безпідставне віднесення позивачем у 2011 році до витрат, що впливають на розмір об'єкту оподаткування та податкового кредиту витрат на придбання пального та сум податку на додану вартість, що сплачені в ціні товару при придбанні пального. За висновком відповідача. Придбане пальне не було використано позивачем в господарській діяльності. Суд вважає, що такий висновок є протиправним, та не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, протягом періоду, що перевірявся, надавав послуги з перевезення вантажів та перебував на спрощеній системі оподаткування протягом 2009-2010 років. З 01.01.2011 року перебував на загальній системі оподаткування.

Відповідно до ст. 177 п. 177.2 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Відповідно до п. 177.4 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. Відповідно до ст. 138 п. 138.1 п.п 138.1.1 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Відповідно до п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 п. п. 198.1, 198.2 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що позивач надає послуги з перевезення вантажів, що було встановлено і самим відповідачем в ході перевірки та відображено в акті перевірки. Відповідно до акту перевірки, відповідачем в ході її проведення встановлено, що позивачем для надання послуг з перевезення придбавались пально-мастильні матеріали у ТОВ "Торговий дім "Рітейл" та ТОВ "Лоранто", вартість цих матеріалів відображалась позивачем в складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а податок на додану вартість, сплачений в ціні таких товарів, відображено в складі податкового кредиту позивача. Витрати підтверджуються належним чином складеними документами, що сторонами по справі не оспорюється. Не заперечуючи самого факту придбання пально-мастильних матеріалів позивачем їх вартість та розмір сплаченого в ціні податку на додану вартість, відповідач вважає безпідставним врахування позивачем таких витрат при обчисленні об'єкту оподаткування та податку на додану вартість в складі податкового кредиту, оскільки вважає непідтвердженим факт використання товарів в господарській діяльності позивача. В акті перевірки самим відповідачем зазначено, що позивачем в господарській діяльності використовувався власний автомобіль та орендовані автомобілі (т. 1 а.с. 131). Договори оренди автомобілів мали термін дії до 01.01.2011 року і продовжені не були, а тому позивачем безпідставно списувались пально-мастильні матеріали для роботи цих автомобілів. З такою позицією відповідача суд погодитись не може. Сам лише факт відсутності окремих документів не свідчить про відсутність правовідносин та не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток у випадку, якщо характер таких правовідносин може бути підтверджено в інший спосіб. Судом встановлено, що позивачем договори про надання послуг з доставки та супроводження вантажів укладались в письмовій формі (т. 1 а.с. 158-182). Виконання робіт сторонами договорів оформлювалось актами виконаних робіт, актами приймання-передачі виконаних послуг (т. 1 а.с. 183-249, т. 2 а.с. 1-91). Також позивачем оформлювались подорожні листи вантажного автомобіля, в яких відображались і автомобілі, що належать ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14(т. 2 а.с. 92-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с.1-54). Списання пального здійснювалось за актами (т. 6 а.с. 118-144). Крім того, факт сплати коштів власникам автомобілів, що залучались позивачем для надання послуг з перевезення підтверджується копіями видаткових касових ордерів (т. 6 а.с. 160-246). Отримані та видані податкові накладні відображались позивачем в деклараціях та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (т. 6 а.с. 66-117). Відомості, що містяться у вказаних документах відповідачем ніякими доказами не спростовані, а висновок про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток не доведено.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення видані державною податковою інспекцією в м. Сумах 21 грудня 2012 року: №0496081701/0/66224, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 16417 грн., № 0496051701/0/66221, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 97526 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14368 грн.; № 0496061701/0/66220, яким збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 69630 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17407 грн. 50 коп.; № 0496071701/0/66217, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 17, 69-71,76-86, 94, 99-100, 158-160,163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення видані державною податковою інспекцією в м. Сумах 21 грудня 2012 року: №0496081701/0/66224, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 16417 грн., № 0496051701/0/66221, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 97526 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14368 грн.; № 0496061701/0/66220, яким збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 69630 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17407 грн. 50 коп.; № 0496071701/0/66217, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом в сумі 2158 грн. 59 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко