Вирок № 32239436, 11.06.2013, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2004/13-к

Провадження № 1-кп/648/156/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2013 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Коваленко А.В.

при секретарі - Дудар Е.І.

з участю прокурора - Пісні А.В.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білозерка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 із середньою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 14.05.2013 року близько 03год. 30хв. знаходячись на території бази «Вершина», що знаходиться поблизу с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області в водоймищі Дніпро-Бузького лиману, в заборонений час, займався рибним добувним промислом, використовуючи заборонене знаряддя лову - сітку з мисини розмірами: а=55х55мм, h=1,2м, L=75м та костюм ОЗК зеленого кольору. За допомогою вищевказаних знарядь вилову, ОСОБА_1 виловив 103 шт. свіжого карася вартістю за 1шт-17грн, на загальну суму 1751грн., чим порушив вимоги п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затвердженого Наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року, яким забороняється вилов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів, без відповідного дозволу на промисел, завдавши державі в особі Херсондержрибоохорони матеріальну шкоду на загальну суму 1751грн., яка повністю відшкодована.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані по ст. 249 ч.1 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

29 травня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Білозерського району Херсонської області Бугрименком Д.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013230080000992 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, укладено в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження дій підозрюваного ОСОБА_1 за ст. 249 ч.1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700грн. та отримана згода підозрюваного на його призначення, підозрюваний також зобов'язаний відшкодувати головному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області матеріальні збитки в розмірі 1751грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені в сформульованому обвинувачені, щиро кається у вчиненому, заподіяну шкоду відшкодував повністю.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену у ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між сторонами старшим прокурором прокуратури Білозерського району Херсонської області Бугрименком Д.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, беручи до уваги, що заподіяна шкода в сумі 1751 грн. ОСОБА_1 відшкодовано повністю, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно займався рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду, тому ці його дії кваліфікує по ст. 249 ч.1 КК України, за якою належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду від 29 травня 2013 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Білозерського району Херсонської області Бугрименком Дмитром Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 249 ч.1 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 травня 2013 року покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Речові докази сітка мисинова 1шт передана на зберігання завідуючій складом Херсонрибохорони ОСОБА_3, костюм ОЗК, згідно опису майна № 006750 від 14.05.2013р. та квитанції 000966, яка знаходиться на складі Південрибводу (м.Херсон, вул. М.Фортус, 89), 103шт. свіжого карася загальною вагою 40кг згідно Накладної №4604 від 14.05.2013р., яка знаходиться ДП «Профіпартнер» 73026 м.Херсон, пр-кт Ушакова, 75 ОКПО 32618512 р/р 26006129637 в «Райфайзен банк Аваль» м.Київ МФО 380805 ІННП 326185121034 № св.30566127, конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий : А.В. Коваленко