Рішення № 32228938, 02.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2013р. Справа № 905/1927/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, ЄДРПОУ 20077720

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Донецьк, ЄДРПОУ 03361075

про: стягнення 342 940,75 грн.

за участю сторін:

від позивача: Халіна А.О. - за дов. №14-351 від 16.03.2013р.

від відповідача: Рубан Д.М. - за дов. б/н від 14.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення санкцій, нарахованих за порушення порядку розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу № 14/1371/10 від 26.11.2010р. у розмірі 342 940,75 грн., з яких: пеня - 251 024,30 грн., 3 % річних - 49 860,14 грн. та інфляційні - 42 056,32 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позову надано суду у копіях: договір від 26.11.2010р. № 14/1371/11 з додатковими угодами від 05.01.2011р. № 1, від 05.04.2011р. № 1/2, від 27.07.2011р. № 2; від 31.08.2011р. № 3, від 30.09.2011р. № 3/1, від 30.09.2011р. № 4, від 11.10.2011р. № 5, від 30.12.2011р. № 6, від 31.01.2012р. № 7, від 29.02.2012р. № 8, від 29.03.2012р. № 9, від 27.04.2012р. № 10, від 06.07.2012р. № 11; акти приймання-передачі природного газу від 29.02.2012р. за лютий, від 31.03.2012р. за березень, від 30.04.2012р. за квітень, від 31.05.2012р. за травень, від 30.06.2012р. за червень; розрахунок позовних вимог, довідку підприємства по операціях ПАТ «Донецькоблгаз» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. та статутні документи підприємства.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем безпідставно пред'явлено до стягнення розмір інфляційних втрат. Посилаючись на інформаційний лист ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» та лист ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових прав» відповідач наголосив, що підставою для нарахування на заборгованість втрат від інфляції є існування такої заборгованості протягом місяця, що не мало місця при розрахунку позивачем інфляційних втрат. Крім того, посилаючись на незадовільний фінансовий стан підприємства відповідач просить зменшити розмір пені до 1000 грн. та відстрочити виконання рішення на один рік.

На підтвердження своїх доводів надав у копіях статутні документи підприємства, звіт про фінансові результати за 2012р. та 1 квартал 2013р.

У судовому засіданні, що відбулось 02.07.2013р., позивач позовні вимоги підтримав, проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву заперечив.

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві та наполягав на зменшенні розміру пені та наданні відстрочки виконання рішення. Надав лист ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» від 08.04.2013р. № 112/25, адресований ПАТ «Донецькоблгаз», стосовно надання кредиту у формі овердрафту для виконання зобов'язань перед постачальниками природного газу, додаток № 1 до постанови НКРЕ від 28.12.2011р. № 138 "Структура тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ "Донецькоблгаз", ліцензії на постачання та розподіл природного газу, витяг зі Статуту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

26.11.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Донецькоблгаз» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/1371/10 (а.с.25). Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2011 році імпортований природний газ, для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ в обсязі зазначеному в п.2.1 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Покупець не є кінцевим споживачем (1.2 договору).

За умовами п.5.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 187,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того ПДВ - 20% - 437,44 грн., ціна газу разом з ПДВ - 2 624,64 грн.

До ціни газу, визначеної у пункті 5.1 цього договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 234,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 46,80 грн., разом з ПДВ - 280,80 грн.

У разі поставки газу споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюється у розмірі 194,90 грн., крім того ПДВ - 20% 38,98 грн., разом з ПДВ - 233,88 грн. (п. 5.2).

У п. 5.3 договору сторони визначили, що ціна на газ, визначена відповідно до п. 5.1 та тарифи на послуги з транспортування газу визначені відповідно до п. 5.2 договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів.

Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати покупцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірника акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011р. до 31 грудня 2011р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 11.1).

Додатковими угодами від 05.01.2011р. № 1, від 05.04.2011р. № 1/2, від 27.07.2011р. № 2; від 31.08.2011р. № 3, від 30.09.2011р. № 4, від 11.10.2011р. № 5, від 30.12.2011р. № 6, від 06.07.2012р. № 11 до договору №14/1371/11 від 26.11.2010р. сторони змінювали ціну газу (а.с.31-38,43).

Додатковою угодою № 10 від 27.04.2012р. сторони змінили п. 11.1 ст. 11 договору та зазначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року (включно), а у частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

Договір № 14/1371/10 від 26.11.2010р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу природного газу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання цього договору позивач передав, а відповідач прийняв газ у загальному обсязі 12 853 947 тис.м.куб. вартістю 49 818 299,47 грн., з яких: у лютому 2012 року - 3 617,076 тис.м.куб. на суму 14 018 773,80 грн., у березні 2012 року - 3 139,181 тис.м.куб. на суму 12 166 586,58 грн., у квітні 2012р. - в об'ємі 2 276,869 тис.м.куб. на суму 8 824 506,72 грн., у травні 2012 року - в об'ємі 2 043,787 тис.м.куб. на суму 7 921 146,15 грн., у червні 2012 року - 1 777,034 тис.куб.м. на суму 6 887 286,22 грн., про що свідчать підписані та скріплені печатками обох підприємств відповідні акти прийму-передачі природного газу (а.с.45-49).

Відповідачем оплата за поставлений газ проводилась несвоєчасно та не у повному обсязі, що не заперечується самим відповідачем та підтверджується наданою позивачем довідкою про операції по підприємству ПАТ «Донецькоблгаз» за період з 01.10.10р. по 31.12.12р. (а.с.53-56)

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Як було встановлено судом, згідно п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторонами у п.7.2 договору погоджено, що за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Отже, враховуючи, що пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць, а остаточною датою сторони визначили 14 число місяця наступного за звітнім, то у позивача виникає право вимагати сплати боргу і на нарахування санкцій з 15 числа місяця наступного за місяцем поставки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За приписами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч.2 ст.260 ЦК України).

Як вбачається, позивач нарахував відповідачу на заборгованість за кожним актом приймання-передачі газу пеню у загальному розмірі 251 024,30 грн. (а.с.51-52). Розрахунок пені проведений в межах шестимісячного строку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично помилковим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.

За підрахунком суду загальний розмір пені склав 243 562,31 грн., з яких по зобов'язанням лютого 2012 року за період з 15.03.2012р. по 26.03.2012р. - 70 476,90 грн., по зобов'язанням березня 2012 року за період з 15.04.2012р. по 27.04.2012р. - 55 874,87 грн., по зобов'язанням квітня 2012 року за період з 15.05.2012р. по 29.05.2012р. - 50 907,24 грн., за травень 2012р. з 15.06.2012р. по 25.06.2012р. - 35 710,09 грн., за червень 2012р. з 15.07.2012р. по 26.07.2012р. - 30 593,21 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені слід зазначити наступне.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оцінивши доводи сторін та надані докази, враховуючи, що розмір основного боргу відповідачем погашений до звернення позивача до суду, прострочення грошових зобов'язань за кожною місячною поставкою не є значним, позивачем не надано доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених невиконанням саме відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, тому суд вважає, що пред'явлений до стягнення розмір пені не відповідає наслідкам порушення. Таким чином, користуючись правом на зменшення розміру неустойки, наданим суду п.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір пені на 70 % - до 73 068,70 грн. Судові витрати в цій частині покладаються на ПАТ «Донецькоблгаз».

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі названої норми позивач розрахував за кожним актом приймання-передачі газу окремо та пред'явив до стягнення 3 % річних у загальному розмірі 49 860,14 грн. та 42 056,32 грн. - інфляційних.

Суд враховує, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.51-52) суд вважає його помилковим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.

Так, за зобов'язаннями лютого 2012 року за період з 15.03.2012р. по 26.03.2012р. сума 3% річних склала 13 788,96 грн., за зобов'язаннями березня 2012 року за період з 15.04.2012р. по 27.04.2012р. - 11 205,59 грн., за квітень 2012р. з 15.05.2012р. по 29.05.2012р. - 10 209,34 грн., за травень 2012р. з 15.06.2012р. по 25.06.2012р. - 7 142,02 грн., за червень 2012р. з 15.07.2012р. по 26.07.2012р. - 6 135,40 грн., загальна сума 3% річних нарахованих на заборгованість по зобов'язанням лютого - червня 2012р. становить 48 481,31 грн., які й підлягають стягненню з відповідача.

Щодо пред'явлених до стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 42 056,32 грн. за зобов'язаннями лютого 2012р. суд зазначає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки прострочення оплати виникає після 14 числа кожного саме наступного місяця за договором і, незважаючи на те, що за рекомендаціями Верховного Суду України збільшується борг на індекс інфляції поточного місяця, але сума боргу повинна існувати у відповідача на протязі наступного місячного розрахункового періоду для можливості застосування середньомісячного індексу інфляції. При цьому судом встановлено і сторонами не заперечується, що прострочення відповідачем оплати за зобов'язаннями лютого 2012 року склало 12 днів, тобто менше ніж місяць. Зазначені обставини виключають нарахування інфляційних на заборгованість за зобов'язаннями лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Сторонами протилежного не доведено.

Щодо клопотання ПАТ «Донецькоблгаз» про відстрочку виконання рішення строком на один рік, суд виходить з наступного.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом способом. Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які мають бути доведені заявником.

Суд враховує, що у п.1.1 та 1.2 договору сторони визначили, що позивач (продавець) продає відповідачу (покупцю) імпортований природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ в обсязі зазначеному в п.2.1 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами. Покупець не є кінцевим споживачем (1.2 договору). Матеріалами справи підтверджується, що прострочення виконання зобов'язань за цим договором викликано затримкою виконання зобов'язань з боку кінцевих споживачів газу та складним фінансовим становищем відповідача, що підтверджується наявними у справі розшифровкою зовнішньої дебіторської та кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів ПАТ «Донецькоблгаз» станом на 31.12.2012р. (а.с.106-125), звітом про фінансові результати підприємства за 2012 рік та І квартал 2013 року (а.с.104-105). З матеріалів справи вбачається, що основною діяльністю відповідача є торгівля газом за регульованим тарифом і розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Тариф на транспортування (розподіл) природного газу встановлюється Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики і не передбачає покриття збитків від господарської діяльності (а.с.133-144). Згідно звітів про фінансові результати ПАТ «Донецькоблгаз» за 2012 рік (а.с.104) чистий збиток відповідача від звичайної діяльності склав 906 тис.грн. З метою залучення додаткових коштів відповідач звертався до обслуговуючого банку - ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» та отримав відповідь від 08.04.2013р. № 112/25 (а.с.132), згідно якої банк має можливість надати ПАТ «Донецькоблгаз» кредит в сумі 10 000 000 грн. для виконання зобов'язань перед постачальниками природного газу лише з 01.04.2014р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи матеріальне становище обох сторін та надані докази, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом способом, тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання цього рішення на один рік.

Судові витрати покладаються на сторін згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 342 940,75 грн., з яких пеня - 251 024,30 грн., 3% річних - 49 860,14 грн., інфляційні - 42 056,32 грн., задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 70 % - до 73 068,70 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (83050, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 23 А, ЄДРПОУ 03361075) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 73 068,70 - пені, 48 481,31 грн. - 3% річних та 5 840,80 грн. - судовий збір.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення строком на один рік.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.: 1 - у справу, 1 - позивачу, 1 - відповідачу

Вик.: (062) 381-91-20