Ухвала суду № 32249494, 26.06.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/540/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1483/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,

при секретарі: Бондарі О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Славутської міської ради Хмельницької області, Управління Держземагенства у Славутському районі Хмельницької області, третя особа Славутська державна нотаріальна контора про визнання незаконними рішень, скасування державних актів та свідоцтва про право на спадщину за законом.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувала, що рішенням виконкому Славутської міської ради №90 від 16 березня 1993 року їй безкоштовно у приватну власність передано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, яка є неспівмірною з належною їй частиною житлового будинку та надвірними будівлями до нього. Про даний факт вона дізналась в грудні 2012 року коли звернулась до КП „Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" для виготовлення технічної документації на належну їй частину земельної ділянки, отримання кадастрового номеру та акту на земельну ділянку нового зразка де виявилось, що належна їй 1/2 частина хліва літери „В" розміщена на земельній ділянці відповідачки ОСОБА_1 Остання даного факту не визнає, що позбавляє її права власності на сарай та земельну ділянку під ним. Просила визнати незаконним рішення Славутської міської ради №90 від 16 березня 1995 року в частині передачі у _____________

Головуючий у першій інстанції: Воробченко Л.А. Категорія: 45

Доповідач: Варвус Ю.Д.

приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0704 га за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, рішення Славутської міської ради №90 від 16 березня 1995 року в частині передачі у приватну власність їй земельної ділянки площею 0,0417 га за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку; скасувати державний акт на право власності на землю на ім'я ОСОБА_4 та державний акт на право власності на землю на її ім'я, видані на підставі вищевказаних рішень Славутської міської ради; скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 704,39 кв.м за адресою АДРЕСА_2, видане ОСОБА_1 Славутською державною нотаріальною конторою.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 14 травня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Славутської міської ради № 90 від 16 березня 1995 року в частині передачі безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0704 га в АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку та ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0417 га в АДРЕСА_1.

Визнано недійсними державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0704 га в АДРЕСА_2, виданий Славутською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №90 від 16 березня 1995 року ОСОБА_4 20 березня 1995 року та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0417 га за адресою АДРЕСА_1, виданий Славутською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Славутської міської ради № 90 від 16 березня 1995 року ОСОБА_2 20 березня 1995 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0704 га за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, видане державним нотаріусом Славутської державної нотаріальної контори 15 лютого 2008 року ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Суд не дослідив докази, які мають істотне значення для розгляду справи, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема вказує на те, що 11 листопада 1994 року ОСОБА_2, як суміжним землекористувачем, був підписаний акт №237 установлення та погодження меж землекористування присадибної земельної ділянки ОСОБА_4 і на той час у неї не було жодних претензій до розмірів земельної ділянки ОСОБА_5 і вже тоді позивачу було відомо, які розміри земельних ділянок передаються у власність для неї та ОСОБА_4, тому вважає, що позивачем пропущено встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Встановлено, що сторони є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 належить його 36/100 частини на підставі договору дарування від 13 липня 1993 року, а відповідачці ОСОБА_1 - 1/4 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 15 лютого 2008 року Славутською державною нотаріальною конторою після смерті чоловіка ОСОБА_4, якому дана частка домоволодіння належала на підставі договорів дарування від 18 квітня 1989 року (19/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями до неї) та від 22 травня 1989 року (6/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями до неї). Частки сторін в домоволодінні є відокремленими і спору відносно них немає.

Домоволодіння по АДРЕСА_1 знаходиться, згідно плану-схеми встановлення зовнішніх меж земельної ділянки по факту права.

На час виникнення права власності на домоволодіння у ОСОБА_2 був чинним Земельний кодекс України від 1990 року, у ст.30 якого було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Тобто, до ОСОБА_2 перейшло право користування 0,0601 га земельної ділянки, на якій розташовані подаровані їй частина житлового будинку та надвірні господарські будівлі і споруди.

З заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 11 листопада 1994 року вбачається, що вони просили передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, на якій розташовані належні їм частини житлового будинку та надвірні будівлі по АДРЕСА_1 без зазначення їх розмірів.

Крім того, при погодженні меж земельних ділянок сторін, не можна було передбачити, що земельна ділянка під ? частиною належного позивачці хліва переходить у власність ОСОБА_4, оскільки абриси виконані без зазначення та розміщення будівель на земельній ділянці, каталоги координат кутів зовнішніх меж землекористування виконанні без урахування права власності ОСОБА_2 на споруди.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення земельних прав позивачки при винесенні виконкомом Славутської міської ради рішення від 16 березня 1995 року №90 про безкоштовну передачу у приватну власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 площею 0,0417 га та ОСОБА_4 площею 0,0704 га, видачі їм 20 березня 1995 року Славутською міською радою державних актів на право приватної власності на землю, що розташована по АДРЕСА_1 та видачею ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку від 15 лютого 2008 року, в зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, визнавши їх незаконними та недійсними.

При цьому судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_2 про порушення права на користування земельною ділянкою та ? належного їй хліва дізналася в грудні 2012 року при проведенні КП „Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт" замірів земельної ділянки для отримання позивачкою технічної документації, кадастрового номеру земельної ділянки та акту на земельну ділянку нового зразка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на законність його рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги матеріального та процесуального права, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, тому підстав для скасування його рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д.Варвус