Рішення № 32235411, 05.07.2013, Оболонський районний суд міста Києва

05.07.2013 Справа № 756/7907/13-ц

унікальний №756/7907/13

провадження №2/756/3302/13

УХВАЛА

05 липня 2013 р. суддя Белоконна І.В. Оболонського районного суду м. Києва розглянувши заяву про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вище вказана цивільна справа.

Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 38210,10 грн. за кредитним договором .

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, яке належить відповідачу, у межах суми стягнення, а також обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Заява обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та те що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливими виконання рішення суду, а отже є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Щодо вимог заяви про заборону відповідачу виїзду за кордон, за межі України до повного погашення заборгованості, суд виходять з наступного.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову, визначені ч.1 цієї статті, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Здійснення громадянами України права на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері правовідносин визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Разом з цим, цим законом та іншими законами України не передбачено тимчасового обмеження ухвалою суду виїзду за кордон громадянина України до закінчення розгляду в суді справи щодо його цивільно-правових зобов'язань.

Таким чином, обраний позивачем вид забезпечення не відповідає чинному законодавству та Конституції України, у зв'язку з чим не може бути вжитий судом у якості заходу забезпечення позову.

Окрім вище зазначеного, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідачів задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Відповідно до ч. 3 ст 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечити позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

У поданій до суду заяві заявник не надає підтвердження належності відповідачу будь якого майна або грошових кошт.

В заяві відсутні дані які підтверджують співмірність заявлених про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (ч. 3 ст 152 ЦПК України).

Відсутність зазначених відомостей у заяві позивача позбавляє суд дійти висновку про наявність достатнього обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити, у зв'язку з відсутністю на те законних підстав.

На підставі вищевикладеного, ст. 33 Конституцій України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. ст. 151, 152, 153, ст. 210, ст. 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Оболонський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення; У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час постановлення ухвали, апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з моменту її отримання;

Суддя І.В. Белоконна