Рішення № 32251527, 03.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 Справа № 908/2083/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг», м. Київ

До відповідача: Товариства обмеженою відповідальністю «УКРПАК», м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева – Арнет

Представники:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг» до Товариства обмеженою відповідальністю «УКРПАК» про стягнення з відповідача 60600 грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки №160313 від 01.03.2013р., яка складається з 57000 грн. 00коп. суми основного боргу, 2160грн. 00 коп. пені, 1440грн. 00 коп. 10% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 536, 625, 694 Цивільного кодексу України, та вказує на те, що 01.03.2013р. між сторонами був укладений договір поставки №160313 (далі - договір), відповідно до якого позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на суму 84000грн. 00 коп. Відповідач належним чином не виконав договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість 57000 грн. 00коп., а також за неналежне виконання договірним зобов’язань позивачем були нараховані пеня та 10% річних.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/47/13, судове засідання призначено на 03.07.2013р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 (v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Представник позивача в судове засідання не з’явився. 02 липня 2013р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а також, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 17.06.2013р. надав витребувані матеріали.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідач і належних доказів виконання договірних зобов’язань не надав, правом на захист своїх інтересів належним чином не скористався.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України” (далі-Постанова), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 28 ГПК, керівник підприємства зобов’язаний направити, повноважного, компетентного представника для участі в судовому процесі або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов’язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 03.07.2013р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року між ТОВ «Полімер Трейдінг» (далі - позивач) та ТОВ «УКРПАК» (далі - відповідач) був укладений договір № 160313 поставки (далі договір).

Згідно умов договору, позивач передав у встановлені строки у власність покупця, товар, а покупець взяв на себе зобов’язання своєчасно прийняти товар та оплатити за нього грошову суму.

Згідно з п. 1.3. договору, підставою для виникнення зобов’язань по поставці товару є підписання сторонами специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.3 договору, сторони узгодили, що претензії відносно поставленого товару, в тому числі: відносно його кількості можуть бути пред’явлені на протязі 2 календарних днів з моменту приймання товару, відносно якості - можуть бути пред’явлені на протязі 10 днів з моменту приймання товару. По закінченню цього строку товар вважається прийнятим при відсутності будь-яких претензій.

Відповідно до п. 3.1 договору, товар повинен бути повністю поставлений покупцю на протязі 3 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації, якщо інший строк не погоджений в специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар, визначений п. 1.2 договору, що підтверджується видатною накладною № 135 від 01.03.2013р. на суму 84000грн. 00 коп. та специфікацією до договору № 1 від 01.03.2013р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю № 14 від01.03.2013р., скріпленою печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до п. 5.3 договору, строк оплати кожної партії товару 14 календарних днів, якщо інший строк не вказаний в специфікації.

В порушення умов договору, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання по оплаті отриманого товару. Відповідач частково здійснив оплату за договором на суму 27000грн. 00 коп.

На момент розгляду спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем складає 57000грн. 00коп.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пред’явлена до стягнення сума основного боргу 57000грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 9.1 договору передбачено, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми невиконаних грошових зобов’язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків оплати, за кожен день прострочки, що не звільніє його від виконання зобов’язань по договору. При порушенні строків оплати покупець сплачує також 10 % річних від простроченої суми.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідачем не виконано договірні зобов'язання належним чином, внаслідок чого позивачем, за період з 15.03.2013р. по 05.06.2013р., нарахована пеня у розмірі 2160 грн. (дві тисячі сто шістдесят грн. 00 коп.)

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає заявлену суму пені в розмірі 2160грн. 00 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачем, нарахована сума 10% річних в розмірі 1440 грн.00коп.

Перевіривши надані суду розрахунки, суд встановив, що сума 10% річних пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг» до Товариства обмеженою відповідальністю «УКРПАК» задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПАК», 69035, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 57-Б (п/р 26004024568001 в ПАТ «Банк Кіпру», код банку 320940, ЄДРПОУ 32607799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг», 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101 (п/р 26002013414001 у Київській філії ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», МФО 320876, ЄДРПОУ 37406466) 57000 (п’ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2160 (дві тисячі шістдесят) грн. 00 коп. пені, 1440 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 00 коп. 10% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Представнику позивача в судовому засіданні роз’яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет