Рішення № 32241608, 02.07.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 Справа № 917/286/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС", 36014, м. Полтава, вул. Грушевського, 20 кв. 1

До відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 36040, АДРЕСА_2

Про стягнення 55 385,27 грн., в т.ч. 53 869,88 грн. - заборгованість відповідача (з урахування індексу інфляції) за отримані ТМЦ по видатковій накладній № ДС-0000133 від 29.02.2012 р. та 1 515,39 грн. - 3% річних,

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача Іванов О.А. (див. протокол судового засідання)

від відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 (див. протокол судового засідання)

02.07.2013 року у судовому засіданні відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 18.06.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на надання відповідачу можливості підготувати письмове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Суть спору: Стягується 55 385, 27 грн., в т.ч. 53 869, 88 грн. - заборгованість відповідача ( з урахування індексу інфляції) за отримані ТМЦ по видатковій накладній №ДС-0000133 від 29.02.2012р. та 1 515, 39 грн. - 3% річних.

Відповідач на позовні вимоги відреагував відзивом № 24 від 18.03.2013 року, що прийнятий канцелярією ГСПО 21.03.2013 року за вх. № 4005 (т. 1, а.с. 20-21), у якому стверджує про неотримання будь-яких товарно-матеріальних цінностей від відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 53 441,42 грн. на підставі видаткової накладної № ДС-0000133 від 29.02.2012 р. та довіреності на отримання товару № 2 від 29.02.2012 року.

Відповідач розрахунки за отриману продукцію не здійснив.

Претензію позивача № 23/11 від 23.11.2012 року про сплату заборгованості в сумі 53 441,42 грн. відповідач залишив без реагування.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Полтава перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС", м. Полтава за отримані товарно-матеріальні цінності по ТТН № ДС-0000133 від 29.02.2012 р. за довіреністю № 2 від 29.02.2012 р. склала 53 441,42 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що директор ТОВ "Компанія ДС" вчинив щодо нього протиправні дії, а саме: неправомірно заволодів ключами електронного підпису та бланками з відтиском печатки та підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, підробив копії видаткової накладної та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Для підтвердження зазначених обставин відповідач - ФОП ОСОБА_2 просить призначити судово-технічну експертизу, подавши до суду відповідне письмове клопотання № 23 від 18.03.2013 р. та доповнення до нього № 34 від 15.04.2013 р.

Позивач проти заявленого ФОП ОСОБА_2 клопотання заперечує.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. визначено, що експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно п. 5 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належним засобом доказування в даному випадку може бути акт відповідного державного правоохоронного органу про притягнення до відповідальності винних осіб за вчинення зазначених відповідачем правопорушень. Такий акт в матеріалах справи відсутній. Натомість, до матеріалів справи долучена копія постанови Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві гр. ОСОБА_2 по ст. 296 Кримінального кодексу України.

З огляду на необґрунтованість тверджень позивача щодо необхідності отримання спеціальних знань з питань, що виникають при вирішенні даного господарського спору, суд відмовив в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи.

Згідно п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару., а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок втрат від інфляції в розмірі 428,76 грн. за березень, вересень, грудень 2012 року та січень 2013 року та 3% річних - 1 515,39 грн. за період 08.03.2012 р. по 14.02.2013 р.

За допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга Еліт + база «Банкрутство підприємств» версія 9.1.3 суд здійснив перерахунок втрат від інфляції та 3% річних за вказані періоди і сума останніх склала 427,52 грн. та 1 511,00 грн. відповідно за наступним:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїіберезень 201253441.421.003160.3253601.74вересень 201253441.421.00153.4453494.86грудень 201253441.421.002106.8853548.30січень 201353441.421.002106.8853548.30 427.52 Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів53441.4208.03.2012 - 14.02.20133443 %1511.00

В задоволенні вимог позивача в частині стягнення 1,24 грн. втрат від інфляції та 4,39 грн. 3% річних суд відмовив за недоведеністю щодо розмірів.

За викладеного, враховуючи підтвердження прострочення відповідачем грошового зобов'язання матеріалами справи, вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 55 379,94 грн. (53 441,42 грн. заборгованість відповідача за отримані ТМЦ по видатковій накладній № ДС-0000133 від 29.02.2012 р. + 427,52 грн. втрати від інфляції + 1 511,00 грн. 3% річних).

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (36040, АДРЕСА_2, іпн НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ПАТ «БанкПетрокоммерц-Україна», МФО 300120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" (36014, м. Полтава, вул. Грушевського, 20 кв. 1, код ЄДРПОУ 30031551) - 55 379,94 грн., в т.ч. 53 868,94 грн. - заборгованість відповідача (з урахування індексу інфляції) за отримані ТМЦ по видатковій накладній № ДС-0000133 від 29.02.2012 р. та 1 511,00 грн. - 3% річних; судовий збір - 1 720,33 грн.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В частині стягнення 1,24 грн. втрат від інфляції та 4,39 грн. 3% річних - відмовити.

Повне рішення складено 05.07.2013 року

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.