Постанова № 32228416, 17.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1576/13-а

17 червня 2013 року 16год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Корень О.М.,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триада" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триада" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182200 від 19.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму 27582,75 грн., та № 0000172200 від 19.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 29981,25 грн.

В обґрунтування позову вказує, що на виконання договірних зобов'язань ТОВ фірмою "Триада" було отримано від ТОВ "Матадор" податкові накладні, сума податку на додану вартість за якими включена позивачем до податкового кредиту та відображена у податковій звітності. Зазначає, що згідно з даними офіційного сайту Державної податкової служби України ТОВ "Матадор" на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість. Вказує, що позивачем для перевірки було надано повний пакет первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Твердження відповідачам про недійсність правочинів ТОВ фірми "Триада" з контрагентами необґрунтовані, а посилання на ч.1 ст.216 ЦК України безпідставні.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.161-164 т.2), в якому вказав, що в ході проведення перевірки ТОВ фірми "Триада" використано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7200/224/31820299 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Матадор" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських відносин", яким встановлено відсутність у ТОВ "Матадор" необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, ТОВ "Матадор" не надано (відсутні на момент проведення перевірки) документи, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства за період який перевіряється. Зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність ТОВ "Матадор" за юридичною адресою, що в свою чергу обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів. Вказує, що в ході перевірки позивачем не надані первинні документи, що підтверджують замовлення та отримання послуг від ТОВ "Матадор", а саме: письмові заявки та факт надання довіреностей, чи інших документів, які дають право представництва інтересів позивача, як передбачено умовами договору.

Крім того, в наданих ТОВ фірмою "Триада" для перевірки первинних документах не представлено відомості плати за користування вагонами, доручень, залізничних накладних, єдиного цифрового коду експедитора, сертифіката на надання послуг з установленим рівнем безпеки, дорожньої відомості та інших товарно-транспортних документів, які передбачені нормативно-правовими актами, що унеможливлює підтвердження зв'язку з власною господарською діяльністю підприємства, здійснених витрат позивача на оплату послуг транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень вантажів, отриманих від ТОВ "Матадор", як учасника перевізного процесу.

З наведених підстав спірні рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити.

В судові засіданні представник відповідача неодноразово не прибув без поважних причин, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.128 КС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача за наявними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмове заперечення відповідача та докази на обгрунтування заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триада" зареєстроване Сарненською районною державною адміністрацією 08.07.1996, код ЄДРПОУ 23310051, перебуває на обліку як платник податків в Сарненській МДПІ Рівненської області Державної податкової служби з 16.07.1996, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 24810340 від 23.04.2004; основні види діяльності за КВЕД: надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (а.с.45-47 т.1, 226-227 т.3).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 25.03.2013 № 178 та направлень від 25.03.2013 № 103/22 та № 104/22 (а.с.186-188 т.2) уповноваженими особами Сарненської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби згідно з ст.20 розділу І, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України в період з 26.03.2013 по 01.04.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Триада" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ "Матадор", код за ЄДРПОУ 31820299, за період з 01.09.2011 по 30.11.2011. За результатами перевірки складено акт № 189/22/23310051 від 08.04.2013 (а.с.189-220 т.2), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27582,75 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 10091,25 грн. та за ІV квартал 2011 року в сумі 17491,50 грн.;

пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23985,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 8775,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8931,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 6279,00 грн.

Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки № 189/22/23310051 від 08.04.2013 прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 19.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 27582,75 грн., в тому числі за основним платежем на 27582,75 грн. (а.с.42 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0000172200 від 19.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 29981,25 грн., в тому числі за основним платежем на 23985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5996,25 грн. (а.с.43 т.1).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій ТОВ фірми "Триада" з контрагентом ТОВ "Матадор", правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту від таких взаємовідносин, підставності висновку податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, що мали наслідком заниження податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Дослідженими судом доказами стверджується, що 20.08.2011 між ТОВ "Матадор" (Виконавець) та ТОВ фірмою "Триада" (Замовник) укладено договір №1/08-11 (а.с.229-230 т.2), який регулює взаємини між Виконавцем і Замовником, пов'язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень вантажів - гранітної щебеневої продукції.

Відповідно до п.2.2 договору Виконавець зобов'язаний організовувати подачу вагонів на станції відправлення для організації завантаження та перевезення вантажу на території України відповідно до заявок Замовника; надавати для перевезення вантажів Замовника вагони, що відповідають вимогам перевезення вантажів даної номенклатури, технічно справні, а також такі, що мають всі необхідні для здійснення перевезень документи встановленої форми.

ТОВ "Матадор" на виконання умов договору №1/08-11 від 20.08.2011 здійснено транспортно-експедиційне обслуговування з організації перевезень вантажів - гранітної щебеневої продукції, згідно з отриманими заявками (а.с.183-185 т.3), на загальну суму 143910,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 23985,00 грн., що оформлено актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.136-137, 140-141, 144-145 т.2) та виставлено до оплати рахунки-фактури (а.с.134,138,142 т.2).

