Постанова № 32231612, 03.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 913/91/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Коротун О.М.

Мартюк А.І.

при секретарі

судового засідання: Ростовській І.Ю.

за участі представників

сторін:

позивача: Григор'єв О.М. - дов. від 01.10.2012 р. № 600;

відповідача: Стеценко Ю.В. - договір про надання правової допомоги

від 01.02.2013 р. № 01-02/13;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське

енергетичне об'єднання"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р.

у справі № 913/91/13-г (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське

енергетичне об'єднання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркомцентр"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВа "Юркомцентр" про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії від 02.10.2007 р. № 72.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. № 913/91/13-г у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, позивач ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив суд Рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. по даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що при винесенні оскаржуваного Рішення судом першої інстанції надано невірну юридичну оцінку обставинам справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального права.

У доводах апеляційного оскарження скаржник вказував на те, що Постановою НКРЕ України від 25.12.2008 р. № 1449 внесено зміни до п. 1.4. Правил користування електричною енергією, таким чином діюча редакція Договору про постачання електричної енергії від 02.10.2007 р. не відповідає вимогам вказаних Правил. За таких обставин, за оцінкою скаржника, виникла необхідність внесення змін до Додатків до Договору від 02.10.2007р. "Однолінійна схема електропостачання об'єкта Споживача", "Розрахунок технічних витрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача", "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та викладення їх у новій редакції.

Ухвалою КАГС від 06.06.2013 р. № 913/91/13-г апеляційну скаргу ТОВа "Луганське енергетичне об'єднання" прийнято до апеляційного провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. № 913/91/13-г змінено склад колегії: головуючого судді - Ільєнок Т.В., суддів - Мартюк А.І., Корсакова Г.В., яка розглядала справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді: Мартюк А.І., Коротун О.М..

У останньому судовому засіданні від 03.07.2013 р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд Рішення від 08.04.2013 р. по даній справі скасувати, як таке що прийняте з порушенням норм матеріального права. Представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечував, вважає Рішення від 08.04.2013 р. таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшла висновку апеляційну скаргу ТОВа "Луганське енергетичне об'єднання" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.10.2007 р. між позивачем ТОВом "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник електричної енергії за Договором) та відповідачем ТОВом "Юркомцентр" (споживач за Договором) укладено Договір про постачання електричної енергії № 72 (т. І, арк. с. 8-12).

Відповідно до умов вказаного Договору від 02.10.2007 р. постачальник електричної енергії ТОВво "Луганське енергетичне об'єднання" постачає електричну енергію споживачу ТОВу "Юркомцентр" для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 770,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно до Додатків до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача"(т. І, арк. с. 17) та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача" (т. І, арк. с. 16), а споживач оплачує постачальнику електроенергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору від 02.10.2007 р. та Додатками до вказаного Договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 9.3. Договору визначено, що вказаний Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007 р.. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п. 2.1 Договору від 02.10.2007 р., під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Постановою НКРЕ України від 25.12.2008 р. № 1449 до пункту 1.4. ПКЕЕ внесені зміни, та визначено, що точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

13.06.2012 р. Листом за вих. № 750 (т.І, арк. с. 21) позивач ТОВво "Луганське енергетичне об'єднання" звернулось до відповідача ТОВа "Юркомцентр" з пропозицією щодо внесення змін до Договору на постачання електроенергії від 02.10.2007 р., надавши відповідачу два примірники Додаткової угоди від 01.06.2012 р., однак вказана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з зазначеними примірниками Додаткової угоди від 01.06.2012 р. позивач запропонував викласти в новій редакції Додатки до Договору про постачання електричної енергії від 02.10.2007 р. № 72, а саме:

- "Однолінійна схема електропостачання об'єкта споживача";

- "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних

мережах споживача";

- "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії

споживача";

- "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та

субспоживачам";

- "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної

відповідальності сторін".

В обґрунтування позовних вимог позивач ТОВво «Луганське енергетичне об'єднання» посилався на те, що внесення змін до вищевикладених Додатків викликано вимогами п. 1.4. ПКЕЕ, щодо визначення точки продажу електричної енергії відповідачу, яка установлюється на межі балансових електроустановок відповідача та ТОВа "Рубежівський краситель", і у зв'язку із цим, зміною ступеню напруги зі 110 кВ на 0,4 кВ та класу напруги об'єкту відповідача з першого на другий. Зміна класу напруги споживача обумовлена тим, що відповідач отримує електричну енергію в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 110 кВ і відповідно до пункту 3.1 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою НКРЕ України від 13.08.1998 р. №1052, такий споживач відноситься до 1-го класу напруги. Однак, на думку позивача, на межі балансової належності електроустановок відповідача ступінь напруги складає 0,4 кВ, і такий споживач, відповідно до п. 3.2 вказаного Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, відноситься до 2-го класу напруги.

Враховуючі вищевикладені обставини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

До того ж, крім наявності вищевказаних чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК, необхідна наявність ще однієї з двох умов: розірвання договору суперечить громадським інтересам, або потягне для сторін збитки, що значно перевищують витрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВом «Луганське енергетичне об'єднання» не доведено наявність вищевказаних чотирьох умов для зміни договору, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України. Окрім того, позивачем не доведено, що Договір постачання від 02.10.2007 р. суперечить громадським інтересам, або потягнув для сторін збитки, що значно перевищують витрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Той факт, що Договір від 02.10.2007 р. № 72 не суперечить суспільним інтересам і не тягне для позивача будь-яку шкоду підтверджується і тим, що із часу внесення змін до п. 1.4. ПКЕЕ 25.12.2008 р. протягом чотирьох років сторони керуються умовами вказаного Договору та не ставлять питання про його розірвання в судовому порядку.

Окрім цього, позивач ТОВво "Луганське енергетичне об'єднання" не надало суду розміру будь-яких економічних обґрунтувань витрат на переведення відповідача ТОВа "Юркомцентр" з 1-го класу на 2-й клас напруги і збільшення, у зв'язку з цим ціни електроенергії тому, що фактично ТОВо "Луганське енергетичне об'єднання" ніяких витрат не понесло і не могло понести. Не змінились ні технологічні мережі передачі електроенергії, ні підстанції, ні якість електроенергії, що поставляється.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, ні Правила користування електричною енергією, ні Порядок визначення класів споживачів, ні Закон України "Про електроенергетику", ні умови Договору не містять імперативних приписів щодо обов'язкового внесення змін до договорів про постачання електроенергії, укладених до внесення відповідних змін у чинне законодавство.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ТОВа «Луганське енергетичне об'єднання» не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів наявності істотних обставин, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України можуть бути підставою для внесення змін до Договору про постачання електричної енергії від 02.10.2007 р. № 72 шляхом викладення спірних додатків в редакції, запропонованій позивачем в Додатковій угоді від 01.06.2012 р..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність апеляційну скаргу ТОВа "Луганське енергетичне об'єднання" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційний перегляд справи покладаються на позивача ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання".

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. № 913/91/13-г залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. № 913/91/13-г набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. № 913/91/13-г може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 913/91/13-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Коротун О.М.

Мартюк А.І.