Рішення № 32245912, 01.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/34/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

01.07.2013 Справа № 908/1293/13

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна", 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С.", 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119

про стягнення заборгованості в розмірі 2 967,54 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Левандовский Р.Л., довіреність від 23.04.13 № 90

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

15.04.13 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" (далі ТОВ "Поліпласт-Україна") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С." (надалі ТОВ "В.В.С.") за договором від 22.12.11 № ПХ-00012/11 заборгованості в сумі 2 967,54 грн., з якої: 2 500 грн. основний борг, 372,95 грн. пені, 20 грн. індексу інфляції та 74,59 грн. 3% річних.

У відповідності до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), 15.04.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "Поліпласт-Україна" за вих. від 09.04.13 № 75 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.04.13 судом порушено провадження у справі № 908/1293/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/34/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.05.13.

Ухвалою від 15.05.13 судом заявою представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 01.07.13, розгляд справи відкладено на 01.07.13.

У засіданні суду 01.07.13, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено позивача про дату складення повного рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вказував наступне. 22.12.11 між сторонами у справі укладено договір поставки № ПХ-00012/11, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу хімічну продукцію на загальну суму 4 500 грн., що підтверджується видатковою накладною від 20.03.12 № 293, копія якої містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково в сумі 2000 грн. Отже, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 2 500 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 372,95 грн. - пені, 20 грн. індексу інфляції та 74,59 грн. - 3% річних. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму загальної заборгованості в розмірі 2 967,54 грн., з якої: 2 500 грн. основний борг, 372,95 грн. пені, 20 грн. індексу інфляції та 74,59 грн. 3% річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.04.13, тобто станом на час порушення провадження у справі № 908/1293/13, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С." є: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.11 між товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "В.В.С." (Покупець) укладено договір № ПХ-00012/11, за умовами якого (п. 1.2. договору) Постачальник зобов'язався продавати покупцеві хімічну продукцію, згідно з узгодженим сторонами замовленням та зазначену в накладних, а Покупець зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що загальна сума договору складається з суми вказаних в накладних кожної партії товару.

Кількість товару визначається згідно видаткових накладних (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, Постачальник зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом п'яти банківських днів з моменту передплати, або згідно з п. 3.6. договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.12, але до повного виконання сторонами своїх обов'язків (5.3. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

За своєю правовою природою укладений між сторонами 22.12.11 договір № ПХ-00012/11 є договором поставки.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/1293/13, 20.03.12 на виконання умов спірного договору ТОВ "Поліпласт-Україна" поставлено відповідачу товар - поліпласт 1 МБ у кількості 600 кг на загальну суму 4 500 грн., у т.ч. з ПДВ.

Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану суму підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної від 20.03.12 № РН-0000293, яка містяться в матеріалах справи. Зміст видаткової накладної від 20.03.12 № РН-0000293 свідчить, що товар був прийнятий відповідачем без жодних претензій та зауважень.

Згідно з п.п. 3.4., 3.5. договору, в окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін оплата за товар може передбачатись в розмірі передплати 50 % від вартості товару. Передплата має бути перерахована Постачальнику не пізніше 3-х банківських днів з моменту надходження рахунку у Покупця. Остаточний розрахунок Покупець проводить не пізніше 7 календарних днів з часу отримання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково на суму 2000 грн., чим порушив умови договору.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 908/1293/13 в суді, основний борг відповідача за поставлений товар за спірним договором складає 2 500 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 2 500 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога ТОВ "Поліпласт-Україна" про стягнення 2 500 грн. основного боргу з відповідача на підставі договору від 22.12.11 № ПХ-00012/11 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору від 22.12.11 передбачено, що у випадку порушення умов договору щодо оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної одлікової ставки Національного Банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем надано розрахунок штрафної санкції (пені) в розмірі 372,95 грн. за період з 27.03.12 по 25.03.13.

Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами справи № 908/1293/13 доведено.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за 6 місяців з моменту порушення зобов'язання.

З урахуванням викладеного, а також вимог норм ст. 253 ЦК України, сума пені за розрахунком суду становить 186,48 грн., яка нарахована судом за період з 28.03.12 по 25.09.12 (182 дня) на суму боргу 2 500 грн. за поставлений товар за видатковою накладною від 20.03.12.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 186,48 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 74,59 грн. за період з 27.03.12 по 25.03.13.

Разом з тим, згідно з розрахунком суду, який здійснений з урахуванням вимог ст. 253 ЦК України, 3 % річних нараховуються за період з 28.03.12 по 25.03.13 та становлять 74,43 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються через необґрунтованість.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 грн. індексу інфляції за період березень 2012 року, вересень 2012 року, грудень 2012 та січень 2013 року.

Розглянувши вказаний розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що здійснений розрахунок позивача за березень 2012 року не відповідає приписам Рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так, із змісту зазначеного листу Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. вбачається, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. З урахуванням наведених рекомендацій, вимоги позивача про нарахування індексу інфляції за березень 2012 року в сумі 7,50 грн. відхиляються судом через необґрунтованість.

Решта сума вимог про стягнення індексу інфляції в сумі 12,5 грн. за період вересень 2012 року, грудень 2012 року та січень 2013 року розрахована позивачем вірно, у зв'язку з чим, задовольняється судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1 607,95 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 48, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С." (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, код ЄДРПОУ 32419858) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-Україна" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89, код ЄДРПОУ 35839874, п/р 26008301016020 в ПАТ «ВТБ Банк» в м. Києві, МФО 321767) - 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 186 (сто вісімдесят шість) грн. 48 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн. 43 коп. 3% річних, 12 (дванадцять) грн. 50 коп. індексу інфляції та 1 607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 95 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 05.07.13.

Суддя В.Л. Корсун