Рішення № 32246149, 08.07.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року справа № 919/577/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

(пр. Перемоги, буд. 107-А, м. Київ, 03115),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис"

(вул. Промислова, буд. 7, м. Севастополь, 99053)

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі по тексту позивач або банк) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (далі по тексту відповідач або товариство) про зобов'язання відповідача не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили передати з метою забезпечення вимог позивача, які випливають з Рамкової угоди №FW2201.203 від 05.01.2011 та укладених на її підставі кредитних договорів, у заставу АТ "ПроКредит Банк" шляхом укладення відповідних договорів застави/іпотеки на умовах типових договорів застави/іпотеки АТ "ПроКредит Банк" належне ТОВ "Промпродсервис" рухоме та/або нерухоме майно на вибір АТ "ПроКредит Банк", балансова вартість якого відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ "Промпродсервис" складатиме не менше 7 539 547,05 грн.

Позов мотивований порушення товариством умов Рамкової угоди та кредитних договорів, обтяженням забезпечення правами третіх осіб, відсутністю доступу чи інформації про місце знаходження предметів забезпечення та наявністю обставин, які можуть утруднити або унеможливити задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечення, що є відповідно до пункту 5.4. Рамкової угоди підставою для з'явлення у банку права вимагати від товариства додаткового чи іншого забезпечення, яке б відповідало вимогам позивача.

Ухвалою суду від 23.05.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Справа відкладалась у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України

У ході розгляду справи позивач подав суду заяву про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України. (арк.с. 89)

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ухвалою від 03.07.2013 судом було відмовлено у задоволенні клопотання банка у зв'язку з тим, що перелік майна відповідача та його баланс не входять до предмету доказування у цій справі, а позивач не довів наявність обставин, що перешкоджають їх наданню. Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на рішення від 17.04.2013 року по справі № 919/193/13-г, оскільки воно ще не набрало законної сили.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. (арк.с. 88)

Відповідач явку свого представників у судове засідання не забезпечили, вимоги ухвал суду від 23.05.2013, 06.06.2013 та від 14.06.2013 року не виконав, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

05.01.2011 між ТОВ "Промпродсервис" (позичальник) та ПАТ "ПроКредит Банк" (кредитор) було укладено Рамкову угоду №FW2201.203 (далі по тексту Угода, Рамкова угода), за змістом якої кредитор зобов'язався здійсніть кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами. (арк.с. 11-13)

Угодою були встановлені наступні ліміти умов кредитування позичальника, а саме: ліміт суми кредитування - еквівалент 15000000 грн, ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних (п. 2.2 Угоди).

На підставі Угоди між сторонами було укладено:

- 06.01.2011 договір про відкриття кредитної лінії №2201.41607/FW2201.203, відповідно до якої кредитор відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію (кредитна лінія) з розміром ліміту - 8 000 000 грн., дією ліміту - 06.01.2011 по 06.01.2012, розмір процентів за користування кредиту - 19%річних; з 07.01.2012 по 08.01.2013 - 6 000 000 грн. зі сплатою 22,0% річних;

- 10.01.2011 договір про надання траншу №2201.41680/FW2201.203 відповідно до якого позичальник отримав грошові кошти у сумі 2 000 000 грн. на строк користування 36 місяців зі сплатою 18,0% річних;

- 06.01.2012 договір про надання траншу №2201.42179/FW2201.203 відповідно до якого позичальник отримав грошові кошти у сумі 2 000 000 грн. на строк користування 24 місяців зі сплатою 23,0% річних (далі по тексту кредитні договори). (арк.с. 14-19)

Відповідно до пункту 9.2. Рамкової угоди позичальник був зобов'язаний, зокрема, добросовісно і належно виконувати умови договорів та письмових зобов'язань, наданих кредитору у зв'язку із дією договорів, не вчиняти дій та своєчасно усувати обставини, що можуть негативно вплинути на виконання умов договору (9.2.1); щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати належне їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності (9.2.2).

Згідно з пунктом 8.2 Угоди кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадках, зокрема, прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 банківські дні; наявності обставин, вказаних у п.п. 3.3.1-3.3.5 та/або порушення вимог п.п. 5.4, 9.2 Угоди.

Вимога кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір кредитора вручається або передається Позичальникові у порядку п. 12.2 Угоди (п. 8.3 Угоди).

Позичальник зобов'язаний достроково погасити увесь залишок кредиту протягом 5 банківський днів з дня виправлення позичальнику або поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі (п. 8.4 Угоди).

Відповідно до п. 8.6 Угоди у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

07.08.2012 банк звернувся до товариства з вимогою про повне дострокове погашення кредиту у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії 2201.41607/FW2201.2003 від 06.01.2011 та просив сплатити суму заборгованості з процентами з урахуванням пені та повне дострокове погашення кредиту за договорами про відкриття кредитної лінії №2201.41607/FW2201.203 від 06.01.2011, договору траншу №2201.41680/ FW2201.2003 від 10.01.2012, договору траншу №2201.42179/ FW2201.203 від 06.01.2012. Означена вимога була отримана позичальником 17.08.2012. (арк.с. 23-25).

Позивач заборгованість перед позивачем в установленому законом порядку не погасив.

Відповідно до пункту 4.4. Угоди у випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеними відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав з дати винесення заборгованості до дати повного її погашення.

Згідно з пунктом 10.2. Угоди при порушенні встановлених договорами строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менш ніж 15 грн у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевішувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.

Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється в день повного погашення заборгованості. Понесені збитки відшкодуються винною стороною у повному розмірі понад неустойки (п. 10.4 Угоди).

Згідно з розрахунком наданим банком станом на 29.04.2013 року розмір заборгованості товариства складає 11 549 047, 05 грн.

Відповідно до п.п. 11.1-11.2 Угода набирає чинності з моменту її підписання двома уповноваженими особами кредитора і позичальником, Угода укладена на строк дії ліміту строку кредитування, встановленого п. 2.2 Угоди. Закінчення строку дії угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладання з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитів на підставі Угоди. Усі інші умови Угоди, зобов'язання сторін , що виникли на підставі Угоди, зобов'язання щодо відповідальності, а також права та обов'язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов'язань.

У забезпечення кредитних зобов'язань були укладені наступні договори:

- 06.01.2011 між ТОВ "Промпродсервис" (заставодавець) та ПАТ "ПроКредит Банк" (заставодержатель) було укладено Договір застави товарів в обороті №126245-ДЗ1 за умовами якого для забезпечення повного виконання зобов'язань та вимог заставодержателя, заставодавець передав у заставу предмет застави, визначений п. 2.2 Договору застави - товари в обороті, що належать заставодавцю на праві власності, загальною заставною вартістю - 2 256 592 грн. 58 коп.;

- 06.01.2011 між ТОВ "Промпродсервис" (заставодавець) та ПАТ "ПроКредит Банк" (заставодержатель) було укладено Договір застави товарів в обороті №126245-ДЗ2 за умовами якого для забезпечення повного виконання зобов'язань та вимог заставодержателя, заставодавець передав у заставу предмет застави, визначений п. 2.2 Договору застави - товари в обороті, що належать заставодавцю на праві власності, загальною заставною вартістю - 1 058 200 грн. 00 коп.;

- 11.04.2011 між ПП "Царь-Риба" (заставодавець) та ПАТ "ПроКредит Банк" (заставодержатель) було укладено Договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П., зареєстровано у реєстрі за № 774, за умовами якого для забезпечення повного виконання зобов'язань та вимог заставодержателя, заставодавець передав у заставу предмет застави, визначений п. 2.2 Договору застави - рухоме майно автомобілі, що належать заставодавцю на праві власності, загальною заставною вартістю - 232 500 грн. 00 коп.;

- 05.01.2011 між ПП "Царь-Риба" (заставодавець) та ПАТ "ПроКредит Банк" (заставодержатель) було укладено Договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П., зареєстровано у реєстрі за № 15, за умовами якого для забезпечення повного виконання зобов'язань та вимог заставодержателя, заставодавець передав у заставу предмет застави, визначений п. 2.2 Договору застави - рухоме майно автомобілі, що належать заставодавцю на праві власності, загальною заставною вартістю -119 640 грн. 00 коп.;

- 05.01.2011 між ТОВ "Белізна " (іпотекодавець) та ПАТ "ПроКредит Банк" (іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П., зареєстровано у реєстрі за № 16, за умовами якого для забезпечення повного виконання зобов'язань та вимог заставодержателя, іпотекодавець передав у іпотеку предмет застави, визначений п. 2.2 Договору іпотеки - нерухоме майно комплекс будинків, будівель та споруд разом із земельною ділянкою, що розташовані у місті Севастополі, вул. Промислова, 7 та належать іпотекодавцю на праві власності, загальною заставною вартістю - 6 665 890 грн. 00 коп. (арк.с. 26-48)

Крім того, позивач зазначив, що у провадженні Гагарінського районного суду м. Севастополя знаходиться цивільна справа за позовом Точиліної І.Б. до Точиліна О.В. про поділ майна, яке є предметом іпотеки. Ухвалою Гагарінського суду міста Севастополя накладено арешт на вказане майно. (арк.с. 49-50)

Також, згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.04.2013 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ПП «Царь-Ріба» були реалізовані автомобілі, що були предметом договорів застави рухомого майна. (арк.с. 58-60)

Позивач зазначив, що відповідач порушує його права на одержання інформації та доступу до предметів забезпечення, що підтверджується рішення Господарського суду міста Севастополя від 17.04.2013 року та відповідними актами. (арк.с. 51-57, 61-62)

Банк вважає, що вказані обставини є відповідно до пункту 5.4. Рамкової угоди підставою вимагати у товариства надання додаткового забезпечення, що і стало підставою для пред'явлення цього позову.

Суд визнав позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 5.4. Рамкової угоди встановлено, що у випадку втрати, пошкодження, зменшення вартості предмета забезпечення, його обтяження правами інших осіб чи звернення стягнення на нього, погіршення фінансового стану Поручителя, відсутності доступу чи інформації про місце знаходження предметів забезпечення, наявності обставин, які погіршують (з великою ймовірністю погіршать у майбутньому) стан забезпечення чи можуть утруднити або унеможливити задоволення вимог Кредитора за рахунок забезпечення, а також у разі порушення Договорів Кредитор вправі вимагати, а Позичальник зобов'язаний надати у строк, встановлений Кредитором, додаткове чи інше забезпечення, яке б відповідало вимогам Кредитора.

Суд, враховуючи вищезазначені обставини, дійшов висновку про наявність підстав для застосування банком пункту 5.4. Рамкової угоди, разом з тим зазначає, що цім пунктом передбачено право позивача вимагати від відповідача додаткового чи іншого забезпечення, при цьому не зазначений строк протягом якого товариство повинно надати таке забезпечення, вказано, що такій строк повинен вказати банк.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням змісту пункту 5.4. Рамкової угоди та зазначеної норми права, строк для виконання зобов'язання передбаченого цим пунктом у відповідача повинен настати після спливу семиденного строку з дня пред'явлення відповідної вимоги позивачем, якщо у цій вимоги не буде зазначений інший строк.

Згідно з наданими представником позивача поясненнями банк письмову вимогу до відповідача про надання додаткового чи іншого забезпечення не направляв (арк.с. 90), а тому у товариства строк виконання зобов'язання не настав.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача, що відповідачу робились неодноразові усні пропозиції.

Пунктом 12.1. Угоди передбачено, якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачені умовами Угоди та кредитними договорами, здійснюються у письмовій або електронній формі. Рамковою угодою не передбачено можливості здійснення усного повідомлення. Крім того, позивачем не наданого доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою у будь-якій формі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Банком не надано належних та допустимих доказів пред'явлення товариству вимоги про надання додаткового та іншого забезпечення.

Пред'явлення позову таким доказом не є, оскільки подання позовної заяви до господарського суду (а не позичальнику) і надсилання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовим судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатись як вимога у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача з метою забезпечення вимог позивача передати у заставу банку рухоме та/або нерухоме майно шляхом укладення відповідних договорів застави/іпотеки на умовах типових договорів застави/іпотеки АТ "ПроКредит Банк", тобто фактично вимагає зобов'язати відповідача укласти відповідні договори на власних умовах.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 345 та 346 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; інші необхідні документи. Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

Як було зазначено вище банком було забезпечено виконання зобов'язань по Рамкової угоді та кредитним договорам шляхом укладання цілого ряду договорів про заставу та іпотеку і т.д.

Діючим законодавством не передбачено обов'язковість укладання додаткових договорів про заставу та іпотечних договорів, у тому числі і у разі невиконання позивальником та заставо/іпотекодавцями відповідно кредитних договорів та договорів забезпечення. Не передбачено це і статтею 611 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні правові наслідки порушення зобов'язання.

Крім того, банком не надано доказів, що надані суду типові договори застави/іпотеки затверджені в установленому законом порядку Кабінетом Міністрів України, уповноваженим на це Президентом України міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

З урахуванням зазначеного підстав для задоволення позову не має.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя Ю.В. Лотова