Постанова № 32228414, 27.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2217/13-а

27 червня 2013 року 11год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прус А.В.,

відповідача: представник Єдинак М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі

до Комунального підприємства "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області про стягнення витрат , -ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області про стягнення витрат в сумі 14512,77 грн.

В обґрунтування позову вказує, що розпорядженням від 07.03.2012 управлінням Пенсійного фонду України в Млинівському районі колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 з 15.01.2012 призначено пільгову пенсію відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначає, що відповідачем не відшкодовано витрати на виплату пільгової пенсії ОСОБА_3 за період березень-грудень 2012 року та січень-квітень 2013 року в сумі 14512,77 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Комунальне підприємство "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області подав письмове заперечення (а.с.30). Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, однак вказав на неправомірність призначення ОСОБА_3 пільгової пенсії відповідно до пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки зазначеному колишньому працівнику пенсія повинна бути призначена відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі від 07.03.2012 колишньому працівнику КП "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області ОСОБА_3 призначено пільгову пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою для призначення пільгової пенсії ОСОБА_3 слугувала уточнююча довідка № 3 від 06.03.2012 КП "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області, якою підтверджено пільговий стаж за період роботи з 15.07.1981 по 07.04.2009, що передбачено списком № 2 Розділу XXХ підрозділу "а", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (а.с.14).

За змістом обумовленої уточнюючої довідки у ОСОБА_3 виникло право на пільгову пенсію у зв'язку з роботою з 15.07.1981 на підставі наказу № 16 від 15.07.1981 по 07.04.2009 на підставі наказу № 2 від 07.04.2009 на посаді складача вручну, робота на якій пов'язана з контактом із типографським сплавом і негативним впливом з'єднань свинцю на стан здоров'я людини.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_3 встановлено, що з 15.07.1981 по 07.04.2009 ОСОБА_3 безперервно працювала в КП "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області на посаді складача вручну та була звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (а.с.11-13).

Відповідно до розпорядження про призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України у Млинівському районі № 135448 від 07.03.2012 ОСОБА_3 зараховано стаж роботи за списком № 2 - 10 років 5 місяців 16 днів (а.с.15).

Суд констатує, що відповідно до записів в трудовій книжці працівника, пільговий стаж в обумовленому розмірі 10 років 5 місяців 16 днів ОСОБА_3 набуто станом на 01.01.1992.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991, із змінами та доповненнями, що набрав чинності з 01.01.1992, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

За встановлених обставин суд вважає, що до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з призначенням колишньому працівнику пільгової пенсії, підлягають застосуванню приписи статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позаяк судом достовірно встановлено, що повний пільговий стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії, набуто таким працівником до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Покликання позивача в адміністративному позові на те, що якщо особа, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списком № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає таким, що не грунтується на законі. Визначальним в даному випадку є момент, з якого в особи виникає право на пільгову пенсію. Суд вважає, що в разі виникнення в особи права на пільгову пенсію до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (до 01.01.1992) пенсія призначається відповідно до статті 100 цього Закону, незалежно від продовження роботи на відповідній посаді. Таким чином, колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 пільгова пенсія підлягала призначенню у відповідності до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в той час як Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не відносить до об'єкта оподаткування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Зобов'язання особи відшкодувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної не у відповідності до приписів матеріального закону, не може бути визнано обгрунтованим.

Оскільки помилкове застосування норми матеріального закону суб'єктом владних повноважень при призначенні пільгової пенсії було передумовою виникнення спірних правовідносин сторін щодо стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгової пенсії, суд вважає, що позовна вимога про стягнення обумовленої заборгованості не грунтується на законі, а тому до задоволення не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Управлінню Пенсійного фонду України в Млинівському районі в позові про стягнення з Комунального підприємства "Млинівська районна друкарня" Млинівської районної ради Рівненської області заборгованості по витратах на виплату пільгової пенсії по Списку № 2 в сумі 14512,77 грн. за період березень-грудень 2012 року та січень-квітень 2013 року - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.