Рішення № 32240449, 03.07.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Головіна Т.М.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 1203/6705/12

Провадження № 22ц/782/1343/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Украінцевої Л.Д., Іванової І.П.

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне відділення на рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 25 лютого 2013 року за позовом ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління до ОСОБА_2, 3-ті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення на заставлене майно,-

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2012 року позивач в особі ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, 3-ті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4, обґрунтовуючи його тим, що 5 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за №ПК 385/07-00 строком до 5 листопада 2032 року про надання йому у тимчасове користування грошей у розмірі 153000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ними у той же день було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого був вказаний будинок, який належав ОСОБА_3 на праві власності. Цим же нотаріусом була накладена заборона на відчуження цього будинку до припинення або розірвання договору іпотеки.

Крім того, 24 січня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір за №ПК 19/08-00 строком до 24 січня 2033 року, згідно якого Банк надав їй кредитні кошти у сумі 151000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, в забезпечення виконання якого між ними також було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого була вищезазначена квартира, яка належала їй на праві власності і на яку цим же нотаріусом також була накладена заборона на її відчуження до припинення або розірвання договору іпотеки.

Проте незважаючи на заборгованість по кредитним договорам ОСОБА_3 і ОСОБА_4, від імені якої по довіреності діяв ОСОБА_3, 1 грудня 2008 року уклали з ОСОБА_2 договори купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.

Посилаючись на зазначені обставини і враховуючи вимоги Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого у разі переходу права власності (права господарського володіння) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною і для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження майна іпотекою і особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статусу іпотекодавця, а також має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором та у зв`язку з невиконанням позичальниками (3-ми особами) кредитних договорів, за якими станом на 25.07.2012 року утворилась заборгованість, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банка в розмірі 3.969.552 грн. 71 коп. шляхом звернення стягнення на вищезазначені будинок та квартиру.

Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська від 25 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ „КБ „Надра" в особі філії ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління було відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права та ухвалити нове рішення яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце, день та час слухання справи в суді апеляційної інстанції відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить його підпис на а.с.214, а 3-ті особи по справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у порядку ч.ч.4, 6 ст.74 ЦПУ України телеграмами, але до судового засідання вони не з'явились і про причини своєї неявки суд не повідомили.

Тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст.4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. А відповідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, у відповідності із ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було не в повному обсязі.

Судом встановлено, що 5 листопада 2007 року між позивачем - ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за №ПК 385/07-00 строком до 5 листопада 2032 року про надання йому у тимчасове користування грошей у розмірі 153000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ними у той же день було укладено, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого був вказаний будинок, який належав ОСОБА_3 на праві власності. Цим же нотаріусом була накладена заборона на відчуження цього будинку до припинення або розірвання договору іпотеки.

Крім того, 24 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір за №ПК 19/08-00 строком до 24 січня 2033 року, згідно якого Банк надав їй кредитні кошти у сумі 151000 дол. США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, в забезпечення виконання якого між ними також було нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого була вищезазначена квартира, яка належала їй на праві власності і на яку цим же нотаріусом також була накладена заборона на її відчуження до припинення або розірвання договору іпотеки.

1 грудня 2008 року між ОСОБА_3, який діяв на той час за довіреністю від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі №25040, після чого ОСОБА_2 зареєстрував право власності на цю квартиру в МКП «БТІ». У цей же день між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2, посвідчений тим же приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі №25041, після чого ОСОБА_2 також зареєстрував право власності на цей будинок в МКП «БТІ».

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна і його право власності набуто та зареєстровано у встановленому законом порядку, тобто правомірно.

Між тим, до такого висновку суд першої інстанції дійшов поспішно.

Згідно зі ст.ст.3 та 4 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотеко держателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством; державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою.

Відповідно до ст.17 вищезазначеного Закону України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої у іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди), іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, також що рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 19 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності на майно і усунення перешкод у користуванні власністю позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Суд зобов`язав вказаний банк усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, тобто квартирою, розташованою у АДРЕСА_1 та будинком, розташованим у АДРЕСА_2, які були предметами договорів іпотеки, та зняв заборону на відчуження вказаного майна, а в задоволенні інших вимог відмовив.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 8 серпня 2012 року рішення вказаного суду 1-ої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 було скасовано та постановлено нове рішення яким у задоволенні позову йому було відмовлено. В іншій частині рішення суду було залишено без змін. При цьому апеляційним судом було встановлено, що висновки суду 1-ої інстанції про те, що не має підстав вважати, що іпотека є дійсною і для ОСОБА_2 є хибною, оскільки не відповідає змісту закону, крім того, було встановлено також, що відсутність запису про заборону на відчуження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на статус заставного майна не впливає.

Проте суд 1-ої інстанції на вищезазначене певної уваги не звернув.

Встановлено, що 1 грудня 2008 року, тобто в той час, коли заборона відчуження вищевказаного нерухомого майна була знята, відповідач придбав його у 3-х осіб по справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що 3-ті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мають заборгованість перед банком, відомостей про погашення ними своїх грошових зобов`язань перед банком немає, лист, яким було повідомлено нотаріуса про зняття заборони на відчуження вищевказаного нерухомого майна є підробленим, особою, яка не є працівником банку, а тому іпотека є дійсною.

Доказів на підтвердження того, що 3-ті особи не мають боргових зобов`язань перед банком суду не надано.

В силу ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, і тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною і для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, оскільки іпотека на спірне нерухоме майно не припинила свою дію, зобов`язання забезпечене іпотекою не виконано, то іпотека зберігає чинність і при переході права власності на предмет іпотеки до відповідача, тобто ОСОБА_2

Згідно ст.33 вищезазначеного Закону України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин і з урахуванням вимог ч.ч.2 і 3 ст.35 цього ж Закону України, згідно з якими положення ч.1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, у встановленому законом порядку, та не перешкоджає йому здійснювати свої права, визначені ст.12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження або втрату предмета іпотеки, позивач, на думку судової колегії, обґрунтовано наполягав на зверненні стягнення з відповідача на вищезазначене заставлене майно у вигляді будинку з господарсько-побутовими будівлями та квартиру.

Згідно зі ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Тому, враховуючи, що судом неправильно було застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням по ній нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

В той же час рішення суду першої інстанції стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитними договорами відповідає вимогам закону, оскільки відповідач, як встановив суд, стороною по кредитним угодам, укладених з ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне управління, тобто позивачем, не був і будь-яких кредитних зобов`язань перед цим банком не має, в зв`язку з чим суд обґрунтовано відмовив позивачу у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне відділення задовольнити частково.

Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 25 лютого 2013 року змінити, скасувати його в частині відмови у позові ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне відділення до ОСОБА_2, 3-ті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно та ухвалити по справі в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне відділення задовольнити.

Звернути стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „КБ „Надра" в особі відділення ПАТ „КБ „Надра" Луганське регіональне відділення (Р/р №29097153328001 в ПАТ «КБ «Надра» м.Київ, МФО 380764, код 20025456) на заставлене майно, а саме: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований у АДРЕСА_2, що є предметом по Договору іпотеки від 05.11.2007 року за реєстровим номером 38 і квартиру, розташовану у АДРЕСА_1, що є предметом по Договору іпотеки від 24.01.2008 року за реєстровим номером 53.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: