Ухвала суду № 32248960, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шеїна Л. Д.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №231/914/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

при секретарі Куленко О.Д.

з участю позивача ОСОБА_2

представника відповідача Патрахаліної Н.М.

представника третьої особи Совтус О.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Кіровському Донецької області на постанову Жданівського міського суду Донецької області від 23 травня 2013 року по адміністративній справі №231/914/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради Донецької області третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в особі Управління державної казначейської служби України в м. Кіровському Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої одноразової компенсації в розмірі 26208 грн за рахунок Державного бюджету України,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2013р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської Ради про визнання відмови сплатити одноразову компенсацію в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною та стягнення з відповідача на його користь недоплаченої одноразової компенсації в розмірі 26208 грн за рахунок коштів Державного бюджету.

В обґрунтування позову посилався на те, що 10 листопада 2009 року Жданівський міський суд Донецької області ухвалив рішення по справі №2-а-791/2009 за його позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської Ради Донецької області про визнання неправомірною відмови сплатити одноразову компенсацію в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену суму одноразової компенсації. Вказаним рішенням позов задоволено в повному обсязі, внаслідок чого визнана відмова Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської Ради сплатити позивачу одноразову компенсацію в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірною та зобов'язане відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену одноразову компенсацію у сумі 28350 грн за рахунок коштів Державного бюджету України. Постанова суду набрала законної сили 21.06.2011 року після перегляду в апеляційному порядку.

На виконання зазначеної постанови суду видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Жданівського міського управління юстиції. Постанова суду виконана частково, залишок несплаченої одноразової компенсації станом на 01.04.2013 року складає 26208 грн.

01.01.2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901 -VI (далі Закон № 4901-VI), на виконання якого 06 березня 2013 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, повернув ОСОБА_2 виконавчий документ та запропонував звернутися до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровському Донецької області з заявою про примусове виконання рішення суду.

На підставі ч.1 ст.3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

В зв'язку з набранням чинності вказаним законом постало питання щодо подальшого виконання зазначеного рішення суду, тому позивач просив суд визнати відмову відповідача сплатити одноразову компенсацію в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірною та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради Донецької області на його користь недоплачену одноразову компенсацію в розмірі 26208 грн за рахунок коштів Державного бюджету.

Постановою Жданівського міського суду Донецької області від 23 травня 2013р. позов ОСОБА_2 задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської Ради на користь ОСОБА_2 недоплачену одноразову компенсацію у сумі 26208 грн за рахунок коштів Державного бюджету України.

Третьої особою подана апеляційна скарга, в якій орган державної казначейської служби України просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга третьої особи мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Основною підставою звернення позивача до суду в квітні 2013р. було те, що відповідач не виконує рішення судів щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 недоплаченої одноразової компенсації у сумі 28350 грн за рахунок коштів Державного бюджету України. На теперішній час рішення суду виконане часткове, решта несплаченої суми становить 26208 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, але з приводу цієї суми вже є судове рішення, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у справі, а відкрите провадження підлягало закриттю. Окрім того, у позивача вже є виконавчий лист щодо нарахування та виплати спірної суми, стосовно якої вже прийняте судове рішення. Строк пред'явлення для виконання виданого позивачу виконавчого листа не сплив, отже позивач не позбавлений права повторно звернути його до виконання. Окрім того, апелянт вважає, що у даному випадку позивач мав звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання вже існуючого на його користь судового рішення, а не звертатися до суду із новим адміністративним позовом.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити її у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції та суду пояснив, що його звернення із даним адміністративним позовом обумовлено не виконанням попереднього судового рішення про сплату на його користь одноразової компенсації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлене, що постановою Жданівського міського суду від 10 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської Ради Донецької області сплатити одноразову компенсацію в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити йому недоплачені суми одноразової компенсації було задоволено у повному обсязі (а.с.8-12).

21.06.2011 року ухвалою апеляційного суду Донецької області постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с.34-35).

Постановою Жданівського міського суду від 10.11.2009 року визначено право ОСОБА_2 на отримання недоплаченої грошової компенсації у сумі 28350 грн за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а на Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради покладено обов'язок щодо донарахування та виплати позивачу недоплаченої суми одноразової компенсації.

Під час звернення судового рішення до виконання ОСОБА_2 сплачено 1785 грн, залишок несплаченої суми одноразової компенсації станом на 01.04.2013 року складає 26208 грн (а.с.14).

При прийнятті рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що 01.01.2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901 -VI (Далі Закон № 4901-VI).

На підставі ч.1 ст.3 Закону № 4901-VI до виконання приймаються рішення судів щодо стягнення певних коштів, боржником за якими є державний орган. Таке виконання рішень суду здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Право позивача на отримання недоплаченої одноразової компенсації у відповідності до ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено рішенням суду від 10.11.2009 року і має преюдиціальне значення, тому доказуванню не підлягає.

За довідкою (а.с.14) ОСОБА_2 сплачено 1785 грн, а залишок несплаченої суми одноразової компенсації станом на 01.04.2013 року становить 26208 грн.

Суд першої інстанції вважав, що з УПтСЗН Жданівської міської ради на користь ОСОБА_2 слід стягнути недоплачену одноразову грошову компенсацію, яка нарахована у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але залишилася несплаченою дотепер.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи представника третьої особи про те, що провадження у справі належить закрити, оскільки способи захисту порушеного права шляхом покладання обв'язку вчинити певні дії, шляхом стягнення грошових коштів, мають різне смислове навантаження, а значить не є тотожними, а відтак відсутні підстави для закриття провадження по справі за даним позовом.

Також суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги доводи представника третьої особи про можливість зміни способу та порядку виконання рішення суду від 10.11.2009 року, так як визначення порядку та способу виконання рішення суду регулюється Законом України «Про виконавче провадження» і є сукупністю заходів та дій, спрямованих саме на виконання рішення суду.

Висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач не виконує рішення суду та не виплачує йому одноразову грошову компенсацію, яка нарахована у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку із чим він змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення даних коштів.

Таким чином, колегія суддів достеменно встановила, що приводом до звернення до суду позивача ОСОБА_2 із даним адміністративним позовом є невиконання відповідачем постанови Жданівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2009р., яка набрала законної сили.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки з приводу не виконання рішення суду відповідачем, на що посилається ОСОБА_6, йому було слід звертатися до суду із заявою в порядку ст.267 п.9 КАС України або із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст.263 КАС України, а не з новим адміністративним позовом.

При цьому колегія суддів зазначає, що судом спір між ОСОБА_2 та Управлінням праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради Донецької області щодо нарахування та сплати недоплаченої одноразової компенсації в розмірі 26208 грн вже вирішений, тобто на даний час є така, що набрала законної сили, постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами, що, відповідно до ст.157 ч.1 п.4 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до ст.203 ч.1 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обраний не належний спосіб захисту його прав, існує постанова суду, яка набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, у зв'язку із чим постанову суду слід скасувати та закрити провадження, роз'яснив при цьому позивачу ОСОБА_2 його право на звернення до суду в порядку ст.263 чи ст.267 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 157, 160, 167, 1832, 184, 195, 1951, 196-198, 203, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Кіровському Донецької області на постанову Жданівського міського суду Донецької області від 23 травня 2013 року по адміністративній справі №231/914/13-а - задовольнити.

Постанову Жданівського міського суду Донецької області від 23 травня 2013 року по адміністративній справі №231/914/13-а - скасувати.

Провадження в адміністративній справі №231/914/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жданівської міської ради Донецької області третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в особі Управління державної казначейської служби України в м. Кіровському Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої одноразової компенсації в розмірі 26208 грн за рахунок Державного бюджету України - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 05 липня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

В.А. Шальєва І.Д. Компанієць