Постанова № 32246061, 02.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 903/467/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Стецик Н.В.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Грінко-Дніпро" на ухвалу господарського суду Волинської області від 22.05.13 р. у справі № 903/467/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю " Золотий екватор "

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро"

про стягнення 1339983,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.05.2013 року у справі № 903/467/13 (суддя Слободян П.Р.) задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" щодо вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТзОВ "Грінко - Дніпро" (м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя - 3, буд. 47, корпус 1, код 35112687), в межах ціни позову 1339983,74грн., які знаходяться на банківських рахунках:

- р/р 26002060196159 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;

- р/р 26005002092781 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670;

- р/р 26006001092781 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач - ТзОВ "Грінко-Дніпро" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що оскаржувана ухвала була винесена без виклику сторін. Також зазначає, що посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Присутній в судовому засіданні представник позивача усно зазначив, що вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а відтак просить залишити скаргу без задоволення.

Відповідач - ТзОВ "Нафто-Кредит Інвест" явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 22.05.2013 року у справі № 903/467/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі №903/467/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Дніпро", м. Дніпропетровськ та товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест", м. Луцьк про стягнення 1339983,74грн.

22 травня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк до господарського суду було подано заяву № 1446 від 22.05.2013р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ "Грінко - Дніпро" в межах ціни позову 1339983,74грн.

Заяву мотивовано тим, що заборгованість ТОВ "Грінко-Дніпро" перед ТОВ "Золотий екватор" становить 1339983,74 грн. та відповідач недобросовісно ставиться до виконання своїх зобов'язань за укладеними із позивачем договорами поставки нафтопродуктів, зокрема не здійснює погашення заборгованості, вимоги позивача щодо погашення боргу залишає без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідач-1 перебуває у скрутному фінансовому становищі. Так, останній не здійснює розрахунки із іншими постачальниками палива тривалий час (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. у справі №904/1007/13-г, якою апеляційна скарга ТзОВ "Грінко - Дніпро" залишена без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2013р. без змін). В даній справі зазначено, що відповідач (ТОВ "Грінко - Дніпро") немає можливості провести своєчасні розрахунки та просив реструктуризувати заборгованість в розмірі 190212,31грн. на період з 07.11.2012р до 31.01.2013р. Згідно з даними Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що додається випливає, що значна частина основних засобів Відповідача - 1 знаходяться під обтяженням згідно укладених договорів застави майна. Водночас, за наявності невиконаного зобов'язання перед позивачем, відповідачем -1 укладаються договори застави основних засобів та майнових прав на грошові платежі за наданні послуги за діючими договорами про надання послуг щодо вивезення побутових відходів на значні суми, що в кілька разів перевищують заборгованість (запис 25, 26, 27, 28, 29, 30 згідно даних Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна). Зокрема, останні обтяження були вчиненні 17.04.2013р. та 30.04.2013р. Таким чином, відповідачем - 1 здійснюються дії щодо витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання перед позивачем на суму 1339983,74грн.

Дані факти свідчать про незадовільний фінансовий стан Відповідача - 1 по справі та дають обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання можливого в майбутньому рішення господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України, особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Невжиття вказаних заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 ). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість поданої заяви та необхідність її задоволення, оскільки невжиття таких заходів може призвести до суттєвого утруднення виконання судового рішення з огляду на те, що прийняття у справі остаточного рішення та набрання рішенням суду законної сили може минути значний проміжок часу, то вжиття заходів до забезпечення позову є необхідною та обов'язковою умовою забезпечення виконання рішення суду.

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 22.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Грінко-Дніпро" № 262 від 01.06.2013 р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 22.05.2013 року у справі № 903/467/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.