ТОВ "Мадатор" для ТОФ фірми "Тріада" було виписано податкові накладні:

№ 106 від 31.10.2011 на суму 53586,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8931,00 грн. (а.с.135 т.2);

№ 125 від 30.09.2011 на суму 52650,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8775,00 грн. (а.с.139 т.2)

№ 82 від 30.11.2011 на суму 37674,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6279,00 грн. (а.с.143 т.2).

Витрати по взаєморозрахунках з ТОВ "Матадор" віднесено ТОВ фірмою "Триада" до складу валових витрат відповідного періоду, а суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені до складу податкового кредиту (а.с.146-157 т.2).

Оплату наданих послуг проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями:

№388 від 19.10.2011 на суму 52650,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 8775,00 грн.;

№462 від 28.11.2011 на суму 53586,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 8931,00 грн.;

№518 від 28.12.2011 на суму 37674,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 6279,00 грн.

Вказана обставина також підтверджується виписками банку про рух коштів на рахунку ТОФ фірми "Триада" (а.с.158-160 т.2)

Перевіряючи реальність наданих ТОВ "Матадор" послуг позивачу, суд встановив, що ТОВ фірмою "Триада" як покупцем були укладені договори поставки щебеневої продукції з постачальниками: ТОВ "Селищанський гранітний кар'єр" від 09.06.2011 № У-34/2011 та ВАТ "Томашгородський щебеневий завод" від 10.01.2011 № 2/01-11 (а.с.177-179,180-182 т.3).

Придбання ТОВ фірмою "Триада" щебеневої продукції в вересні, жовтні, листопаді 2011 року підтверджується картками придбання за відповідні періоди, карткою рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (а.с.232-241 т.2).

Придбана позивачем щебенева продукція реалізовувалась покупцям ТОВ фірми "Триада" відповідно до досліджених судом видаткових накладних (а.с.72-83,105-127,142-169,203-236 т.1, а.с.47-100 т.2).

На операції з реалізації щебеневої продукції позивачем виписані податкові накладні (а.с.84-104,128-141,170-202,237-250 т.1, а.с.1-46,101-133 т.2).

Судом встановлено, що відправлення позивачем для контрагентів-покупців щебеневої продукції, попередньо придбаної у заводів-виробників, здійснювалося зі складу виробника залізничним транспортом на підставі досліджених судом залізничних накладних (а.с.7-139 т.3).

Перевезення вантажів позивача здійснювалося Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" на підставі договору з ТОВ фірма "Триада" № 25 від 06.04.2011 (а.с.176 т.3). Розрахунки з Залізницею за залізничні послуги проведено позивачем відповідно до платіжних доручень та банківських виписок (а.с.186-224 т.3).

Представник позивача суду пояснив, що необхідність в придбанні транспортно-експедиційних послуг від контрагента ТОВ "Матадор" при транспортуванні щебеневої продукції до покупців була обумовлена потребою позивача в своєчасній та в достатній кількості поставці залізничних вагонів під завантаження продукції для виконання власних договірних зобов'язань перед покупцями.

Належне виконання ТОВ "Матадор" зобов'язань за договором № 1/08-11 від 20.08.2011 щодо організації подачі залізничних вагонів на станції відправлення відповідно до отриманих заявок позивача (а.с.183-185 т.3) підтверджується дослідженими судом актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №342 від 30.09.2011, № 586 від 31.10.2011, № 938 від 30.11.2011 (а.с.136,140,144 т.2), в додатках до яких в розрізі відповідних періодів відображені відомості щодо станції відвантаження, станції призначення, виду та кількості рухомого складу (а.с.137,141,145 т.2). Судом встановлено, що відомості, зазначені в додатках до актів виконаних робіт, відповідають відомостям, відображеним в залізничних накладних на перевезення продукції, що реалізовувалась позивачем в вересні-листопаді 2011 року.

Також в додатках до актів виконаних робіт у відповідності до умов договору № 1/08-11 від 20.08.2011 сторони погодили суму до оплати за виконані роботи з розрахунку 234,00 грн. за одиницю рухомого складу.

Оцінюючи вищевказані документи, суд виходить з того, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України, яким врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах, свідчить, що для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Вищеописані документи ТОВ фірми "Триада" по взаємовідносинах з ТОВ "Матадор" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи Сарненської МДПІ районі Рівненської області ДПС під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ фірмою "Триада" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Матадор". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Суд критично оцінює та відхиляє покликання представника відповідача про відсутність у ТОВ "Матадор" можливостей для виконання господарських зобов'язань перед позивачем. Дослідженням витягу з акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7200/224/31820299 від 21.12.2012 про результати документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року (а.с.177-182 т.2) встановлено, що ТОВ "Матадор" відповідно до свідоцтва № 4037727 від 17.08.2006 зареєстроване платником податку на додану вартість; види діяльності за КВЕД: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; діяльність автомобільного вантажного транспорту. Згідно з вказаним актом остання податкова звітність подавалась платником особисто за листопад 2012 року. Відповідно до штатного розпису кількість працівників на підприємстві становить 15 чоловік.

Враховуючи, що ТОВ "Матадор" повинен був забезпечити подачу залізничних вагонів позивачу, відсутність у виконавця складських приміщень та транспортних засобів не впливає на його можливість виконати договірні зобов'язання, а зазначена вище кількість трудових ресурсів не може бути визнана недостатньою для здійснення господарської діяльності.

Доводи представника відповідача щодо відсутності ТОВ "Матадор" за юридичною адресою судом відхиляються, позаяк вищевказаним актом перевірки стверджено відсутність ТОВ "Матадор" за місцем реєстрації (м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 12) на момент проведення перевірки (грудень 2012 року). Враховуючи, що господарські взаємовідносини, на підставі яких позивачем сформовано спірні валові витрати та податковий кредит, мали місце в 2011 році, обставини щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням встановлені податковим органом поза межами досліджуваного періоду та не впливають на оцінку доказів у справі.

З огляду на наведене суд вважає, що зібраними у справі належними та допустимими доказами підтверджується фактичне одержання позивачем послуг від ТОВ "Матадор" та їх використання в господарській діяльності підприємства при виконанні договірних зобов'язань перед третіми особами, з метою отримання прибутку. Поведінка постачальників в ланцюгу постачання, з якими позивач не перебував у взаємовідносинах, не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосереднім контрагентом. Будь-які об'єктивні докази, які свідчили б про обізнаність ТОВ фірмою "Триада" з можливими порушеннями закону постачальниками по ланцюгу, відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення вимог ст.ст.216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Податковим кодексом України. Зазначений нормативно-правовий акт не містить норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ТОВ фірма "Триада" для перевірки не надано єдиного цифрового коду експедитора, сертифіката на надання послуг з установленим рівнем безпеки, дорожньої відомості та інших товарно-транспортних документів.

Що стосується єдиного цифрового коду експедитора, суд вважає за необхідне зазначити, що Інструкція про порядок надання, використання та захисту кодів експедиторських організацій, на яку посилається відповідач, затверджена Наказом Міністерства транспорту України №229 від 23.04.2001, застосовується з метою удосконалення проведення централізованих розрахунків за транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом України та надані послуги. Оскільки спірні правовідносини сторін не пов'язані з транзитними перевезеннями вантажів, відтак обумовлений нормативний акт до таких правовідносин не підлягає застосуванню.

Суд також не бере до уваги заперечення відповідача стосовно того, що в наданих до перевірки первинних документах не представлено сертифіката на надання послуг з установленим рівнем безпеки, виходячи з наступного.

Так, постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2010 N193 затверджено Технічний регламент надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом (далі по тексту - Технічний регламент), який визначає вимоги до надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом, процедуру проведення оцінки відповідності таким вимогам.

Пунктом 10 Технічного регламенту передбачено, що виконавець повинен мати сертифікат на надання послуги з установленим рівнем безпеки, виданий згідно з правилами оцінки відповідності надання послуг, що визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

В свою чергу, відповідно до п.п. 1, 3 п. 2 Технічного регламенту виконавець послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), діяльність якого спрямована на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом. Надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом - це діяльність суб'єктів господарювання, які беруть участь у наданні послуг шляхом виконання окремих операцій, робіт, процесів, що пов'язані з перевезенням пасажирів та/або вантажів.

Як вже зазначалося вище по тексту, між ТОВ "Матадор" (Виконавець) та ТОВ фірмою "Триада" (Замовник) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень вантажів - гранітної щебеневої продукції №1/08-11 (а.с.229-230 т.2). Предметом даного договору є організація подачі залізничних вагонів на станції відправлення, інформування про місцезнаходження вагонів на залізничних коліях України, слідкування за рухом вагонів по маршруту.

При здійсненні перевірки посадовими особами відповідача не враховано тієї обставини, що в даному випадку обов'язок мати сертифікат з установленим рівнем безпеки на надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом покладено на виконавця, яким за договором №1/08-11 від 20.08.2011 є не позивач, а ТОВ "Матадор".

Таким чином, доводи податкового органу щодо не представлення позивачем до перевірки сертифіката на надання послуг з установленим рівнем безпеки є безпідставними та нічим не вмотивованими.

Крім того, суд вважає, що самого по собі факту відсутності сертифікату з установленим рівнем безпеки на надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом при фактичному виконанні сторонами умов договору та наявності відповідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Матадор" недостатньо для висновку про безтоварність таких господарських операцій без врахування умов виконання договору.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду ТОВ фірма "Триада" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування валових витрат в сумі 27582,75 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 10091,25 грн. та IV квартал 2011 року в сумі 17491,50 грн., та податкового кредиту у сумі 23985,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 8775,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8931,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 6279,00 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення ТОВ фірмою "Триада" пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 27582,75 грн., та пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23985,00 грн., не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відтак збільшення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за їх заниження суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 19.04.2013 № 0000182200 та № 0000172200.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 19.04.2013 № 0000182200, від 19.04.2013 № 0000172200 визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триада" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 575,64 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.