Рішення № 32248533, 04.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2013 р. Справа № 902/909/13

Провадження № 7/902/16/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Бур-Сервіс", м.Кіровоград

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління", с.Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область

про стягнення 57 234,58 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання: Німенко О.І.

за участю представників:

позивача: Самарін А.С. - довіреність №15 від 28.08.2013 року, паспорт ЕА 606598 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 19.02.1999 року.

відповідача: Троян Є.І. - довіреність №3 від 23.04.2013 року, паспорт АВ982130 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 24.01.2013 року.

ВСТАНОВИВ :

19.06.2013 року на адресу суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Бур-Сервіс", м.Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар"єроуправління", с.Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область про стягнення 57 243,06 грн. заборгованості з яких 51 638,00 грн. основний борг, 3 861,19 грн. пеня, 1 434,15 грн. 3% річних, 309,72 грн. інфляційні втрати в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 10 від 17.05.2011 року в частині своєчасності та повноти оплати за виконані роботи.

Ухвалою від 20.06.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/909/13 та призначено до розгляду на 04.07.2013 року.

04.07.2013 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою належної підготовки до судового засідання.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхиляється судом виходячи з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії згідно з частиною другою статті 22 ГПК України.

Також суду зауважує, що відповідач повідомлений додатково про дату, час та місце судового засідання телефонограмою від 03.07.2013 року, яка наявна в матеріалах справи, що переконливо свідчить про можливість відповідачу належним чином підготуватися до розгляду справи.

04.07.2013 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій останній просить стягнути з відповідача 51 638,00 грн. основного боргу, 3 861,19 грн. пені, 1 425,67 грн. 3% річних та 309,72 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши подану заяву, яка розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог щодо стягнення 3% річних, суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління" (Замовник) та Приватним підприємством "Бур-Сервіс" (Підрядник) укладено договір № 10 на виробництво бурових робіт (а.с.9-10, т.1).

Відповідно п.1.1 Договору в порядку та на умовах договору Підрядник приймає на себе виробництво бурових робіт по бурінню свердловин буровим верстатом, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи.

Об'єм робіт за договором складається із загальної кількості пробурених погонних метрів, які фіксуються в актах виконаних робіт, які підписуються представниками обох сторін і є підставою для остаточної оплати за виконані роботи (п.1.2 Договору).

Вартість буріння свердловини складає 54,00 грн. за 1 погонний метр, в т.ч. ПДВ-20 % (при бурінні свердловини 150 мм, без електроенергії); по ціні 52,00 грн. 1 пог. м, в т.ч. ПДВ-20% (при бурінні свердловини 135 мм, без електроенергії); по ціні 53,00 грн. 1 пог.м, в т.ч. ПДВ-20% (при бурінні свердловини 115 мм, без електроенергії) (п.2.1 Договору).

При виконанні бурових робіт Замовник здійснює 50 % передплати від передбаченого об'єму бурових робіт за 10 банківських днів до виконання робіт (п. 2.4 Договору).

Згідно п.2.5 Договору решту суми Замовник виплачує згідно фактично виконаним роботам протягом 10 банківських днів з дня підписання акта про виконані роботи по формі № 25.

Здача та приймання робіт оформлюється актом (ф. № 25) не пізніше 3-х робочих днів після виконання бурових робіт, який являється невід'ємною частиною договору, що підтверджує виконання умов договору Підрядником (п.3.2 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору № 10 від 17.05.2011 року - виконано робіт на загальну суму 172 638,00 грн., що підтверджується обопільно підписаними актами № 31 від 27.04.2012 року на суму 71 604,00 грн., № 42 від 30.05.2012 року на суму 49 410,00 грн. та № 49 від 26.06.2012 року на суму 51 624,00 грн. (а.с.11, т.1).

Відповідач провів частково розрахунок за виконані робити на суму 121 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку № 36 за період з квітня 2012 року по листопад 2012 року, банківськими виписками долученими до заяви б/н від 04.07.2013 року (а.с.12,т.1).

Таким чином заборгованість відповідача становить 51 638,00 грн. (172 638,00 - 121 000,00).

Слід зауважити, що в підтвердження заборгованості позивачем надано підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 07.05.2013 року на суму 51 638,00 грн., який наявний в матеріалах справи.

В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за виконані роботи в повному обсязі в добровільному порядку позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання підряду регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом п.2.5 Договору решту суми Замовник виплачує згідно фактично виконаним роботам протягом 10 банківських днів з дня підписання акта про виконанні роботи по формі № 25.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 51 638,00 грн. основного боргу правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 861,19 грн. (за період з 12.07.2012 року по 12.01.2013 року - сума боргу 51 624,00 грн.), 3 % річних в сумі 1 425,67 грн. (за період з 12.07.2012 року по 13.06.2013 року - сума боргу 51 624,00 грн.) та інфляційних витрат у сумі 309,72 грн. (в період за вересень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, травень 2013 року - - сума боргу 51 624,00 грн.) в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У випадку недотримання або неналежного дотримання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України (п.4.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору за несвоєчасну оплату виконаних бурових робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат судом при перерахунку отримано більші значення (3914,11 грн., 1429,91 грн. та 309,72 грн. відповідно), але в зв'язку з відсутністю будь-яких заяв зі сторони позивача та враховуючи, що визначення ціни позову є виключною прерогативою останнього суд задовольняє вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат в межах заявлених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з мотивів наведених вище та з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При прийнятті рішення судом враховано положення п.3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому з поміж іншого вказано, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

04.07.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління", вул.Примакова, буд. 1, с.Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 05531038) на користь Приватного підприємства "Бур-Сервіс", вул.Новозаводська, 2а, м.Кіровоград, 25019 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 33520206) - 51 368 грн. 00 коп. - основного боргу, 3 861 грн. 19 коп. - пені, 1 425 грн. 67 коп. - 3% річних, 309 грн. 72 коп. - інфляційних втрат, 1 720 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 08 липня 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи