Постанова № 32248629, 02.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.Справа № 916/287/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Ющенко Н.М. - за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 10 квітня 2013 року

у справі № 916/287/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 5500 грн.

встановив:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Одеський торговий дім" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_4 (далі-відповідач) про:

- витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 столу (місця) НОМЕР_1, що є власністю та знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: місто Одеса, вулиця Новощепний ряд, будинок 2;

- стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ „Одеський торговий дім" 5500,00 грн. матеріальних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на закінчення строку дії договору оренди №ДГДГ-0886 від 28.07.2012р. торгового місця НОМЕР_1, укладеного між сторонами у справі, закриттям території, на якій розташований торгівельний лоток та ліквідацією торговельних місць.

17.01.2013р. позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про повернення спірного майна у зв'язку з припиненням дії договору оренди та закінченням правових підстав для володіння цим майном. Строк для повернення орендованого майна до 20.01.2013р.

Як зазначив позивач, станом на 28.01.2013р. відповідачем торгове місце звільнено не було, останній продовжує здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримує майно ТОВ „Одеський торговий дім", у той час як позивач несе видатки щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані ці місця, сплати послуг прибирання, охорони та ін., а також не може користуватись належним йому майном. Крім того, відповідач перешкоджає демонтажу тимчасових конструкцій, провокує конфліктні ситуації з охороною ТОВ „Одеський торговий дім", не покидає торгові місця, влаштовує цілодобові чергування, в нічний час блокує входи та виходи до торгових місць.

На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо витребування у відповідача орендованого майна на підставі статей 387, 1212 Цивільного кодексу (ЦК) України та стягнення збитків відповідно до статей 224- 226 Господарського кодексу (ГК) України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву її не визнав, вважаючи вимоги останньої безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2013р. в порядку статті 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виконавчий комітет Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 квітня 2013 року (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково, а саме: витребувано із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 столу (місця) НОМЕР_1, що є власністю та знаходяться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: місто Одеса, вулиця Новощепний ряд, будинок 2. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 5500,00 грн. матеріальних збитків судом відмовлено з підстав недоведеності вини лише ФОП ОСОБА_4 у понесенні позивачем витрат на оплату штрафів через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про надання послуг №ДГ ДГ-0886 від 28.07.2012р., а також недоведеності наявності у позивача упущеної вигоди.

Рішення суду мотивоване доведеністю позовних вимог лише в частині витребування майна із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ „Одеський торговий дім" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Після закінчення дії договору оренди торгового місця відповідач передала орендоване майно позивачу без складання акту прийому-передачі майна, чим припинила з ним будь-які правовідносини. Надані позивачем до матеріалів справи акти перевірки території ринку не є належними доказами у розумінні статті 32 ГПК України, які підтверджували б знаходження відповідача на орендованій ним раніше території, оскільки ці акти підписані позивачем в односторонньому порядку. Також, на думку скаржника, позивачем проігноровано пункт 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 29.07.2009р., згідно з яким реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюється в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців. Суб'єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями.

Представник позивача не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, але в судовому засіданні заперечував проти її задоволення з огляду на недоведеність доводів, викладених в останній.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим.

Третя особа не скористалася своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечила явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 31.05.1997р. між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ЗАТ „Одеський торговий дім" укладено договір на право тимчасового користування землею, відповідно до якого товариству надано у тимчасове довгострокове користування (на 50 років) земельну ділянку загальною площею 1,5 га для завершення будівництва та експлуатації і обслуговування будівлі.

Розпорядженням Одеського міського голови №414-01р від 17.12.1998р. „Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2" дозволено АТ „Одеський торговий дім" замовити у ліцензованій проектній організації розробку робочого проекту благоустрою території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2 та улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Також попереджено АТ „Одеський торговий дім", що улаштування та експлуатація тимчасового ринку на ділянці, що прилягає до споруди універмагу на продовженні вулиці Катерининська, можлива на строк до початку будівництва продовження вул. Катерининська, і експлуатація всього тимчасового ринку можлива на строк до введення в експлуатацію споруди універмагу. Вирішено також вважати територію ринку місцем, спеціально відведеним для торгівлі.

Належність спірного майна позивачу підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 року, підписаним ТОВ „Одеський торговий ринок" та НВП „Зеніт".

28 липня 2012 року між ТОВ „Одеський торговий дім" (підприємством) та ФОП ОСОБА_4 (підприємцем) укладено договір №ДГ ДГ - 0886 оренди торгового місця на території, що належить ТОВ „Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд, 2, згідно з умовами якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_1 на території, що належить ТОВ „Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд, 2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 750 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати (п.п.1, 2 договору).

Пунктом 3 договору оренди встановлено, що підприємець (відповідач) не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання договору зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства повну вартість за оренду торгового місця за перший місяць оренди. Підприємець (відповідач) зобов'язаний сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування підприємству повної вартості за оренду торгового місця протягом строку дії договору.

Відповідно до п.7 вказаного договору сторони визначили, що договір складається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 31.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вже було зазначено вище, п.7 договору оренди та ч.1 ст.785 ЦК України встановлено обов'язок відповідача у разі закінчення строку дії договору оренди звільнити займане торгове місце та повернути його позивачу.

Всупереч п.7 договору оренди, відповідачем не виконані вимоги щодо звільнення займаного торгового місця та повернення його позивачеві в належному стані після припинення дії цього договору підтверджується наявними у справі актами перевірки, складеними ТОВ „Одеський торговий дім" та АБ „Центр" та які свідчать про те, що ФОП ОСОБА_4 станом на 03.01.2013р., 14.01.2013р., 21.01.2013р., 30.01.2013р., 08.02.2013р., 27.02.2013р., 25.03.2013р. знаходилась на території за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, що належить ТОВ „ОТД", не звільнила торгове місце, продовжувала здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятому місці та незаконно утримує майно ТОВ „Одеський торговий дім".

Вказані докази спростовують твердження ФОП ОСОБА_4 про те, що вона звільнила спірне торгове місце без складання акту приймання-передачі майна.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст.1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно-правові відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і обов'язковою умовою для її застосування є наявність факту набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків стосовно неповідомлення товариством ФОП ОСОБА_4 за рік до початку проведення робіт з реконструкції та закриття ринку є безпідставними, оскільки в п.7 договору оренди торгового місця сторонами узгоджено термін їх дії до 31.12.2012р. включно, а також повідомлено підприємця про закриття території, на якій розташовано торгове місце та ліквідацію торгівельних місць.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення матеріальних збитків з відповідача на користь позивача в сумі 5500 грн., то колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в цій частині позову, з підстав не доведеності наявності вини лише ФОП ОСОБА_4 у понесенні позивачем витрат на оплату штрафів через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про надання послуг від 25.12.2012р. та за договором купівлі-продажу від 26.12.2012р., а також недоведеності наявності у позивача упущеної вигоди..

Сторонами рішення суду у цій частині не оскаржене.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини, а, отже, відсутні законні підстави для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 10 квітня 2013 року у справі №916/287/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 08.07.2013р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.