Рішення № 32239974, 27.05.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/676/13- ц Номер провадження 2/123/1016/2013

27.05.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого, судді Гуріної О.В.

за участю секретаря Малеванової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.06.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №306/07-А, згідно з умовами якого відповідачеві було відкрита невідновлювальна кредитна лінія в межах загальної суми 46 089 грн. зі строком повернення кредиту не пізніше 11.06.2012 року. Заочним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 05.03.2010 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» стягнута заборгованість, що виникла за кредитним договором №306/-07-А від 11.06.2007 року станом на 21.12.2009 року в розмірі 38 568,83 грн. та судові витрати. Однак, сума заборгованості на теперішній час не погашена, тому з 21.12.2009 року до 09.10.2012 року були нараховані проценти та пеня за вказаним кредитним договором, загальний розмір заборгованості за якими становить 28 853,68 грн., з яких нараховані та несплачені проценти за користування кредитом - 14 893,31 грн., пеня - 13 960,37 грн. На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №306/07-А в розмірі 28 853,68 грн. та судові витрати.

Представник банку до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду також не з'явився, повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином у відповідності до положень ч.5 ст.74 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

З урахуванням думки позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу у заочному порядку.

Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами на засадах змагальності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі кредитного договору №306/-07-А, що був укладений 11.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», та позичальником ОСОБА_2 На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит в виді невідновлювальної кредитної лінії в межах загальної суми 46 089 грн. на купівлю автомобіля зі строком повернення по 11.06.2012 року включно. 23.06.2007 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3. При реєстрації шлюбу останньому присвоєне прізвище «ОСОБА_3». Заочним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 05.03.2010 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» стягнуто суму боргу за договором кредиту №306/-07-А, яка станом на 21.12.2009 року складала 38 568,83 грн. Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідача за кредитним договором за процентами та пенею станом на 09.10.2012 року складає 28 853,68 грн.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На адресу ОСОБА_1 10.10.2012 року банком надсилалась повідомлення-вимога про наявність заборгованості за кредитом та необхідність її погашення у встановлений строк. Відповідач попереджувався, що у разі невиконання своїх зобов'язань банк буде вимушений звернутись до суду за захистом своїх інтересів, проте вимоги банку позичальником не виконано.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не оспорив факт наявності заборгованості та розрахунок, наданий позивачем, у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не надіслав.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як слідує з роз'яснень, викладених в п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення ч.7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п.7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Позивач звернувся до суду за даним позовом 14.01.2013 року, а відтак пеня за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором підлягає стягненню в межах строку позовної давності та відповідно до розрахунку за період з 11.01.2012 року по 09.10.2012 року в сумі 10 809,04 грн.

За таких підстав і з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги банку засновані на законі та відповідають умовам укладеного між сторонами договору, а тому є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст.14, 192, 525, 526, 533, 554, 589, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (ЄДРПОУ 21666051) заборгованість за кредитним договором №306/-07-А від 11.06.2007 року в сумі 25 702 (двадцять п'ять тисяч сімсот дві) грн. 35 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (ЄДРПОУ 21666051) судовий збір в сумі 257,02 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя Гуріна О. В.