Постанова № 32238876, 03.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2013 р. справа №905/2344/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін від позивача: від відповідача:Скакуна О.А. Колядко Т.М., Принцевської Н.М Беззубченко Л.В. - за дов., Кавун І.О. - за дов., Ушева М.І. - за дов.розглянувши апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" м.Маріуполь Донецької області Донецької областіна рішення господарського судуДонецької областівід21.05.2013 року у справі№ 905/2344/13 (Тоцький С.В.)за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" м.Маріуполь Донецької областідо публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області простягнення 107200,38грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року по справі №905/2344/13 позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» м.Маріуполь Донецької області (далі - ТДВ "Металургремонт") до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м.Маріуполь Донецької області (далі - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45000,00грн., неустойки в розмірі 60000,00грн., пені в сумі 1758,20грн., інфляційних витрат в розмірі 89,92грн. та 3% річних в сумі 352,26грн., задоволено частково.

Не погоджуючись з винесеним судовим актом, позивач ТДВ "Металургремонт" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 р. по справі №905/2344/13 скасувати в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача суми неустойки у розмірі 60000,00грн.; в іншій частині рішення залишити без змін.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми як матеріального, так і процесуального права. Апелянт не згоден з висновком суду відносно того, що для стягнення неустойки сторони повинні були укласти письмову угоду відносно забезпечення виконання зобов'язання, передбаченою ст.785 Цивільного кодексу України і відсутність цієї умови в договорі унеможливлює стягнення неустойки з відповідача.

В апеляційній скарзі наведені і інші доводи, які, на думку апелянта, є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу №09/1977 від 02.07.2013р. та у судовому засіданні просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТДВ "Металургремонт" (Орендодавець) та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (Орендар) 05.12.2011р. укладено договір оперативної оренди №4707, за умовами п.1.1. якого Орендодавець передає Орендарю у тимчасове платне володіння та користування основні засоби (нежитлові приміщення, транспортні засоби, обладнання, далі - Майно), що знаходиться за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська,9.

Відповідно до п.1.2. Договору склад і вартість майна з урахуванням індексації станом на 01.12.2011р. визначені у Переліку Майна, узгодженому сторонами, який є додатком №1 до Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

За визначенням п.2.3. Договору Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі Майна, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено строк дії договору з 01.12.2011р. по 30.11.2012р.

Пунктом 4.1. встановлено розмір орендної плати, який складає 15000,00грн. з ПДВ.

Відповідно до п.4.2. Орендар виставляє Орендарю рахунок за оренду майна і надає налогову накладну та акт виконаних робіт не пізніше 1 числа місяц, наступного за звітним.

Відповідно до п.4.3. Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, при наявності рахунку, акту наданих послуг і налогової накладної від Орендодавця.

За приписами п. 5.3.2. Орендар зобов'язується у встановлені строки здійснювати платежі за орендоване майно.

Пунктом 6.1. Договору встановлено відповідальність Орендаря у разі несплати або несвоєчасної сплати орендної плати за даним договором, що складає сплату пені від суми прострочених платежів у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у період невиконання зобов'язань, за весь час невиконання зобов'язань.

На виконання вимог п.2.1. Договору нерухоме майно відповідно до Переліку Майна (додаток №1 до договору оперативної оренди від №4707 від 05.12.2011р.), було передано в оренду відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.22).

Позивачем в підтвердження надання майна в оренду надано відповідні акти, а саме акти наданих послуг від 30.12.2011р. з виставленою орендною платою в сумі 15000,00грн., від 31.01.2012р. на суму 15000,00грн., від 29.02.2012р. на суму 15000,00грн., від 30.03.2012р. на суму 15000,00грн., від 28.04.2012р. на суму 15000,00грн., від 31.05.2012р. на суму 15000,00грн., від 29.06.2012р. на суму 15000,00грн., від 31.07.2012р. на суму 15000,00грн., від 31.08.2012р. на суму 15000,00грн., від 28.09.2012р. на суму 15000,00грн., від 31.10.2012р. на суиу 15000,00грн., від 30.11.2012р. на суму 15000,00грн. (а.с.49-60).

Також позивачем надані рахунки та податкові накладні за період оренди, що також підтверджують надання орендних послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач всупереч вищевказаних приписів законодавства та умов договору оренди свої зобов'язання зі сплати платежів, передбачених цим договором, належним чином не виконував. Позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними претензіями з вимогами сплатити орендну плату. За розрахунками позивача у відповідача внаслідок невиконання умов договору виникла заборгованість за договором у сумі 107200,38грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог №17-05 від 17.05.2013р., а.с.85), з яких:

45000,00грн. - сума заборгованості з орендної плати;

1758,20грн. - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання;

89,92грн. - сума інфляційних втрат;

352,26грн. - сума 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання;

60000,00грн. - сума неустойки за користування майном після припинення договору оренди.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оперативної оренди №4707 від 05.12.2011р. щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 45000,00грн. - суми заборгованості з орендної плати; 1758,20грн. - суми пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; 89,92грн. - суми інфляційних втрат; 352,26грн. - суми 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання, однак не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 60000,00грн. - суми неустойки за користування майном після припинення договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення 107200,38грн. за договором оперативної оренди №4707 від 05.12.2011р., з яких 45000,00грн. - сума заборгованості з орендної плати; 1758,20грн. - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; 89,92грн. - сума інфляційних втрат; 352,26грн. - сума 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання; 60000,00грн. - сума неустойки за користування майном після припинення договору оренди за невиконання відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що неустойка за змістом ст.546 Цивільного кодексу України є видом забезпечення виконання зобов'язання. Ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що угода відносно забезпечення виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі. Угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, здійснена з недотриманням письмової форми, є никчемною.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ні в момент укладення договору №4707 від 05.12.2011р., ні пізніше між сторонами не було укладено письмової угоди відносно забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки. В договорі міститься умова тільки щодо нарахування пені, тому позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки є неправомірною та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач у розрахунку до уточнень до заяви про зменшення предмету спору здійснив нарахування неустойки відповідачу за користування майном після закінчення строку договору оренди.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, правовомірними є вимоги позивача про стягнення неустойки після закінчення строку дії договору оренди, оскільки це прямо передбачено ст.785 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що між сторонами не було укладено додаткової угоди про нарахування неустойки, що унеможливлює її стягнення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки за ст.785 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в Постанові Верховного Суду України по справі №40/117 від 20.03.2013р., в якій визначено, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за весь час прострочення.

Отже, висновок суду першої інстанції про неможливість стягнення неустойки за умов відсутності письмової угоди між сторонами є неправомірним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача неустойки за невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оперативної оренди №4707 від 05.12.2011р. за період з 16.12.2012р. по 16.02.2013р. у сумі 60000,00грн. а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду скасовує рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013р. по справі №905/2344/13 в частині відмови стягнення неустойки в сумі 60000,00грн. як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а в решті оскаржуване рішення залишає без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" м.Маріуполь Донецької області - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013р. по справі №905/2344/13 - частково скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013р. по справі №905/2344/13 в наступній редакції:

Позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" м.Маріуполь Донецької області до публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45000,00грн., неустойки в сумі 60000,00грн., пені в сумі 1758,20грн., інфляційних витрат в сумі 89,92грн. та 3% річних в сумі 352,26грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, Іллічівський район, вул. Левченка, буд.1 код ЄДРПОУ 00191129, р/р №26002962487612 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" м.Маріуполь Донецької області (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Вузівська, буд.9, код ЄДРПОУ 00192063, р/р №26006000117978 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 335957) 107200,38грн., з яких 45000,00грн. - сума заборгованості з орендної плати; 1758,20грн. - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; 89,92грн. - сума інфляційних втрат; 352,26грн. - сума 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання; 60000,00грн. - суми неустойки за користування майном після припинення договору оренди; витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2209,87грн.; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 860,25грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

Н.М. Принцевська

Надруковано: 6 прим. 1.позивачу 2,3. відповідачу 4. у справу 5. апеляційному суду 6. ГСДО