Ухвала суду № 32248510, 03.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р.Справа № 816/605/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників сторін : позивача - Смольського Ю.С., відповідача - Орлової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/605/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним (скасування) податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/605/13-а адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними (скасування) податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00191282) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/605/13-а скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не повній мірі дослідження судом першої інстанції при прийнятті рішення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права (пп.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.10, п.11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002, ст.ст.9, 69, 86, 159 КАС України), що призвело до неправильного вирішення справи з обґрунтувань та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову про відмову ВАТ "Полтавський ГЗК" в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що ВАТ «Полтавський ГЗК» діяв правомірно, включивши до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв на постачальників за жовтень - листопад 2012 року, податкових накладних, отриманих позивачем відповідно в жовтні - листопаді 2012 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 00191282) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995 року.

Як платник податків ВАТ "Полтавський ГЗК" з 05.01.1995 року перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області (Комсомольське відділення) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 23517488.

04.01.2013 року державним податковим інспектором Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Про результати перевірки складено акт від 04.01.2013 року № 1/15-321/00191282, у висновках якого відображено встановлене в ході перевірки порушення ВАТ "Полтавський ГЗК" пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, внаслідок чого: завищено податковий кредит за жовтень 2012 року в сумі 18 172 та за листопад 2012 року в сумі 484 333 грн.; завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 12 622 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року в сумі 5550 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 28.01.2013 року № 0000071600/18, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12622 грн. та № 0000091600/19, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 5550 грн. та 484 333 грн.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності дій позивача щодо включення до складу свого податкового кредиту за відповідний звітний період суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 18 172 грн. та за листопад 2012 року в розмірі 484 333 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, та інших первинних документів, які повністю відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» по взаємовідносинах із ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон". При цьому суд першої інстанції зазначив, що формування суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 12622 грн., розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 5550 грн. та 484 333 грн. позивачем здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням строку 365 календарних днів з дати складання податкової накладної та порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, зменшення позивачеві задекларованої ним бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 році на суму 12 622 грн. та зменшення суму від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012 року на суму 5550 грн. та 484 333 грн. згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованим та таким, що здійснено всупереч чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у вищевказаному розмірі, ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні періоди жовтень, листопад 2012 року, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів: ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон".

Так зокрема, встановлені відповідачем порушення аргументовані тим, що ВАТ «Полтавський ГЗК» формував податковий кредит на підставі незареєстрованих в ЄРПН податкових накладні, по яким період, за який подано заяву (скаргу), не відповідає періоду виписки податкових накладних.

Також, податковим органом констатовано, що позивачем порушено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, з посиланням на обов'язок товариства зазначати номенклатуру ЗП у рядку №5 реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією Кременчуцької ОДПІ з огляду на наступне.

Враховуючи період формування позивачем податкового кредиту (жовтень, листопад 2012 року) при наданні правової оцінки цим правовідносинам слід застосовувати норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Виходячи зі змісту пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Пунктом 200.4 статті 200 цього ж Кодексу встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ВАТ «Полтавський ГЗК» сформовано податковий кредит жовтня 2012 року на суму 18 172 грн., що підтверджується додатком №5 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. /т.І, а.с.94-103/, а саме по контрагентах: TOB «Дніпрогіромрегіон» (ІПН 316925604721) на суму ПДВ 12 622, 09 грн. по податковій накладній №25 від 10.10.2012 р. /т.І. а.с.143/; TOB «Компанія «Просвіт» ЛТД» (ІПН 355721126582) на суму ПДВ 5550,00 грн., по податковій накладній №3038/1 від 12.04.2012 р. /т.І, а.с.125/, №3039/1 від 12.04.2012 р. /т.І, а.с. 128/, №3040/1 від 12.04.2012 р. /т.І, а.с.131/, №3041/1 від 12.04.2012 /т.І, а.с. 134/.

Також, відповідно до додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року /т.І, а.с.62-71/ ВАТ «Полтавський ГЗК» сформовано податковий кредит листопада 2012 року на суму 484 333 грн., а саме по контрагентах: ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозобудування» (ІПН 324956204025) ПДВ на суму 81000,00 грн. по податковій накладній №25 від 10.10.2012 р. /т.І. а.с.210/; ПП «Макстрой-ВМ» (ІПН 366013716024) ПДВ на суму 10 676,74 грн. по податковій накладній №29 від 29.10.2012 р. /т.І, а.с.236/; ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (ІПН 212248520310) ПДВ на суму 11 667,83 грн. по податковій накладній №441 від 27.08.2012 р. /т.І, а.с.215/; TOB «ВП «Навтохімобладнання» (ІПН 327580706091 ) ПДВ на суму 12 160, 00 грн. по податковій накладній №23 від 11.09.2012 р. /т.І, а.с. 190/; ТОВ «Сервіс-Корал» (ІПН 24147731 1235) ПДВ на суму 11 901, 59 грн. та 3 013,10 грн. по податковим накладним №19 від 13.09.2012 р. /т.І, а.с.182/, №14 від 09.10.2012 р. /т.І, а.с. 186/; TOB «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (ІПН 355502023132) ПДВ на суму 10 193, 50 грн. та 10 440,00 грн. по податковим накладним №№20 від 30.10.2012 р. /т.І, а.с. 153/, №17 від 30.10.2012 р. /т.І, а.с.157/, №8 від 15.10.2012 р. /т.І, а.с. 1165/, №18 від 31.10.2012 /т.І, а.с.161/, №11 від 17.02.2012 р. /т.І, а.с.1169/, №12 від 18.02.2012 p., /т.І. а.с.173/; TOB «Метінвест холдинг» (ІПН 340937205623) ПДВ на суму 16 946,60 грн. по податковій накладній №10902 від 01.09.2012 р. /т.5, а.с.1/; TOB «Імпульс-Дон» (ІПН 371350905640) ПДВ на суму 158 333, 33 грн. та 158 000,00 грн. по податковій накладній №2090419 від 04.09.2012 р. /т.5, а.с.32/, №2090519 від 05.09.2012 р. /т.5, а.с.34/.

При цьому, до декларації із податку на додану вартість за жовтень 2012 р. /т.І, а.с.86-116/ та листопад 2012 року /т.І. а.с.52-84/ ВАТ "Полтавський ГЗК" подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) із скаргами на ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозобудування». ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», TOB «ВП «Навтохімобладнання», TOB «Сервіс-Корал», TOB «Черкаський деревопросочувальний комбінат», TOB «Метінвест холдинг», TOB «Імпульс-Дон», TOB «Дніпропромрегіон», TOB «Компанія «Просвіт» ЛТД» про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом також не спростовувалося та не заперечується на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції /т.І, а.с. 120-243/. /т., 4, а.с.122-157/, /т.5, а.с. 1-49/.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту ВАТ "Полтавський ГЗК" за жовтень 2012 року в розмірі 18 172 грн. за листопад 2012 року в розмірі 484 333 грн., які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон", не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ВАТ "Полтавський ГЗК" сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомляли фактів, які б вказували на проведення господарських операцій ВАТ "Полтавський ГЗК" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Висновок про неправомірність включення ВАТ "Полтавський ГЗК" до складу податкового кредиту листопада 2012 року суми ПДВ в розмірі 5550 грн. та 484 333 грн. та податкового кредиту жовтня в сумі ПДВ 18172 грн., що вплинуло на суму бюджетного відшкодування за листопаду 2012 року, податкова інспекція обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включені не зареєстровані податкові накладні, по яким період, за який подано заяву із скаргою, не відповідає періоду виписки податкових накладних.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за жовтень, листопад 2012 року сум податку на додану вартість 55505 грн. здійснено ВАТ "Полтавський ГЗК" за операціями із ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон".

У відповідності до пункту 201.8 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Приписами пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон", на момент здійснення господарських операцій судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено; постачальники позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі.

До матеріалів справи ВАТ "Полтавський ГЗК" надане документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив своїм контрагентам у попередньому податковому періоді суми ПДВ, за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2012 року сплачені суми ПДВ в розмірі 12 622 грн.

Тобто, з наведеного слідує, що всі господарські операції позивача з ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (зареєстрованою в Мінюсті 1490/20228) затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Згідно із п.20 вказаного порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву на такого постачальника за формою Д8, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки у відповідності до вимог Податкового кодексу України контрагенти ВАТ "Полтавський ГЗК" не зареєстрували виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з деклараціями з ПДВ за жовтень, листопад 2012 року, позивачем до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. /т.1, а.с.86-116/ та за листопад 2012 року /т.1, а.с. 52-84/ подані додатки №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" із скаргами на ДП "Дніпропетровський НВК "Електровозбудування", ПП "Макстрой-ВМ", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", ТОВ "ВП "Нафтохімобладнання", ТОВ "Сервіс-Корал", ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", ТОВ "Дніпропромрегіон", ТОВ "Компанія "Просвіт" ЛТД", ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом не спростовувалося /т.1 а.с. 120-243, т.4 а.с.122-157, т.5 а.с.1-49/.

Колегія суддів зауважує, що податковим органом не заперечується, що зазначені податкові накладні, які виписані позивачу його контрагентами, складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та позивачем додані заяви із скаргами на постачальників до декларацій за звітний період, в якому сформований на їх підставі податковий кредит.

Таким чином, при поданні податкових декларацій за звітний податковий період позивачем дотримано вимог абз.11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що є підставою для включення певних сум податку до складу податкового кредиту ВАТ "Полтавський ГЗК".

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що зазначений строк (365 календарних днів) ВАТ «Полтавський ГЗК» не порушено. За таких обставин, позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що ВАТ «Полтавський ГЗК» за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за жовтень- листопад 2012 року.

Колегія суддів зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

З досліджених реєстрів отриманих і виданих податкових накладних позивача за жовтень - листопад 2012 року /т.5, а.с. 170- 175, 194-206/ колегією суддів встановлено, що в реєстрі відображено отримання податкових накладних від ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозобудування», ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», TOB «ВП «Навтохімобладнання», TOB «Сервіс-Корал», TOB «Черкаський деревопросочувальний комбінат», TOB «Метінвест холдинг», TOB «Імпульс-Дон», TOB «Дніпропромрегіон», TOB «Компанія «Просвіт» ЛТД».

Із реєстрів виданих та отриманих податкових накладних вбачаються дійсні дати їх отримання, а саме жовтень - листопад 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за жовтень - листопад 2012 року, податкових накладних, отриманих позивачем відповідно в жовтні - листопаді 2012 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах. Оскільки, як зазначено вище, пунктом 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права у платника податку на податковий кредит визначено дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі накладної та відповідно, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Посилання податкового органу на невірне заповнення платником податків реєстру отриманих податкових накладних за жовтень, листопад 2012 року колегія суддів не бере до уваги, оскільки платник податків виконав всі вимоги статті 201.10 Податкового кодексу України, а саме: подав заяву з додатками, що є достатньою підставою для оформлення податкового кредиту згідно з вказаною нормою закону.

Щодо доводів апелянта про порушення позивачем Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) з посиланням на обов'язок товариства зазначати номенклатуру ЗП у рядку №5 реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень-листопад 2012 р. /т.5, а.с. 170-175, 194-206/ колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2.4 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1002 у графі 5 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:

ПНП - податкова накладна, складена на паперових носіях;

ПНЕ - електронна податкова накладна;

ЗП - заява платника та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

При заповненні реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивач керувався саме номенклатурою ПНП та ПНЕ, оскільки формував податковий кредит за наявних, однак не зареєстрованих у ЕДРПН, податкових накладних.

Номенклатура ЗП, відповідно до вимог порядку №1002 використовується саме у випадку відсутності у платника податку податкової накладної (в зв'язку із відмовою контрагента надати її) у разі формування податкового кредиту на підставі інших первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, доводи відповідача щодо обов'язку ВАТ «Полтавський ГЗК» зазначати номенклатуру ЗП у рядку №5 реєстру виданих та отриманих податкових накладних є необґрунтованими, оскільки у позивача були наявні податкові накладні його контрагентів за спірний період.

За таких обставин, зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12622 грн., розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 5550 грн. та 484 333 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19 та, як наслідок, задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду в частині задоволених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 816/605/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.07.2013 р.