Ухвала суду № 32228852, 03.07.2013, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1784/13-ц

провадження 2/283/583/2013

У х в а л а

"03" липня 2013 р.

Суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1

Вивчивши матеріали позовної заяви, прихожу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 не звертався до Малинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Абзацем 2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, підставою звернення до суду є постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину або наявність спору між спадкоємцями.

Враховуючи викладене, суб'єктивне право позивача не перебуває у порушеному, невизнаному або оспорюваному стані.

Також з матеріалів позовної заяви не вбачається ступінь родинних відносин з ОСОБА_4 (навіть не зазначено ім'я, по-батькові) та не долучено копію свідоцтва про її смерть.

На момент відкриття спадщини в 1986 році спадкові правовідносини регулювалися нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, ст. 548 якого передбачала, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. З змісту позову не вбачається наявність у ОСОБА_1 передумов права на пред'явлення позову та звернення до суду, оскільки не встановлено, що він прийняв майно, що становить склад спадщини після смерті ОСОБА_4 в 1986 році.

Відповідно до ст. 549 цього ж Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують цей факт, та судом не встановлювався цей факт, а тому, його звернення до суду з вимогою про визнання права власності є передчасним.

Крім того, Відповідно до ч.1 ст.4 даного Закону «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідно заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі Таким чином, пред'являючи вимоги майнового характеру позивач не оплатив їх судовим збором.

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 325 грн. за вимогу майнового характеру на р/р 31217206700338 (Державна судова адміністрація України) одержувач: Малинське УДК, код 22062390, банк одержувача: ГУ ДКУ в Житомирській області МФО 811039 код платежу 22030001.

Наведені недоліки слід усунути.

Керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування залишити без руху, надавши йому строк п'ять днів з дня отримання ухвали, для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: