Ухвала суду № 32228376, 11.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

"11" червня 2013 р. справа № 0827/10286/12(0872/2а-620/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Державної патрульної служби відділу Державної Автомобільної інспекції з обслуговування Новоархангельського району Кіровоградської області молодшого сержанта Воловика Вадима Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ВА № 207362 від 27.09.2010 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою направити справу на новий розгляд.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02 листопада 2012 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків до 30 листопада 2012 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, суд апеляційної інстанції вбачає, що судом першої інстанції для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, позивачу було надано строк до 30 листопада 2012 року.

Проте, зазначену ухвалу було отримано позивачем, лише 06 грудня 2012 року, тобто вже після закінчення строку наданого судом для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач був позбавлений можливості усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом першої інстанції строк.

При цьому ухвали про подовження строку, відповідно до положень ст.102 КАС України, для усунення недоліків адміністративного позову, судом першої інстанції не приймалося.

Між тим, суд апеляційної інстанції, також вважає за необхідне зазначити, щодо безпідставності ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.

Так, предметом спору в даній справі є постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Адміністративну відповідальність можна визначити як застосування державою через уповноважені органи чи посадові особи адміністративно-правових санкцій, до осіб, винних у вчинені правопорушення.

Оскільки положення кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюють принцип оскарження накладеного адміністративного стягнення, закріплений ст. 287 КУпАП, то і порядок такого оскарження необхідно застосовувати у відповідності до норм КУпАП, а саме викладений в ст. 288 КУпАП.

Тому, при оскарженні постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно керуватися порядком, встановленим ст. 288 КУпАП, який передбачає звернення до суду у відповідності до норм КАС України та звільнення скаржника від сплати державного мита.

Тому, норми КАС України при оскарженні постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині необхідності подати квитанцію про сплату судового збору не застосовуються.

Крім того, в ухвалі про залишення позову без руху суд першої інстанції в порушення вимог ст.106 КАС України не зазначив спосіб усунення недоліків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України суд, -

у х в а л и В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2012 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко