Рішення № 32238849, 03.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/49/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 Справа № 908/1639/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників: від позивача - Іванчик О.М., на підставі довіреності № 4110/27 від 18.06.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1639/13

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району (юрид.адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт.адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79 А, скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбелліфт» (69013, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 6, скорочено ТОВ «Укрбелліфт»);

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «МТМ» заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Укрбелліфт» заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600941 від 01.03.2009 р. за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. включно, у розмірі 3003,67 грн. - сума основного боргу, 28,58 грн. - 3% річних, 142,85 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/49/13 у справі № 908/1639/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.07.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600941 від 01.03.2009 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 3003,67 грн. за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії № 600941 від 01.03.2009 р., ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, відповіла на поставлені судом питання.

ТОВ «Укрбелліфт», відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалося, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомило. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69013, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 6, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 року між Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району (теплопостачальна організація) та ТОВ «Укрбелліфт» (споживач) укладено договір № 600941 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 600941).

Згідно п. 1.1. вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 600941).

Відповідно до звертання-доручення від 01.03.2009 р. теплова енергія відпускалась за адресою: вул. Лепіка, 4, вул. Горького, 55, вул. Запорізька, 6, вул. Леніна, 144, вул. Грязнова, 2 (а.с. 25).

Розділом 10 договору № 600941 встановлено термін дії договору: з 01 березня 2009 року до 01 березня 2010 року.

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10. 2. договору № 600941).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору № 600941). Доказів припинення дії договору № 600941 сторонами не надано.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 3003,67 грн. за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. включно, яку відповідач не оплатив.

Нарахування підтверджуються відповідними помісячними актами приймання-передачі теплової енергії. (а.с. 38-40 )

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 600941 встановили наступний порядок розрахунків.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, згідно п. 6.3. договору № 600941.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 600941, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання п. 6.7. договору № 600941 позивач відправив на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт за спірний період, згідно реєстру на видачу рахунків та актів виконаних робіт (а.с. 41- 43).

Споживач, згідно п. 6.6.1. договору № 600941, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.6.2. договору № 600941 встановлено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач підписав акти приймання - передачі з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р., оформив належним чином та повернув на адресу теплопостачальної організації.

Відповідно до п.п. 3.2.6. договору № 600941 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Таким чином, позивач в період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. включно відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3003,67 грн. За вказаний період відповідач не оплатив суму заборгованості.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 3003,67 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 3003,67 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 142, 85 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 600941, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 142,83 грн. В іншій частині стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 28,58 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що стягненню підлягає 28,57 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 3003,67 грн. - основний борг, 142,83 грн. - пеня, 28,57 грн. - 3 % річних, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбелліфт» (69013, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 35888256) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) 3003 (три тисячі три) грн. 67 коп. основного боргу, 28 (двадцять вісім) грн. 57 коп. 3 % річних, 142 (сто сорок дві) грн. 83 коп. пені, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 48 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.13 р.

Суддя А.О. Науменко