08.07.2013 Справа № 756/2162/13-ц
УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є
____________
ун. №756/2162/13-ц
Справа №2/756/1676/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2013 Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Підгородецької О.Ю., Онищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом до відповідачів в якому посилався на те, що в результаті затоплень, які сталися з вини ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) та ЖЕК - 514 Комунального підприємство «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві (далі - відповідач 2) йому було завдано матеріальної шкоди у зв'язку із чим, просив стягнути на свою користь з відповідача 1 14608 грн. матеріальних збитків, 500 грн. витрат на оплату проведеної експертизи та компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн., з відповідача 2 відшкодування шкоди завданої внаслідок затоплення квартири в розмірі 8355,20 грн., витрат на оплату експертизи в розмірі 500 грн. та 5000 грн. компенсації моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві з урахуванням змін до неї.
Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що вини в діях його довірителя немає, причини залиття квартири позивача чітко не встановлено, а розмір заподіяної в наслідок залиття шкоди підтверджується неналежними доказами, які суд не повинен брати до уваги. Проти стягнення моральної шкоди також заперечував, оскільки її розмір та наявність не підтверджена належними та допустимими доказами.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що затоплення квартири позивача сталося внаслідок попадання в каналізаційну мережу стороннього предмету, який потрапив туди не з його вини, а тому, підстав для стягнення коштів немає. Також проти стягнення моральної шкоди заперечував з підстав її недоведеності.
Вислухавши пояснення представника позивача, пояснення представників відповідачів, допитавши заявлених сторонами свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, в січні 2011 року внаслідок халатного ставлення відповідача 1 до санітарно - технічного обладнання, що виразилося у протіканні змішувача на кухні квартири АДРЕСА_1, сталося залиття квартири позивача, що підтверджується актом від 15.01.2011 року (а.с.7). В результаті зазначеного залиття, було пошкоджено підлогу (паркет) площею 13,2 кв. м., стелю (водоемульсійне фарбування) площею 13,2 кв. м., стеля на кухні (водоемульсійне фарбування) площею 5,9 кв. м., стіни (шпалери покращеної якості) площею 16,8 кв. м, підлогу (ламінат) площею 5,9 кв. м., стіни в санвузлі (водоемульсійне фарбування) площею 9,6 кв. м.
21.04.2011 року в результаті потрапляння в каналізаційну мережу стороннього предмету сталося затоплення квартири позивача в результаті чого, було пошкоджено стіни (шпалери покращеної якості) площею 31,8 кв. м., стіни в коридорі (шпалери покращеної якості) площею 3 кв. м., підлогу (ламінат) площею 9,2 кв. м., стіни на кухні (шпалери покращеної якості площею 21,7 кв. м., стіни в санвузлі (водоемульсійне фарбування) площею 17, 5 кв. м., що підтверджується актом від 22.04.2011 року (а.с.8).
З пояснень представника позивача слідує, що у зв'язку із халатним ставленням відповідача 1 до санітарно - технічного обладнання в своїй квартирі, з причин відсутності його в належній йому квартирі деякий час, на кухні постійно протікав змішувач і вода потрапляла в квартиру позивача. Позивач в належній йому квартирі фактично не проживає і не міг раніше виявити ознаки залиття. Після того як факт залиття було виявлено, він звернувся до представників ЖЕК - 514, якими було проведення обстеження причин залиття в результаті чого було встановлено, що винуватцем залиття є відповідач 1. Коли відповідач 1 приїхав додому представником ЖЕК - 514 було виявлено факт протікання змішувача.
Дана обставина була підтверджена показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3
Відповідно до приписів ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача 1 про те, що залиття не могло трапитися з вини його довірителя, оскільки ним було вжито всіх необхідних заходів щоб цього не трапилося крім того, на його думку достовірно не встановлено причини залиття, оскільки дані обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Таким чином суд вважає, що відповідачем 1 не доведено відсутність його вини, що спричинили настання матеріальної шкоди для позивача.
Крім цього 21.04.2011 року в результаті потрапляння в каналізаційну мережу стороннього предмету сталося залиття квартири позивача.
З показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 вбачається, що до ЖЕК - 514 надійшло повідомлення про затоплення квартири позивача. На адресу квартири було направлено ремонтну бригаду, яка в підвалі будинку прочистила каналізаційну трубу, з якої було вилучено сторонній предмет і аварію було усунуто.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що коли вона потрапила в квартиру позивача нею було виявлено затоплення квартири фекаліями з каналізаційної мережі про що одразу було повідомлено представника обслуговуючої організації.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні пояснив, що його вини в затопленні квартири позивача немає, оскільки він вчинював усіх необхідних заходів щодо профілактики каналізаційних мереж, що підтверджується журналами слюсарів - сантехніків, а сторонній предмет потрапив в каналізаційну мережу з вини будь - якого мешканця під'їзду.
З такими висновками представника відповідача 2 суд погодитися не може виходячи із наступного.
З матеріалів справи та пояснень представника відповідача 2 слідує, що на його думку, позовні вимоги в частині стягнення з нього грошових коштів у зв'язку із затопленням квартири позивача задоволенню не підлягають, оскільки його вини, в завданні позивачу матеріальної шкоди не вбачається.
За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України, що регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідач 2 зобов'язаний підтримувати каналізаційні мережі у належному стані, постійно слідкувати за їх технічним станом та при виявленні перших ознак несправностей, негайно лагодити їх з метою відсторонення настання негативних наслідків для нормального життя мешканців.
Таким чином, враховуючи те, що каналізаційні мережі були відремонтовані відповідачем 2 лише після настання негативних наслідків для позивача та за його зверненням, то суд приходить до висновку про наявність вини відповідача 2 у заподіянні позивачу збитків, яка виразилася у його бездіяльності щодо належного утримання каналізаційних мереж.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу, чого ними зроблено не було.
Суд звертає увагу на те, що відповідачі не надали належних та допустимих доказів того, що вина сталася саме не з їх вини, а з вини третіх осіб чи самого позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідачів суми матеріального збитку в тому розмірі, який зазначений у наданому ним розрахунку.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.
Так, ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести потерпілим для відновлення їх квартири у зв'язку з її залиттям.
В судовому засіданні представник відповідача 1 не погоджувався з розміром матеріальної шкоди, яку визначив позивач та вказав на те, що висновок спеціаліста з будівельно - технічних питань від 12.09.2011 року не може розцінюватися судом як належний доказ розміру збитків, оскільки ним не було враховано знос майна, яке було пошкоджено внаслідок залиття.
З такими висновками представника відповідача 1 суд погодитися не може, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях самого представника.
Крім цього в судовому засіданні судом неодноразово було роз'яснено сторонам право заявити клопотання про призначення експертизи з метою визначення розміру завданих збитків та роз'яснено наслідки не подання такого клопотання однак, жодний із учасників справи не скористався своїм правом на звернення до суду із зазначеним клопотанням.
Отже, суд приходить до висновку про те, що наданий позивачем розрахунок завданих йому збитків відповідає дійсним обставинам справи.
Щодо моральних збитків, то суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Частиною 1 ст.23 ЦК України гарантоване право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П.3 ч.2 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з нормою ч.1 ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням внаслідок залиття його квартири, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі по 500,00 грн. та стягнути цю суму з відповідачів на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково;
Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві (м. Київ, вул. Попова, 1, код ЄДРПОУ 33597216) на користь ОСОБА_1 збитки завдані внаслідок затоплення квартири в розмірі 8 355 (вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп.,витрати на проведення експертизи в розмірі 500 (п'ятсот) грн., моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.;
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 збитки завдані внаслідок залиття квартири в розмірі 14 608 (чотирнадцять тисяч шістсот вісім) грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 500 (п'ятсот) грн., моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.;
Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві (м. Київ, вул. Попова, 1, код ЄДРПОУ 33597216) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.;
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.;
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.
Суддя О.В. Диба
Судове рішення № 32241345, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/2162/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: