Постанова № 32246155, 01.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа№ 910/1213/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Вашека І.І.;

від відповідача: представник за довіреністю Свердлік О.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної іпотечної установи

на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року

у справі №910/1213/13 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»

до Державної іпотечної установи

про стягнення 19 308,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Державної іпотечної установи на користь комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» 19 308,72 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на відсутність укладеного договору між сторонами на надання житлово-комунальних послуг та на невідповідність запропонованого позивачем договору типовому договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року апеляційну скаргу Державної іпотечної установи прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 22.05.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

20.05.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 без змін,а скаргу без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 01.07.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 29.07.2009 року Державна іпотечна установа стала власником 32-х квартир в будинку №18 по вул. Воровського у м. Кагарлик, що підтверджується довідкою комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації №803 від 06.10.2009 року «Про початок опалювального сезону в населених пунктах району у 2009 році» опалювальний сезон у населених пунктах Кагарлицького району розпочато з 15.10.2009 року.

Згідно з п. 2 наказу комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» від 14.10.2009 року №131 встановлено, що опалення будинку №18 по вул. Воровського розпочато з 03.11.2009 року.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19 308,72 грн., яка виникла у зв'язку з наданням послуг з централізованого опалення до будинку по вул. Воровського, 18 у м. Кагарлик.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.

Згідно статуту комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» предметом діяльності останнього є забезпечення тепловою енергією населення, бюджетних установ і організацій та споживачів незалежно від форм власності; виробництво енергії; транспортування теплової енергії тепловими мережами.

Статтею 25 вказаного закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року затверджено Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - правила №572).

Пунктом 7 правил №572 власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - правила №630).

Згідно з п. 8 правил №630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Однак, як слідує із матеріалів справи, сторонами у спірний період не було укладено договору на постачання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А неукладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013 року у справі №5017/2891/2012.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивач вчиняв дії щодо укладення з відповідачем договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно листа №6473-1 від 02.12.2009 року (а.с. 99), відповідачем відмовлено у підписанні запропонованого позивачем проекту договору, у зв'язку з тим, що він не відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.

Проте, відповідачем не зазначено саме в чому запропонований позивачем проект договору не відповідає за змістом встановленому законодавством типовому договору.

Тобто, виходячи з наведеного, слід зробити висновок, що позивач був позбавлений можливості усунути недоліки запропонованого ним проекту договору на надання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, сам факт отримання житлово-комунальних послуг відповідачем не заперечується.

Також, актом обстеження теплопостачання житлового будинку №18 по вул. Воровського в м. Кагарлик від 02.01.2013 року (а.с. 102), підтверджується той факт, що система опалення житлового будинку №18 по вул. Боровського в м. Кагарлик є єдиною.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 25 правил №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 26 правил №630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази відключення відповідача від мережі централізованого опалення в установленому порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач в період з 03.11.2009 року по 15.04.2010 року (з урахуванням пояснень та уточнень наданих в судовому засіданні 01.07.2013 року) забезпечив будинок №18 по вул. Воровського у м. Кагарлик централізованим опаленням, у тому числі 32 квартири, що належали відповідачу. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з п. 12. правил №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Однак, як вірно з'ясовано місцевим господарським судом, відповідач не виконував свої зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг опалення, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 19 308,72 грн., яка обрахована за тарифами, що встановлені рішенням Кагарлицької міської ради №13 від 20.01.2009 року на підставі актів зняття показників лічильників та розрахунків витрат теплової енергії на послуги теплопостачання будинком №18 по вул. Воровського у м. Кагарлик.

Вказана сума боргу також підтверджується наданим на вимогу суду розгорнутим розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням змін власників квартир в спірний період, який колегією суддів перевірено та встановлено його арифметичну правильність.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з Державної іпотечної установи на користь комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» 19 308,72 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі №910/1213/13 залишити без змін.

3. Справу №910/1213/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.