Рішення № 32244143, 01.07.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 1319/9268/2012

пр.№ 2/464/274/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2013року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Борейка С.В.

при секретарі Калітовській А.Б.

з участю: представника позивача Тимрук Н.Б.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за первісним позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_4 про припинення договору поруки,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, у якому з уточненням просить стягнути солідарно з відповідачів 101 547,04 дол. США, що в еквіваленті становить 811 665,49 грн., та пеню у розмірі 7 121,11 дол. США, що в еквіваленті становить 56 919,04 грн.; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у розмірі 1863,75 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_4 23.10.2007 р. укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно якого останній отримав кредит в сумі 63 000 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки із ОСОБА_2, відповідно до якого відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Оскільки відповідач ОСОБА_4 умови кредитного договору не виконує належним чином, зокрема порушив графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, просить позов повністю задовольнити та достроково стягнути заборгованість, що виникла та станом на 21.11.2012 р. становить у грошовому еквіваленті 868 584,53 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою /протокольною ухвалою суду від 14.12.12 р. прийнятий до одного провадження із первісним позовом/, у якій просить припинити договір поруки №151827 від 23.10.2007 р. укладеного із ПАТ «УкрСиббанк». В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що договір про надання споживчого кредиту укладався третьою особою з метою придбання нерухомості, однак третя особа подала відповідачу підроблений договір купівлі-продажу нерухомості, що в подальшому призвело до поставлення позивача у складне матеріальне становище, оскільки така була переконана, що придбана нерухомість забезпечить виконання основного зобов'язання. Крім цього, покликається на те, що у договорі поруки відсутні права банку на збільшення зобов'язання без згоди поручителя та збільшення відповідачем розміру відповідальності шляхом підвищення процентної ставки користування кредитними коштами - всі ці обставини, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, є підставою для припинення договору поруки. Просить зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник позивача/відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні повністю підтримав первісний позов; дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Зустрічний позов заперечив, покликаючись на наступне: доводи позивача про неповідомлення його, як поручителя про збільшення процентної ставки за кредитним договором, що призвело до збільшення його обсягу відповідальності, суперечить умовам кредитного договору та договору поруки, яким передбачено право банку збільшувати процентну ставку, а поручителю, згідно з договору поруки, добре відомі усі умови основного договору, а тому додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди із останнім щодо зміни основного договору не потребує, оскільки поручитель дав згоду на можливу зміну основного зобов'язання у майбутньому, підписавши договір поруки. Разом із тим, укладення додаткової угоди між банком і позичальником жодним чином не збільшив відповільності поручителя, оскільки останній укладаючи договір поруки, надав згоду на будь-яке збільшення процентної ставки, а така додаткова угода лише визначила розмір такого зобов'язання, а тому обставини викладені у зустрічному позові жодним чином не можуть бути підставами для припинення договору поруки.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача заперечили первісний позов щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором; повністю підтримала позовні вимоги зустрічного позову, дали пояснення аналогічні змісту зустрічного позову.

Відповідача/третя особа у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив; заяви про слухання справи у його відсутності до суду не надійшло, а тому суд приходить до висновку про слухання справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Щодо позовної вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_4 суд приходить до висновку про задоволення з надалі викладених підстав.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 11238574000, згідно з яким позивач надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 63 000,00 доларів США строком до 23 жовтня 2028 року зі сплатою 12,90 % річних за користування кредитом та згідно умов якого відповідач зобов'язувався здійснювати погашення кредиту із сплатою нарахованих відсотків згідно встановленого графіка погашення кредиту Додатку №1 до договору; позичальник зобов'язується повертати кредит, нараховані проценти за його користуванням та всі інші виплати, передбачені договором.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.610 цього ж Кодексу порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, п.3.4.4 кредитного договору - у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати за кредит - банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором та за порушення строків повернення кредиту позичальнику нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (п.4.1 вказаного договору).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_4 умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком повернення кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 21.11.2012 року борг позичальника перед позивачем за кредитним договором №11238574000 від 23.10.2007 р. становить 108 668,15 дол.США, з яких: 60 249,65 дол.США - заборгованість за кредитом, 41 297,39 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 121,11 дол.США - пеня за несвоєчасне погашення платежів, а всього в грошовому еквіваленті 868 584.53 грн.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, не повернув отриманий кредит, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_4 законна, обґрунтована, ґрунтується на укладеному між сторонами кредитному договорі, а тому слід стягнути із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 868 584.53 грн.

Щодо позовної вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_2 та вимог зустрічної позовної заяви суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2007 року мід АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 23 жовтня 2007 року № 11238574000, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем можу бути одна особа або кілька осіб.

З роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п.22 постанови від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується із зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованість поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Суд приходить до висновку, що даним положенням договору поруки закріплено норму, якою договір поруки діє тільки у тому випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення. Разом із тим, договір поруки не містить положення яке би передбачало можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.

Так, листами від 18.06.2008 року №57951 ДР та від 17.07.2008 р. № 90525 ДР ОСОБА_4 повідомлений про зміну банком процентної ставки за користування ним кредитними коштами за кредитним договором із 07 липня 2008 року на 2 проценти річних /а.с.177, 180/.

Враховуючи те, що з обставин справи не вбачається інформованість поручителя і його згода на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК України порука позивача припиняється, оскільки відповідачем було змінено основне зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача.

Щодо твердження відповідача про право банку змінювати відсоткову ставку у сторону збільшення, тобто в односторонньому порядку /п.1.3.2 договору про надання споживчого кредиту/, та відсутністю обов'язку останнього повідомляти поручителя про зміну умов договору, суд вказує наступне.

Позивач у зустрічному позові, доповненнях до нього та поясненнях даних суду, просить припинити договір поруки з тих підстав, що він не надав згоди на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок зміни умов основного зобов'язання, а не через наявність факту збільшення зобов'язання шляхом підвищення процентної ставки за кредитним договором, а тому суд приходить до висновку, що твердження відповідача, спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.

Згідно із ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому дані докази повинні бути належними і допустимими, як це передбачено ст.ст.58-59 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхилюючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно з ст.559 цього ж Кодексу порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його від повільності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає до задоволення у повному обсязі та слід припинити договір поруки від 23 жовтня 2007 року №151827, оскільки відповідачем не подано жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач був повідомлений про зміну розміру процентної ставки за основним зобов'язанням, та що він надав згоду на таку зміну, а тому у вимозі про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приходить до наступного. Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Також з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню понесені позивачем за первісним позовом судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. ( 850 грн. за подання заяви про видачу судового наказу та 850 грн. при поданні позовної заяви), послуги за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 163,75 грн.( 43,75 грн. при поданні заяви про видачу судового наказу та 120 грн. при поданні позовної заяви), а всього 1863,75 грн.

Так, ч.3 ст.88 цього ж Кодексу, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Разом із тим, оскільки визнання договору поруки відсосить до вимог немайнового характеру, то із ПАТ «УкрСиббанк» підлягає стягнення 114 грн. 70 коп. судового збору в дохід держави.

На підставі ст.ст. 553, 559, 610, 1054 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 р. №5, керуючись ст. 10, 57-59, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ( ЄДРПОУ 09807750) 868 584 /вісімсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири/ гривні 53 копійок заборгованості за кредитним договором №11238574000 від 23.10.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ( ЄДРПОУ 09807750) 1863,75 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_4 про припинення договору поруки - задовольнити повністю.

Визнати припиненим договір поруки від 23 жовтня 2007 року №151827 укладений між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2.

Стягнути із публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ( ЄДРПОУ 09807750) судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий