Рішення № 32233356, 25.06.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4686/13-ц

2/357/1979/13

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Рябченко Л. А. ,

при секретарі - Бібарцева В. Р.,

з участю прокурора Гребіника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Заступника Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

в інтересах держави в особі

Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

до

ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» з вказаним позовом, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, в розмірі 117266,67 грн. невідзвітованих коштів, 29316,67 грн. штрафних санкцій, 23706,07 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Вимоги обґрунтував тим, що з 07 червня 1997 року по 03 вересня 2012 року ОСОБА_1 працювала товарознавцем в Державному підприємстві Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг".

У зв'язку з виробничою необхідністю та оперативним закупом товарів на підставі наказу № 93 від 16 липня 2012 року було надано дозвіл товарознавцю ОСОБА_1 на отримання готівки під звіт через центральну касу підприємства.

На підставі службової записки головного бухгалтера Запорожця В.М. від 01.10.2012 року стало відомо про те, що відповідач отримала в серпні місяці 2012 року з каси підприємства під звіт, на закупівлю продуктів харчування, кошти в сумі 234 323,83 грн..

Проте, відповідач не прозвітувалась за отримані кошти в сумі 117 266,67 грн. та в касу підприємства їх не повернула.

Будь які намагання зв'язатися з відповідачем та дійти згоди і взаєморозуміння - успіху не мали, про що складено Акт від 19.10.2012 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку. Якщо протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, підзвітна особа не повертає суму надміру втрачених коштів, то така сума підлягає оподаткуванню.

Відповідно до податкового законодавства України ставки ПДФО:15% для суми, яка не перевищує 10 мінімальних зарплат станом на 01 січня, і 17% - для суми перевищення.

Тому, сума ПДФО, яка підлягає до сплати ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», як податкове зобов'язання, в зв'язку з отриманням відповідачем коштів від підприємства складає 23 706,07 грн.:

11020,00 грн. *коефіцієнт 1,176471*15% =1944,71 грн.

106246,67 грн. * коефіцієнт 1,204819*17% = 21761,36 грн..

Крім того, на підставі наказу Білоцерківської ОДПІ № 1385 від 03.10.2012 року була проведена фактична перевірка державного підприємства з питань дотримання вимог "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" за період з 13.08.2012 по 08.10.2012 року.

Відповідно до Акту про результати фактичної перевірки Білоцерківської ОДПІ №254/10/02/23/08358735 від 10 жовтня 2012 року встановлено, що за період з 13.08.2012 по 31.08.2012 року підзвітній особі ОСОБА_1 з каси підприємства на підставі видаткових касових ордерів видались готівкові кошти під звіт на загальну суму 167 145,40 грн., та встановлено факт перевищення термінів використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 117 266,67 грн..

Відповідно податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року №0000452240/2400 Білоцерківська ОДПІ на підставі Податкового кодексу України та згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. до ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 29316,67грн..

Як на підставу позовних вимог, прокурор посилається на п.2 ст. 134 КЗпП України, де зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо майно ті інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Добровільно відшкодувати завдану товариству шкоду відповідачка відмовилася, в зв'язку з чим прокурор за звернення державного підприємства, подав відповідний позов до суду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проте під час розгляду справи усно заявив, що відповідачка несе матеріальну відповідальність у повному обсязі з підстав, зазначених п.6 ст.134 КЗпП України: відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, підтримала позовні вимоги та доводи прокурора.

Відповідач не визнала позов в повному обсязі, про що надала заперечення, щодо яких суду пояснила, грошові кошти та товарно-матеріальні цінності відповідачка повернула в повному обсязі і фактичної шкоди підприємству не завдала. Відповідач вважає, що її вина не доведена і відсутня, про що свідчать копії видаткових касових ордерів та звітів про використання коштів, оригінали яких знаходяться в неї, і які вона не мала змоги здати на підприємство в зв'язку з її незаконним поспішним звільненням.

При цьому пояснила, що працювала на Державному підприємстві Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" на посаді товарознавця з 1997 року по 03.09.2012 року, коли її було незаконно звільнено. В зв'язку з чим 12.09.2012р. відповідач вимушена була звернутись до Білоцерківського міськрайонного суду з позовною заявою про визнання дисциплінарного стягнення, поновлення на попередньому місці роботи, внесення змін до трудової книжки, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, яка була задоволена в повному обсязі.

Захист прав і законних інтересів працівників гарантується шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

Крім того, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Проте, за час роботи вона неодноразово зверталася до керівництва підприємства з проханням належним чином оформити звіти про використання коштів, виданих під звіт, та прийняти їх.

В день звільнення 3.09.2012р. відповідач робила закупівлю товару та авансовий звіт. Після наказу в.о. директора про звільнення працівників торгового відділу, працівників "попросили" залишити приміщення, не давши змоги навіть здати документи.

Просить суд врахувати той факт, що перевірка Білоцерківською ОДПІ на ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" з питань дотримання вимог законодавства про ведення касових операцій, звітності та використання коштів проводилася за її заявою від 11.09.2012р., проте, під час її проведення відповідач не була запрошена, в зв'язку з чим не могла надати документи для перевірки. Про порушення вимог законодавства та з проханням їх усунути відповідач зверталася до в.о. директора ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", генеральної прокуратури. Попри намагання отримати допомогу її звинуватили у заволодінні коштами та порушенні законодавства при виконанні обов'язків. Тому. з огляду на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що з 07 червня 1997 року по 03 вересня 2012 року ОСОБА_1 працювала товарознавцем в Державному підприємстві Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", що стверджується копіями наказів.

На підставі наказу № 93 "Про дозвіл на видачу підзвітних коштів" від 16 липня 2012 року було надано дозвіл товарознавцю ОСОБА_1 на отримання готівки під звіт через центральну касу підприємства.

03.09.2012 року відповідача було звільнено за прогул згідно Наказу № 166-к відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 40 КЗпП України та поновлено на роботі, згідно рішення суду.

11.08.2012р. ОСОБА_1 подала скаргу до Білоцерківської ОДПІ та Генеральної прокуратури України з проханням здійснити документальну перевірку дотримання касової дисципліни та податкового законодавства службовими особами ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг".

На підставі службових записок та наказу від 03.10.2012 року № 58 "Про проведення службового розслідування" у зв'язку із невідзвітуванням підзвітної особи - колишнього працівника товарознавця ОСОБА_1, була проведена перевірка.

Відповідачу було направлене повідомлення ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" №677, від 18.10.2012 року про те, що вона не прозвітувалась за отримані кошти в сумі 117 266,67 грн. та в касу підприємства їх не повернула.

Відповідно до Акту про результати фактичної перевірки Білоцерківського об'єднання державної податкової інспекції Київської області від 10 жовтня 2012 року встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ДПМОУ "Білоцерківський військовий торг", наданих для перевірки, станом на 08.10.2012 рахується дебіторська заборгованість підзвітної особи ОСОБА_1 перед підприємством в сумі 117266,67 грн.. При проведенні перевірки ОСОБА_1 не викликалась та документи в неї не вимагались, що визнали сторони.

Відповідно податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року, Білоцерківська ОДПІ до позивача застосувала суму штрафних санкцій в розмірі 29316,67грн..

До суду відповідач подала копії видаткових касових ордерів, звітів про використання коштів, виданих підзвіт за період з 13.08.2012 по 31.08.2012 року, підтверджених відповідними чеками та квитанціями, оригінали яких надавалися для огляду в судовому засіданні.

ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» здійснило розрахунок податкового зобов'язання підприємства перед Білоцерківською ОДПІ в зв'язку з отриманням відповідачем коштів від підприємства під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, які включені до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, та складає 23 706,07 грн..

Суми штрафних санкцій та нарахованого податку з доходів фізичних осіб ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» до Білоцерківською ОДПІ не сплатило в зв'язку з порушення справи про банкрутство Господарським судом Київської області від 26.09.2012р., що визнала представник підприємства.

19.04.2013р. відповідач зверталася із службовою запискою до в.о.директора ДПМОУ "Білоцерківський військовий торг", в якій надавала роз'яснення ситуації, що склалася, та з проханням скасувати незаконно проведені нарахування.

Відповідно до ч.2 ст.130 КЗпП України:

«При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.»

Відповідно до ст. 132 КЗпП України:

«За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.»

Відповідно до ст.134 КЗпП України:

«Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: п.2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; п.6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до ст.138 КЗпП України:

«Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.»

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні , суд виходив з того, що заподіяння прямої дійсної шкоди позивачу не було доведено, оскільки перевіркою ОДПІ було виявлено лише порушення з питань дотримання вимог положення про ведення касових операцій та встановлено факт перевищення термінів використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 117 266,67 грн.. Сам факт недостачі вказаної суми не встановлений, що підтверджується і відсутністю кримінального провадження по даному факту, тощо. Відповідачкою було надано для огляду до суду звіти про використання коштів, виданих підзвіт за період з 13.08.2012 по 31.08.2012 року, підтверджених відповідними чеками та квитанціями, оригінали яких зберігаються у відповідача, і які вона не змогла здати на підприємство через неналежне їх оформлення та відсутність порозуміння з керівництвом підприємства, що підтвердили і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3, допитані в судовому засіданні. Судом враховано і той факт, що з приводу вищевказаних порушень діючого законодавства відповідач зверталася до Білоцерківської ОДПІ та генеральної прокуратури.

Що стосується штрафних санкцій, накладених на підприємство, та нарахованого податку з доходів фізичних осіб ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», то вони не відносяться до прямої дійсної шкоди, завданої підприємству працівником, крім того, зазначені суми не сплачені підприємством в зв'язку з порушенням справи про банкрутство.

Щодо підстав позову, то суд вважає їх необґрунтованим та недоведеними, крім того, прокурор та особа, в інтересах якої заявлено позов, в порушення вимог цивільно-процесуального законодавства, які роз'яснювались сторонам, в ході судового розгляду справи посилались на зміну підстав позову без зазначення та надання відповідних доказів на їх обґрунтування.

Від сплати судових витрат позивач звільняється, відповідно до п.7) ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, ст.ст. 130-132, 134, 135-3, 138 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3-13, 27, 31, 60, 79, 208, 212-215, 218, 222, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Від сплати судового збору позивача звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.

Суддя Л. А. Рябченко